Торік, буквально за декілька днів до «всекримського референдуму» 16 березня, автор цих рядків разом із журналістами однієї провідної зарубіжної інформагенції побував у приватному сільгосппідприємстві «Фенікс-плюс», що у самому центрі Криму – Красногвардійському районі. Господарство порекомендував голова районної асоціації фермерів Олег Кащенко. Мовляв, воно одне із благополучних у районі, а головне – спеціалізується на вирощуванні овочів і зернових культур завдяки поливу з Північно-Кримського каналу (ПКК). Остання обставина була для нас визначальною. Адже вже тоді не тільки в експертному, медійному середовищі всерйоз заговорили про цілком прогнозоване перекриття Україною Північно-Кримського каналу – дітище радянського лідера Микити Хрущова.
Саме життєдайна дніпровська вода перетворила на початку 70-х років минулого століття засушливу степову зону півострова і заодно сусідньої Херсонщини у край садів, виноградників і овочевих плантацій
Щоб хто не казав, а саме життєдайна дніпровська вода перетворила на початку 70-х років минулого століття засушливу степову зону півострова і заодно сусідньої Херсонщини у край садів, виноградників і овочевих плантацій. Цей рукотворний природний ресурс відтоді сприймався жителями тих місць ледве не як історична данина, запорука їхнього стабільного й успішного господарювання на рідній землі на довгі роки. Можна лише припустити, які настрої панують у кримських селах сьогодні, коли відвідні канали посеред полів потроху заростають бур’яном, ржавіють довжелезні дождювальні установки, кардинально змінюється структура угідь, зростає перспектива появи взагалі непридатних для сільгоспвикористання солончаків. Певну картину цих настроїв дає реальна ситуація в колись досить благополучному «Фенікс-плюсі».
На порозі невизначеності
Тоді, у березні 2014 року, директор «Фенікс-плюс» Валерій Жаткін, до слова, у минулому співробітник міліції центрального Сімферопольського аеропорту, спершу з гордістю показав нам свою «екзотику» – кумедних чорних підсвинків від потомства диких кабанів і в’єтнамських свиней, золотих фазанів і молочних корів. Виявляється, живність тут вирощували, переважно, для душі і заодно до обіднього столу робітників підприємства. Прибуток же «Феніксу» приносить вирощене на навколишніх полях, куди Жаткін вивіз нас на власному позашляховику. Показав і розповів про весь механізм зрошувальної системи включно з «Фрегатами», «Кубанню» та іншими дождювальними машинами. Таких машин у нього аж дванадцять, плюс понад двадцяти чотири кілометри різних труб, що прокладені майже до всіх трьох із половиною тисяч гектарів власних і орендованих у пайовиків сіл Дубрівка та Полтавка земель.
Розтлумачив, приміром, як дніпровська вода всі попередні роки безперебійно піднімалась сюди із Каховського водосховища дев’ятьма помпувальними станціями, які розташовані в Джанкойському і Красногвардійському районах. «У нашому господарстві, – тішився Жаткін, – я зберіг 70 % поливних угідь. На поливі у нас здебільшого соя і кукурудза. Навколо нас працюють (інші господарства. – авт.) на тому, скільки бог вологи дасть. Бо не зберегли від руйнації, розграбування саму поливну систему. Між поливом і суходолом економіка суттєва. Скажімо, 1 га ранніх зернових, зокрема кукурудзи, на суходолі дасть щонайбільше одну тисячу гривень прибутку, на поливі – чотири тисячі. Сама вода не дорога – всього 13 копійок за куб. А от електрика (на ній працюють помпувальні станції) обходиться вже в 1 гривню за той же об’єм. Щоб не ризикувати, доведеться змінювати сівообіг. Зокрема, замість сої і кукурудзи, які за вегетацію потребують 9 поливів, будемо сіяти вологостійкі – соняшник, кореандр, сафлор, гірчицю. Із збутом цих культур, сподіваюсь, проблем не виникне. До цього нашу продукцію брали європейці, індійці. Нам не страшно, що перекриються канал. Одначе неприємно. А ще лякає невизначеність. Які будуть податки, як працювати з банками, які будуть кредити? Наше завдання – сіяти й орати. Ми потрібні і червоним, і білим, і блакитним. Хоча ні, з останніми ми працювати не згодні».
«Перетворюємось на пустелю»
«Які настрої у селян?» – «Вони в захваті від російських пенсій. Життя пенсіонерів змінюється на краще»
Минулого літа, як відомо, ані «Фенікс-плюс», ані решта сільгосподарств «російського» Криму, бажаної води з ПКК так і не дочекалися. Хоча сам канал на кордоні з Херсонською областю начебто не був порожнім (частково наповнений він і сьогодні, що автор цих рядків спостерігав 10 квітня біля Чонгару). Проте рівень води все ж не забезпечував нормальну роботу помп першого рівня. Утім, торік на початку вегетаційного періоду, змилостивилась над місцевими аграріями небесна канцелярія – із кінця травня і до середини червня періодично поливали півострів рясні дощі. Щоправда, не скрізь. І тим не менш ранні зернові у деяких господарствах визріли непогано. Окремі керівники лише ламали голову, як і кому вигідно продати вирощене, зокрема найбільш ходову зернову культуру – ячмінь.
Зателефонував Жаткіну по номеру ще тоді діючого на півострові «Київстару». «Перетворюємось у пустелю, – невесело констатував Валерій Андрійович, – складається враження, що ніхто й надалі не збирається вирішувати проблему поливної води. Як і передбачав, майже половину площ змушені зайняти соняшником, хоча норма – це 10-15%. Таким чином, неприпустимо виснажуємо грунт. Ранній ячмінь зібрали непоганий, в середньому 35 центнерів із гектара. Вдало продали його Керченському морпорту. Із пшеницею поки не знаю, що робити. Так само як із кореандром. Із іноземними покупцями напряму навряд чи тепер вдасться попрацювати».
«Які настрої у селян?» – «Вони у захваті від російських пенсій. Життя пенсіонерів змінюється на краще».
«Тисяча проблем»
Нині ж зв’язатись із керівником «Фенікс-плюсу» було куди складніше. По- перше, змінились повсюди телефони – і мобільні, і стаціонарні. Однак найголовніше – умови спілкування з працівниками міністерства сільського господарства стали вельми заформалізованими. Так, відтепер офіційну інформацію навіть із дрібниць надають тільки через електронний запит упродовж 2-3 днів. Із журналістами, що не пройшли російську акредитацію, там узагалі справу не бажають мати. Доводиться покладатись на старі приятельські зв’язки.
Є купа «мінусів», насамперед у законодавстві. Законодавство 80-х років, воно просто безграничне. Тисяча проблем з’являється
Схоже, витримки «перехідного періоду», який, попри обіцянки влади, явно затягнувся, не вистачає Валерія Жаткіну, якщо не сказати більше. Відповідаючи на банальне запитанні про поточні виробничі справи, чоловік «заводився», як-то кажуть, із півоберту. «Ані кукурудзу, ані сою вже не сію, – зізнався Жаткін, – виключно озимі та технічні культури – кореандр і гірчицю. Усі наші старі компаньйони відкрили підприємства в Росії і будуть вивозити продукцію до Європи. Одне слово, ми нічого не втратили зі збутом. Ще «плюси» ( від «приєднання» до Росії. – авт.) – дотації, обіцяють 300 рублів за гектар посівної площі і вигідний лізинг будь-якої техніки під 2,5 %. Але є й купа «мінусів», насамперед у законодавстві. Законодавство 80-х років, воно просто безграничне. Тисяча проблем з’являється. Бо у Росії немає дрібного і середнього бізнесу та відповідного законодавства. Скільки грошей Путін не дає, а бізнесу немає. Потрібно терміново змінювати законодавство, тоді бізнес піде. Тільки дебіли можуть залишиться у цьому бізнесі, ризикуючи, що їх згодом посадять у в’язницю.
– Отже, будуть виживати лише великі господарства?
– Так, великі господарства, які спроможні давати чиновникам «відкати».
– Але коли є хороші дотації і вигідний лізинг, певно, можна і не напружуватись і терпіти.
Як можна жити і працювати, якщо прийде чиновник і все забере? Через неймовірні штрафи
– Про що ви кажете. Як можна жити і працювати, якщо прийде чиновник і все забере? Через неймовірні штрафи. Зробити те, що вимагається за нинішнім законодавством, просто неможливо. Ми зараз будемо працювати на чиновника. А ми звикли працювати вільно, у рамках законодавства. Ось маленький приклад. Я найняв фірму і заплатив їй 30 тисяч рублів, щоб вона виписала параметри з техніки безпеки з усього нашого підприємства. При Україні у мене був випадок, коли робітник хильнув в обід і потрапив під сіялку. За українськими законами, він сам ніс за це повну відповідальність. За законами РФ у цій ситуації винуватий буду я, бо повинен контролювати весь виробничий процес. Запитую, як я можу контролювати, якщо у мене виходить одночасно 10 одиниць техніки, причому одна за 20, друга – за 30 кілометрів? Скільки це я повинен найняти чи агрономів чи контролерів, чи охоронців, щоб хтось не напився і не вліз під сіялку? Раніше робітників ознайомили з технікою безпеки, вони розписались – і все.
– Щось схоже на армійські порядки.
– На дитячий сад. Позавчора (на момент написання цих рядків. – авт.) нам на форумі довели, що відповідно до вимог пожежної безпеки ми повинні всю проводку на підприємстві замінити на російську, з датчиками. У мене це 45 кілометрів кабелів. Запитую, як це зробити? У відповідь чую: «Як хочете, але до вас після першого попередження прийдуть і нарахують штраф». Виходить, що ми повинні працювати не на підвищення зарплат, податків, покращення на самому підприємстві, а виключно на техніку безпеки».
…Наостанок поцікавився у Валерія Жаткіна настроями жителів Дубровки після всіх цих змін «на краще». «Без поняття – які настрої», – був небагатослівним директор «Фенікс-плюса
Між іншим
Міністерство екології та природних ресурсів Криму планує встановити ліміти для кожної свердловини з видобутку води, дотримання яких буде контролюватися за допомогою лічильників.
Про це на нещодавнійна прес-конференції у Сімферополі повідомив міністр екології та природних ресурсів Криму Геннадій Нараєв.
За його словами, регулювання видобутку води в невеликих свердловинах, розташованих в приватних домоволодіннях, зіткнеться з великими труднощами, але міністерство готове до цього. «Враховуючи дефіцит води, який є в Криму, ми повинні всіх зобов'язати встановити лічильники. Наші фахівці визначать, скільки можна видобувати, і їх (ліміти) не можна буде перевищувати. Для кожної свердловини буде визначений свій ліміт. Це завдання архіскладне, воно займе тривалий час», – сказав Нараєв.
На думку ж екологів, буріння свердловин, яких наразі на півострові нараховується 2867, вирішить проблему повного водозабезпечення тільки на найближчі 2-3 роки
«Нам це поки що не загрожує, – прокоментував нововведення голова правління одного з садівничих товариств масиву Живописне поблизу Сімферополя, що на правах господаря користується викупленою у підприємства «Кримська роза» свердловиною, Володимир М.,– бо наша вода для поливу вважається технічною. Через високий вміст нітратів, які колись потрапили в грунт через інтенсивне внесення хімдобрив «Кримською розою» у минулому. До того ж, за ліцензією ми можемо безоплатно помпувати на добу до 500 кубів води. Якщо ці ліміти справді переглянуть, то доведеться, звичайно, якось економити на поливі або ж взагалі відмовлятись від вирощування деяких овочів».
На думку ж екологів, буріння свердловин, яких наразі на півострові нараховується 2867, вирішить проблему повного водозабезпечення тільки на найближчі 2-3 роки. Натомість у подальшому це загрожує засоленням ґрунтів у північних і центральних регіонах Криму.
