Доступність посилання

ТОП новини

Крим сьогодні: «день радості» і молох репресій


Акція біля пам'ятника Тарасу Шевченку в Сімферополі 9 березня 2015 року

Сімферополь – У Криму російські силовики продовжують затримувати активістів і проводити обшуки в їхніх будинках. Цього разу об'єктом уваги правоохоронних органів став представник Контактної групи з прав людини в Ялті Емір-Усеїн Куку. Окрім того, в Київському райсуді почався розгляд резонансної справи за звинуваченням активіста Євромайдану Олександра Костенка в заподіянні тілесних ушкоджень співробітнику кримського спецпідрозділу «Беркут» у Києві. Також Верховний суд Криму розглянув апеляційну скаргу активіста Вельдара Шукурджієва, якому раніше як покарання визначили виправні роботи за демонстрацію українського прапора в Сімферополі. Усе це відбувається напередодні «Дня відродження реабілітованих народів Криму», який місцева влада пропонує вважати «днем радості».

Ранок понеділка, 20 квітня, для представника Контактної групи з прав людини в Ялті, голови мусульманської громади «Місхор» Емір-Усеїна Куку почався із затримання.

Як розповів Крим.Реалії інший представник Контактної групи з прав людини Абдурешит Джеппаров із посиланням на рідних правозахисника, о 8:10 до Емір-Усеїна, що знаходився на зупинці громадського транспорту на 15-му кілометрі траси Ялта-Севастополь, на мікроавтобусі «Газель» білого кольору з номерами 50-го регіону (Московська область) Російської Федерації під'їхали невідомі в камуфляжній формі, озброєні автоматами. Вони схопили Куку, що збирався на роботу в Кореїзьку селищну раду, і стали затягувати в машину. На прохання назватися невідомі спочатку відмовилися, проте потім надали посвідчення. Джеппаров припускає, що це були співробітники управління Федеральної служби безпеки.

Після цього силовики разом із затриманим вирушили до нього додому в селище Самот під Кореїзом (Велика Ялта) для проведення слідчих заходів. Одночасно біля будинку Куку стали збиратися близькі та сусіди, обурені тим, що сталося. Вони вважали, що в будинку співвітчизника буде проводитися багатогодинний обшук, проте, за інформацією очевидців, правоохоронці – двоє в цивільному і троє з автоматами, а також поняті, які прибули з ними, – всередині знаходилися недовгий час.

Співробітники правоохоронних органів вилучили ноутбук Емір-Усеїна та його дружини, мобільний телефон, сім книг

«У будинку обшуку в принципі не було, – пояснив Джеппаров. – Співробітники правоохоронних органів вилучили ноутбук Емір-Усеїна та його дружини, мобільний телефон, сім книг (релігійного спрямування. – прим. авт.) – не зі списку забороненої літератури, і вивезли», – розповів Джеппаров.

До вечора понеділка залишалося невідомим, куди саме вирушили правоохоронці разом із затриманим. Спостерігачі вважають, що Емір-Усеїн Куку знаходиться в ялтинському управлінні однієї з силових структур, можливо, в центрі з протидії екстремізму МВС.

«Ми такі ж смертні, як і всі»

За інформацією іншого представника Контактної групи з прав людини Маммета Мамбетова, Куку підозрюється за статтею 282 Кримінального кодексу Російської Федерації («збудження ненависті або ворожнечі, а також приниження людської гідності»). Ця стаття передбачає покарання у вигляді штрафу в розмірі від ста тисяч до трьохсот тисяч рублів або в розмірі заробітної плати або іншого доходу засудженого за період від одного року до двох років, або позбавленням права займати певні посади чи займатися певною діяльністю на період до трьох років, або обов'язковими роботами на термін до ста вісімдесяти годин, або виправними роботами на період до одного року, або позбавленням волі до двох років.

Голова Центральної виборчої комісії (ЦВК) Курултаю, активіст кримськотатарського руху Заїр Смедляєв вважає, що підставою для порушення кримінальної справи за цією статтею могла стати заява від співробітників з роботи або ще що-небудь. «Ніяких експертних висновків з цього приводу не було, можливо, комусь не сподобалося, що Емір-Усеїн про когось висловився не так і той написав заяву», – зазначив Смедляєв.

Акція залякування має діяти на всіх

На думку голови ЦВК Курултаю, те, що Куку є представником Контактної групи з прав людини, не звільняє його від переслідування. «Він насамперед кримський татарин, не важливо, хто, де і з ким контактує. Акція залякування має діяти на всіх», – підкреслює Смедляєв.

Абдурешит Джеппаров також зазначає, що знаходження в Контактній групі з прав людини – «не означає порятунок від усіх бід». «Ми такі ж смертні, як і всі», – додав він. Джеппаров також повідомив, що представники групи проінформують про те, що трапилося голову республіки Сергія Аксьонова, який, як відомо, присутній на засіданнях Контактної групи з прав людини.

Офіційних коментарів ні правоохоронних органів, ні представників влади з цього приводу не було.

Поклонська проти активіста Євромайдану

У понеділок, 20 квітня, у Київському райсуді Сімферополя розпочався судовий процес у справі одного з учасників Євромайдану в Києві в лютому 2014 року Олександра Костенка, якого звинувачують у нападі на бійців кримського спецпідрозділу «Беркут» і незаконному зберіганні вогнепальної зброї.

Перше засідання відбувалося у відкритому режимі, тому на ньому могли бути присутніми всі охочі, а також представники преси. Сторону обвинувачення прибула підтримати в суд особисто прокурор Криму Наталія Поклонська. «Заподіяння тілесних ушкоджень відбувалося на Майдані під час збройного захоплення влади, – сказала Поклонська (цитується за Кримінформо). – Якщо в судовому порядку буде доведена провина підозрюваного, то державне обвинувачення має намір просити реального позбавлення волі».

При цьому сторона захисту Костенка не згодна з думкою звинувачення. «Ми не вважаємо, що навіть докази цих злочинів є. Самої цегли, яку метнули в співробітника «Беркута», не існує, і неможливо подивитися відбитки пальців. Будь-яких ушкоджень на потерпілому судово-медична експертиза не встановила. А поняті, що брали участь в огляді квартири Костенка, не підтверджують, що під час обшуку була знайдена стовбурова коробка. Немає злочину, немає провини, немає доказів», – пояснив адвокат Костенка Дмитро Сотников, додавши, що його підзахисний не визнає свою провину.

Потерпілий співробітник «Беркута» міг сплутати Костенка з кимось іншим

Адвокат підсудного не виключає ймовірності, що потерпілий співробітник «Беркута» міг сплутати Костенка з кимось іншим. «Він (Костенко. – прим. ред.) допомагав медичній службі на Майдані надавати меддопомогу потерпілим, зокрема й співробітникам правоохоронних органів», – додав він.

У ході першого судового слухання сторона захисту подала ряд клопотань, одне з яких – призначити матір підсудного Ірину Костенко громадським захисником. Проте воно було відхилене через відсутність у жінки документа, який підтверджує спорідненість (свідоцтва про народження). Крім того, Дмитро Сотников наполягав на відведенні головуючого судді Віктора Можелянського і прокурора Наталії Поклонської. На думку адвоката, у судді є «особиста політична зацікавленість у винесенні у вказаній справі обвинувального вироку», оскільки до суду в ЗМІ не раз публікувалася негативна інформація про підсудного. Поклонська, вважає адвокат, також має бути відсторонена, оскільки «чинить на підсудного неправовий тиск» і «не реагує на заяви про застосування тортур до Костенка в ході слідчих заходів».

У свою чергу, прокурор Криму спростувала заяви адвоката підсудного, назвавши їх надуманими і не підтвердженими доказово. Після розгляду клопотань суд вирішив відмовити в їх задоволенні, передає Крим Медіа.

При цьому, за повідомленням Сотникова, в суді була надана підроблена заява про відведення захисту. У заяві, підписаній нібито Костенком, він просить суд про відведення адвоката у зв'язку з бажанням взяти іншого захисника. Сотников завив, що його підзахисний нічого подібного не писав.

Судове слухання у справі перенесене на вівторок, 21 квітня. Підставою стала відсутність у залі потерпілої сторони, яку мали намір допитати як звинувачення, так і сторона захисту.

Штраф замість виправних робіт

Також, у понеділок, 20 квітня, у Верховному суді Криму розглядалася апеляційна скарга кримського активіста Вельдара Шукурджієва. Як відомо, у березні йому, а також трьом іншим активістам Леоніду Кузьміну, Олександру Кравченку та Куртсеїту Абдулаєву Залізничний райсуд Сімферополя присудив по 40 годин громадських робіт за використання на акції пам'яті поета Тараса Шевченка 9 березня в кримській столиці української символіки. Йдеться про демонстрацію державного прапора України та жовто-синіх стрічок. Активістів звинуватили в порушенні встановленого порядку організації або проведення зборів, мітингу, демонстрації, ходи або пікетування – п. 2 ст. 20 Кодексу про адміністративні правопорушення Російської Федерації.

Активіста оштрафували на 10 тисяч рублів за український прапор
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:02 0:00
Завантажити на комп'ютер

За підсумками розгляду скарги Шукурджієва, Верховний суд скасував постанову Залізничного райсуду, призначивши активісту штраф у розмірі 10 тисяч рублів. «Напевно, на цьому випадку позначилась якась судова корпоративна одностайність, що покарати потрібно в будь-якому випадку, вирішили, що штраф в 10 тисяч рублів, це по-свійськи», – сказав Шукурджієв у коментарі для Крим.Реалії. Він наголосив, що не згоден з рішенням Верховного суду і буде його оскаржувати.

«Буду шукати справедливості, можливо, в інших судах, вищих, ніж у Криму. Для мене прийнятне тільки одне рішення суду – припинення будь-яких переслідувань і вибачення переді мною, визнання того, що це моє законне право – тримати прапор тієї держави, яка не заборонена», – підкреслив Шукурджієв.

У вівторок, 21 квітня, у Верховному суді Криму відбудеться розгляд апеляційної скарги Леоніда Кузьміна, який був побитий кілька днів тому, коли повертався додому.

Показово, що 21 квітня у зв'язку з річницею підписання указу президента «Про заходи щодо реабілітації вірменського, болгарського, грецького, кримськотатарського та німецького народів» в Криму оголошене «Днем відродження реабілітованих народів Криму». Відповідний указ підписав голова республіки.

За інформацією Держкомітету у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян, у вівторок, 21 квітня, в Криму будуть організовані виставки виробів декоративно-прикладного мистецтва, концерти майстрів мистецтв та художньої самодіяльності, виставки національної кухні та багато іншого.

Як відомо, віце-прем'єр Криму Дмитро Полонський запропонував вважати 21 квітня «днем радості», як свого роду альтернативу до Дня скорботи 18 травня.

XS
SM
MD
LG