Бахчисарай – Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров – один із небагатьох у Криму політиків, який дозволяє собі публічно критикувати владу і відкрито висловлювати своє незадоволення ситуацією на півострові. У серпні минулого року він залишив посаду голови Бахчисарайської райдержадміністрації, яку обіймав 9 років. Тоді Умеров відмовився скласти присягу російського держслужбовця, хоча претензій до його роботи з боку перших осіб не було, і йому навіть пропонували залишитися в кріслі керівника. «Треба бути вірним своїм принципам», – пояснює він. Про те, як змінилося життя заступника голови Меджлісу і його сім'ї за минулий рік, чи відчувають тиск його родичі, коли і про що востаннє він говорив із головою республіки, наскільки дієздатний представницький орган кримських татар і чи передбачає він можливість свого виїзду з Криму, Ільмі Умеров розповів в інтерв'ю Крим.Реалії.
– Після обшуку у вашому будинку і допиту, Слідчий комітет залишив вас у спокої?
– Я дав підписку про нерозголошення таємниці слідства. Мене ще двічі викликали – це були слідчі заходи. Сказати, що залишили в спокої, не зовсім правильно. Мене запрошують на ці зустрічі, як свідка у «справі 26 лютого». Єдине, що можу сказати, всі свої свідчення я даю на підтримку Ахтема Чійгоза (заступник голови Меджлісу, заарештований в рамах розслідування кримінальної справи «за підозрою в організації та участі в масових заворушеннях» 26 лютого 2014 року, коли біля Верховної ради Криму зібралися кілька тисяч прихильників меджлісу і партії «Руська єдність». Тоді в результаті зіткнень двоє людей загинули. – прим. авт.). Тому що він, насправді, не організатор масових заворушень, навпаки, він весь день, що ми перебували перед парламентом, весь час когось розбороняв, когось заспокоював, намагався уникнути заворушень.
– Існує думка, що тих, кого викликають на допити у «справі 26 лютого», просять дати свідчення проти Ахтема Чійгоза. Вам щось про це відомо?
– Може бути. Але особисто до мене це не відноситься. На мене не чинили тиск, не просили коригувати свої відповіді. Навпаки, коли відповіді були надруковані, я вносив поправки і слідчий вносив їх теж.
– На ваш погляд, чи можна вважати «справу 26 лютого» замовною? Якщо так, то замовник в Криму чи знаходиться вище?
– Це складне питання. Тут може бути переплетення цих інтересів. Я на 100 відсотків переконаний, що це замовна політична справа. Вибір припав на Ахтема (Чийгоза), тому що він активний чи, є ще такий термін, недоговірний. З одного боку, його локалізували. А зараз триває підготовка до жалобних заходів з нагоди 18 травня (дня пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу. – прим. авт.) або до якихось інших заходів, тому зв'язок центрального Меджлісу з місцевими регіональними меджлісами, поїздки Кримом і так далі певним чином ослабли. Правда, зараз я трохи підключився, Наріман Джелял (перший заступник голови Меджлісу. – прим. авт.).
– Що вам відомо про долю інших фігурантів «справи 26 лютого»?
– На це питання я не зможу відповісти, тому що ні з ким особисто не спілкувався. Стан здоров'я не дозволяє мені бути дуже мобільним. Те, що можу робити, я роблю, а те, що не можу, для мене – додаткове навантаження.
– Серед тих, хто проводив у вас обшук, вів допит, чи зустрічали ви знайомих вам раніше людей? Це були кримчани?
– Ні, особисто моїх знайомих не було. Мені здалося, що половина з них взагалі приїжджі з-за меж Криму.
– А в правоохоронних структурах Бахчисарая чи Сімферополя зустрічаєте знайомих?
– У Бахчисараї я практично всіх знаю. Тут взагалі у керівництві яких би то не було структур, по-моєму, тільки одна нова людина – це керівник ФСБ, і, напевно, керівник Слідчого комітету.
– Відомо, що через вашу позицію ваша дочка Айше Умерова була звільнена з Бахчисарайського історико-культурного заповідника. Когось ще з ваших рідних подібна ситуація торкнулася?
– На жаль, стосується. Одне з приміщень цього заповідника орендувала моя дружина, там знаходився художній салон. Це була гарна підмога для сім'ї, тому що на державній службі особливо багато не заробляєш. Але ми це втратили, бо керівництво з дружиною не уклало договір оренди. У мене є кілька братів, всього їх п'ять, у двох з них є невеликий бізнес. У одного – магазин «Бор-Чокрак» на автостанції «Західна» в Сімферополі, там продаються бочки, великі ємності, пластмасові вироби. У іншого, найменшого, – є база будматеріалів у Бахчисараї в районі залізничного вокзалу. У них вже по два рази робили раптові перевірки, причому з різницею в півгодини: їдуть від одного – приїжджають до іншого, причому той же склад перевіряльників. І один з них проговорився, коли брат запитав: «Може, паркан посунути або документи привести до ладу?» Перевіряльник сказав: «Ви не про те думаєте, це залежить від політичної позиції вашого брата (Ільмі Умерова. – прим. авт.). Він не в ту партію записався».
– Що буде далі, як ви вважаєте? Перевірки триватимуть?
– Наскільки я знаю, документи у них в порядку. Тобто, як і у будь-якого підприємця, який займається бізнесом, якісь проблеми, напевно, будуть дошкуляти їм через ці проблеми, намагаючись впливати на мене, на мою політичну позицію і активність.
– Ви не замислювалися, чи не переглянути свою політичну позицію, щоб почати домовлятися з представниками кримської влади або чиновниками з числа кримських татар?
–У мене не такий високий статус: я не голова Меджлісу, не перший заступник голови Меджлісу. Заступником я став зовсім недавно – на тлі наявної ситуації. В принципі у мене досить великий досвід, я може бути, був би ефективним перемовником. Якщо владі це буде необхідно, я готовий.
– Коли в останній раз ви спілкувалися з головою республіки Сергієм Аксьоновим?
– Під час свого звільнення – в серпні минулого року.
– Ви розійшлися добре?
– Досить добре. Чесно кажучи, я взагалі з ним не лаявся. Якщо навіть у нас є якісь претензії, то вони в основному заочні. Я сподіваюся, що до мене серйозних претензією у роботі не було. Коли я давав відверті інтерв'ю, він мені робив зауваження, я говорив, що це моя позиція і я при необхідності ухвалю рішення. Зараз знаходяться деякі мої опоненти, які кажуть, що треба було відразу, ще в березні (2014 року. – прим. авт.) подати заяву про звільнення, але я подав у серпні, тому що весь цей період ми працювали не за правилами Російської Федерації, а за правилами України. І коли вже республіка взяла курс на вибори і мені треба було вибирати: чи то погодитися з тим, що після реорганізації райдержадміністрації складу присягу російського держслужбовця, чи то піду, я для себе вирішив піти. Написав заяву, прийшов до Аксьонова, він, чесно кажучи, здивувався. Він сказав приблизно наступне: «Якщо будеш тримати язик за зубами, то можеш продовжувати працювати. У нас до вас ніяких претензій немає». Я відмовився, оскільки ухвалив рішення. У мене було єдине прохання, щоб мені дали можливість самому оголосити про це на апаратній нараді в райдержадміністрації.
– На вас поки ще на виходили представники Сергія Аксьонова або Ремзі Ільясова (віце-спікера Держради)?
– Ні, ніколи ні з яких питань. Після того, як я пішов з роботи (з посади голови Бахчисарайської райдержадміністрації. – прим. авт.) в середині серпня минулого року, на мене ніхто не виходив з якимись пропозиціями змінити позицію, взяти участь в якихось процесах, переговорах і так далі. Я думаю, що у нас (кримських татар. – прим. авт.) досить багато проблем, які не стосуються політики: проукраїнські або антиросійські позиції і так далі. Можна, не торкаючись цього, говорити про рішення якихось питань. Можливо, в деяких з них я був би ефективним, можливо, в якихось – непохитним, але брати участь я б не відмовлявся.
– Як змінилося ваше життя за цей рік – на побутовому рівні, в спілкуванні з іншими людьми?
– Ми, наприклад, ніколи не були в поганих стосунках з Ремзі Ільясовим, з Бальбеком (віце-прем'єр кримського уряду Руслан Бальбек. – прим. авт.) у мене ніколи не було жодних стосунків і зараз немає. Але з Ремзі та Зауром (голова Держкомнацу Криму Заур Смирнов. – прим. авт.), на жаль, зараз відносин теж ніяких немає. А те, що стосується побутового рівня: родичі, друзі, сусіди – у мене нічого не змінилося. Я навіть не можу навести приклад, коли хто-небудь з моїх знайомих відвернувся від мене з-поміж не кримських татар через мою позицію. Причому вона досить публічна, я її не приховую і, мені здається, від цього тільки більше поваги.
– Вам не загрожують через вашу позицію?
– Чесно кажучи, ні. Якісь сигнали я сам обчислюю, а так, щоб до мене хтось прийшов і сказав: «Ільмі, ти маєш змінити думку і надалі поводити себе так, інакше далі буде щось з твоїм братом або з твоєю сім'єю, або ще що-небудь». Подібного не було.
– Чи сильно змінився ваш улюблений Бахчисарай за цей рік – можливо, у порівнянні з Севастополем і Сімферополем, між якими він знаходиться?
– Я думаю, що зовні він навряд чи змінився, хоча в останні 4-5 років у Бахчисарайському районі очікувався серйозний і помітний підйом в економічному сенсі, в інвестиційній політиці. Зараз це все зупинилося. Я думаю, що найближчим часом навряд чи цей потік повернеться.
– Це відбувається через те, що місцева влада не здатна, не бажає або тому що немає команди зверху?
– Я думаю, що це взаємопов'язане. У місцевої влади немає достатнього досвіду роботи, немає особистих контактів на якомусь міжнародному рівні. У кримської влади є проблеми, пов'язані з санкціями і обмеженнями на міжнародному рівні. Ніякі серйозні компанії, банкові структури в Крим не прийдуть, якщо у них є якісь міжнародні контракти чи діяльність. Не хочу говорити, що це триватиме рік, два, три, п'ять або десять. Хочу, щоб це взагалі не тривало. Чим раніше це закінчиться і повернеться на круги свої, тим краще.
– Кримський Муфтіят, на відміну від Меджлісу, зараз тісно співпрацює з кримською владою, з Духовним управлінням мусульман України у Меджлісу також немає контактів, на кого в духовному плані орієнтуватися кримським татарам?
– Структура є структура. Треба орієнтуватися на Духовне управління мусульман Криму. А те, що немає контактів, це не зовсім правильно, контакт є: муфтій Криму Еміралі Аблаєв одночасно є членом Меджлісу, останнім часом, трохи пасивним членом Меджлісу. На засідання Меджлісу він не ходить, ми іноді самі до нього приходимо, на якісь теми спілкуємося. Він мотивує своє активне співробітництво з владою бажанням зберегти Муфтіят і розвивати його діяльність, в іншому випадку активізується Таврійський муфтіят. Це система противаг. Він потрапив на цю систему противаг, на жаль. Десь, може бути, не вистачило духу, десь – сили волі, десь побажав зберегти позиції, тому пішов на співпрацю з владою. Як кажуть, Аллах йому суддя, я суддею бути не можу. Я не можу ні засуджувати його за це, ні активно в цьому підтримувати.
– Наскільки дієздатний Меджліс кримськотатарського народу в нинішній ситуації?
Ми зможемо тримати позицію, зможемо витримати цей натиск
– Я вважаю, що він цілком дієздатний, оскільки збирається кворум. Ті члени Меджлісу, які перебувають у Криму, збираються в одному місці, ті, хто перебуває на материковій Україні, збираються в Києві чи Херсоні – ми через скайп легко збираємо кворум. Є кілька людей, членство яких в Меджлісі призупинене рішенням самого Меджлісу, і є ще кілька людей, зокрема Муфтій, які останнім часом перестали ходити на засідання. Важче стало, звичайно, чи то з 33-х членів Меджлісу збирати кворум, чи то з тієї кількості, що є, коли заздалегідь відомо, що певна кількість людей не прийде, на решту навантаження збільшується. Незважаючи на те, що влада активно намагається протиставити нам то рух «К'иримбірлігі», то рух «Кирим», то спроба призначити виконувачем обов'язків голови Меджлісу Ремзі Ільясова, потім спроба набрати більшість серед делегатів Курултаю кримськотатарського народу – все це не увінчалося успіхом. Зараз помічаємо початок роботи (з боку влади. – прим. авт.) щодо місцевих та регіональних меджлісів, принаймні, в Бахчисарайському районі така робота вже стала помітна. Я думаю, що і це теж не увінчається успіхом і ми зможемо тримати позицію, зможемо витримати цей натиск. Те, що ми збираємося і ухвалюємо необхідні для нас в цей період рішення, це я і називаю дієздатністю. Якщо раніше у нас методи роботи і боротьби були інші, тобто ми були набагато більш вільні у виборі своїх дій, то зараз це коло значно звузилося, але, тим не менш, ми є і працюємо.
– Усе ж, чи вдасться Ремзі Ільясову переформатувати під себе Меджліс і Курултай?
– Ні. У Меджлісі максимум, на що вони можуть розраховувати, це 6-7 голосів і на Курултай, я думаю, пропорційно те ж саме. Вони говорили десь про 130 делегатів (лояльних до Ільясова. – прим. авт.), десь про 110 (всього – 248 делегатів Курултаю. – прим. авт.), хтось говорить про 83-х. Чому така цифра? Це та кількість, яка може звернутися до Меджлісу з ініціативою про проведення сесії Курултаю – це одна третина з 248 делегатів. Я особисто не був на жодному зібранні, яке проводив Ільясов, але за тими відеоматеріалами, які доступні в інтернеті, я теж для себе спробував порахувати кількість делегатів. Я думаю, що близько 70-ти осіб присутні на їх останньому зібранні (руху Кирим, який очолює Ремзі Ільсов. – прим. авт.). З них – чоловік 10-15 не делегати Курултаю і приблизно 10-15 не згодні. Деякі кажуть, що прийшли туди подивитися-послухати, деякі кажуть, що прийшли послухати і не згодні. Реально у них близько 40-45 багнетів, більше я не допускаю.
– 3 травня заплановане святкування «Хидирлезу» за ініціативою кримської влади. Ви збираєтеся відвідувати цей захід?
– Я не збираюся відвідувати це свято, я вважаю, що бенкет під час чуми влаштовувати негоже. Це одна сторона. Інша: коли ми не визнаємо цю владу, то брати участь разом з нею у розважальних заходах республіканського масштабу – неправильна політична позиція. Буду просити інших, щоб вони теж не брали участь і не підводили свій власний народ. У суботу (18 квітня. – прим. авт.) відбулося засідання регіонального Меджлісу. Ми обговорили це питання і вирішили звернутися до Меджлісу кримськотатарського народу з проханням ухвалити рішення про неучасть у підготовці до цих заходів. Ми не можемо заявити неучасть всіх кримських татар, бо все одно якась частина прийде, але у підготовці та проведенні цього заходу Меджліс: ні регіональний, ні центральний – брати участь не може.
– В якому форматі мають відбуватися траурні заходи 17-18 травня?
Зарікатися, напевно, не варто, але я не хочу їхати
– Поки Меджліс щодо цієї теми не збирався. Я думаю, найближчим часом треба буде зібратися, створити оргкомітет і звернутися до влади з проханням провести масштабний захід під егідою Меджлісу кримськотатарського народу на центральній площі Сімферополя. Я вважаю, що 18 травня треба провести. Якщо дозволу на проведення цього заходу не буде, враховуючи обставини, в яких ми зараз знаходимося, в пляшку лізти не потрібно. Можна буде скасувати цей захід і оголосити про те, що в цей день в певний час, припустимо, зібратися на полуденний намаз всім у місцях проживання кримських татар в мечетях Криму та провести одночасний молебень. Ось ці два варіанти особисто у мене в голові крутяться.
– Ви припускаєте можливість свого виїзду з Криму?
– Кажуть, від суми і тюрми не зарікайся (посміхається. – прим. авт.). Зарікатися, напевно, не варто, але я хочу не їхати.
– Ви навіть закликали співвітчизників не залишати Крим.
– Я і зараз готовий закликати, щоб кримськотатарський народ або його частина не покидала свою батьківщину, намагалася в міру своїх можливостей пристосуватися до нинішнього режиму. Я не засуджую тих, хто працює, я не засуджую тих, хто отримав російський паспорт, тому що ми маємо жити в Криму, ми маємо бути носіями своєї культури на рідній землі.
