Курортний сезон – 2015. Чому росіяни мають їхати до Криму?

Спеціально для Крим.Реалії, рубрика «Погляд»

Перша частина матеріалу, присвяченого перспективам курортного сезону на півострові, являла собою огляд транспортних проблем республіки, на територію якої цього року при всьому бажанні фізично не зможуть приїхати понад 2,5 мільйонів туристів.

Однак логістика – це лише найочевидніший фактор, що обмежує потенційну кількість відпочивальників. Головною ж проблемою є характер мотивації росіян, які можуть відвідати Крим цього року.

Саме тому важливо з'ясувати, хто і чому поїде відпочивати на півострів, чи будуть курортники задоволені місцевим сервісом і дозвіллям, і чи принесуть туристи достатньо грошей кримським приватникам. Тільки відповівши на ці питання, можна буде думати, чи відбудеться цей курортний сезон на півострові.

Ціни та сервіс

Отже, по порядку.

Комфортно дістатися з Москви до Криму можна тільки літаком, бо стояти в багатогодинній (якщо не багатоденній) черзі на пором – це якось не комільфо.

За переліт в обидва кінці доведеться заплатити 7500 рублів (з урахуванням знижки від Аерофлоту). У високий сезон, звичайно ж, вийде дорожче. Квиток в один кінець на цей момент обійдеться в 4500 рублів («гарячий» реально взяти десь за 4000 рублів).

Приблизно стільки ж коштує авіапереліт з Москви до Стамбула (на сайті www.aerobilet.ru можна знайти варіанти від 4750 рублів за квиток в одну сторону). Враховуючи, що в Туреччині росіянам не потрібно платити гроші за оформлення туристичної візи на 60 днів, в плані транспорту Крим серйозно програє своєму одвічному іноземному конкуренту.

Для любителів екстриму є ще поїзд №62/562 з «єдиним квитком» (поїзд – пором – поїзд) з Москви до Сімферополя, але він в дорозі 44 години (за цей час зі столиці Росії можна дістатися до Ніцци) і не дуже налаштовує на відпочинок. Крім того, на травневі свята вартість квитка в один бік складе 4500 рублів, що робить цей варіант просто неадекватним.

Прилетівши або допливши у Крим на поромі, турист має оселитися в готелі чи санаторії. Цього року, за повідомленнями профільного кримського міністерства, середня добова вартість проживання однієї людини складе 2300 рублів (на 15-20% дорожче, ніж торік).

Кримські чиновники говорять, що подорожчання було спровоковане в першу чергу зростанням зарплат кримчан, але зрозуміло, що насправді справа в падінні рубля і бажанні місцевих підприємців увійти у російську цінову вертикаль. Що б не говорили власники курортних організацій, але прив'язка вартості оренди нерухомості до долара – це факт в 99% випадків.

При цьому прейскуранти готелів і санаторіїв республіки зараз порівнюють з цінами курортів Краснодарського краю. Незважаючи на те, що інфраструктура того ж Сочі після Олімпіади виглядає набагато привабливішою для тих, хто користується особистим автотранспортом.

За словами головного менеджера «Кримтур» Оксани Остапенко, розміщення в готелях Краснодарського краю в середньому коштує всього на 10% дорожче, ніж в аналогічних готелях на півострові.

Натомість важко зрозуміти, чим керуються туристичні організації у своєму аналізі, адже курортні інфраструктури Ялти і Сочі, Туапсе і Алушти або Геленджика і Судака просто непорівнянні. І з минулого голодного туристичного року рівень сервісу і матеріального забезпечення готелів Криму не міг принципово вирости.

А це означає, що отримати задоволення від відпочинку на півострові російські курортники, швидше за все, зможуть тільки в дорогих прибережних готелях, що орієнтуються на вельми заможних клієнтів.

Якщо щось і радує в ціновій політиці республіки, так це вартість продуктів харчування. Але так здається лише на перший погляд. Насправді місцеві ціни все ще нижчі за російські тільки тому, що продукти в Крим продовжують доставляти з материкової частини України.

За минулий березень з України на півострів ввезли більше 30 тис. тонн продуктів харчування, більшу частину з яких склали овочі та фрукти. Показово, що за цей же період в Крим також було доставлено більше 31 мільйона курячих яєць.

А тепер порівняємо українські, російські і кримські ціни. Для максимальної точності візьмемо продуктові інтернет-магазини з приблизно однаковою торговою накруткою.

Кілограм картоплі в Ростові коштує 34 рублі, в Криму – 22 рублі, а в Дніпропетровську – від 10 рублів (у перерахунку з гривні за поточним курсом). Десяток вищезазначених курячих яєць (першого сорту) в Дніпропетровську можна придбати за 37-40 рублів, у Сімферополі – за 47 рублів, а в Ростові – за 65 рублів.

Низькі ціни на продукти – це те, що дійсно може сподобатися туристам, обмеженим у коштах. Правда, в такому випадку необхідно визнати, що заробляти на них будуть головним чином українські виробники, а кримчанам залишиться задовольнятися тільки невеликою торговою маржею.

Не доводиться розраховувати і на істотний прибуток від відпочивальників «бізнес-класу». Всі ж прекрасно знають, що курортний сезон в республіці відносно короткий – не більше 70-75 днів, з кінця червня до перших чисел вересня (поки вода досить тепла для плавання). Він заточений під сім'ї з дітьми, які просто не можуть приїхати раніше.

Так що пошук конкурентних переваг в низьких цінах (що є наслідком санкцій і нерозвиненості туристичної галузі Криму), може, і дасть півострову вижити, але точно не дозволить йому процвітати.

Прибуток і перспективи

За інформацією, озвученою міністром курортів республіки Оленою Юрченко, за минулий рік прибуток курортної галузі Криму склав 107 млрд рублів (від, як ми вже з'ясували, 2 мільйонів туристів).

Припустимо, цього року за найоптимістичнішим сценарієм півострів відвідають 2,5 мільйона курортників, які принесуть до бюджету приблизно стільки ж, скільки в 2014 році (близько 150 млрд рублів). За нинішнім курсом долара це приблизно 2,9 млрд доларів, частина з яких дістанеться українським виробникам, що постачають на місцевий ринок найкращі з доступних кримчанам товари за співвідношенням ціна/якість.

Для порівняння також нагадаємо, що в 2013 році в Криму курортники витратили 40 млрд гривень (за тодішнім курсом 8 гривень за 1 долар отримуємо 5 млрд доларів). Тобто майже на 2/3 більше, ніж очікується цього року.

На цьому можна припинити всі розмови про розвиток туризму в Криму (принаймні, як ринкової системи): в наявності його занепад на тлі активних спроб держави забезпечити зростання за допомогою дотаційних вливань.

Загалом, росіяни, які збираються поїхати в Крим цього року, також керуються патріотичною логікою дотаційного туризму. Для них відпочинок на півострові загорнутий у вуаль благодійності.

Нічого, що тут не можна користуватися Visa і MasterCard, а тому доведеться або везти готівку, або звертатися в місцеві банки. Зате на півострові можна відчути себе героєм, добродієм в ім'я національного відродження і покупки нової сантехніки для державних санаторіїв.

Наскільки б ірраціональною не виглядала така мотивація, вона дійсно може збільшити російський курортний потік у Криму. Саме тому влада Росії приділяє темі півострова настільки велику увагу в ідеологічній обробці населення, адже інших способів зробити республіку нехай і нарочито бюджетно-патріотичним туристичним центром поки немає.

Андрій Самброс, кримський оглядач Крим.Реалії

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції