Державна програма з підготовки бойових дельфінів уперше була реалізована в 1960-му році в місті Сан-Дієго, Каліфорнія, США. Метою цих військово-морських розробок стала участь морських ссавців в обороні кордонів держави. Саме цей часовий проміжок ототожнюється з посиленням гонки озброєнь і кульмінаційним протистоянням наддержав у рамках Холодної війни. Необхідно відзначити, що методи підготовки тварин, а також їхня безпосередня участь у будь-яких квазівоєнних конфліктах залишилися для преси непоміченими, але досі є загадка, чи використовувалися дельфіни як носії летальної зброї з використанням методів камікадзе або без таких?
Зоозахисному руху досі так і не вдалося відкрити завісу таємниць методики підготовки бойових ссавців: з різних вуст надходила і продовжує надходити суперечлива інформація, а фактичні відомості використання дельфінів як потенційних убивць і зовсім відсутні.
У 1965-му році в Севастополі, в Козачій бухті, була відкрита перша радянська база з підготовки бойових дельфінів, яка ставила перед собою цілі і завдання, аналогічні американським. Програма під грифом суворої секретності розвивалася протягом півстоліття і була «згорнута» лише після розвалу радянської імперії в 1991 році. Після відмови від експлуатації тварин Державний Океанаріум ВМС України почав надавати послуги дельфінотерапії: на роботу взяли лікарів, психологів, які допомагали людям різного віку подолати хвороби різного ступеня тяжкості завдяки постійному спілкуванню людини з дельфіном.
У 2012 році Україна оголосила про відновлення програми підготовки бойових дельфінів. З чим це було пов'язане, в Штабі не пояснювали, але практика дельфінотерапії на території океанаріуму була припинена. Після торішніх політичних подій у Криму і Севастополі російське військове командування повідомило, що візьме українських бойових дельфінів на службу і продовжить працювати в аналогічному напрямку їх підготовки.
Торпеди відправлять дельфінів на пенсію
Кореспонденту Крим.Реалії вдалося поспілкуватися з директором севастопольського дельфінарію Олександром Жбановим, який досить тривалий час пропрацював тренером дельфінів на базі державного океанаріуму за радянської епохи.
За словами Жбанова, сьогодні підготовка дельфінів як бойової одиниці стала рудиментарним явищем, оскільки технічне оснащення армії зробило досить широкий крок уперед, і ВМС більше не потребує допомоги тварин.
Морська керована торпеда, яка здатна змінювати траєкторію руху, може розвинути швидкість, що в десятки разів перевищує швидкість дельфінівОлександр Жбанов
«Я не думаю, що сьогодні є практичний сенс у підготовці бойових дельфінів. А тим більше у використанні їх як носіїв летальної зброї. Самі подумайте, морська керована торпеда, яка здатна змінювати траєкторію руху, може розвинути швидкість, що в десятки разів перевищує швидкість дельфінів. Те саме стосується маси вибухівки, яку несе торпеда, – вона також непорівнянна з тією масою, яку здатний узяти на себе ссавець», – зазначив він.
Жбанов підкреслив, що в радянську епоху підготовка бойових дельфінів здійснювалася за різними напрямками. Більшість з них не ставили за мету фізичне знищення супротивника.
«Я брав участь у підготовці дельфінів як помічників водолазів, ми вчили тварин виявляти і розпізнавати підводні об'єкти, а також передавати інформацію про них людині. Навчених за цією методикою тварин здебільшого використовували рятувальники та МНС. У той же час, дельфіни були здатні виявляти міни і навіть знешкоджувати їх. Безумовно, були й інші напрями підготовки, але про них мені, на жаль, нічого невідомо», – підсумував Жбанов.
Океанаріум без вікон і дверей
Після того, як питання правового становища севастопольського океанаріуму стало актуальним на ґрунті торішніх політичних подій, російські телеканали зняли кілька відеосюжетів, в яких люди, які активно працювали з бойовими ссавцями, говорили, що підготовка дельфінів-убивць у радянські часи йшла, що називається, «повним ходом». Зокрема, була продемонстрована підводна автоматична зброя, яка кріпилася до тіла тварини, і при отриманні відповідної команди, дельфін негайно починав стріляти. Крім цього, дельфінів навчали усувати потенційних диверсантів за допомогою власної фізичної сили. Проаналізувавши ці сюжети, можна зробити висновок, що робота в напрямку летального використання тварин все-таки велася.
Сьогодні севастопольський океанаріум є неприступним об'єктом: посеред дороги на вулиці Епронівська, що веде до його будівлі, стоїть шлагбаум, оточений протитанковими «їжаками», в'їзд також перепиняє контрольно-пропускний пункт.
Кореспондент Крим.Реалії спробував зв'язатися з представниками океанаріуму, однак ті виявилися небагатослівними, повідомивши, що не уповноважені відповідати на питання, пов'язані з діяльністю військової частини. При цьому сказали, що дельфінотерапією на території океанаріуму не займаються і про відновлення цих послуг не йдеться.
Краще лікувати, ніж вбивати
Світовий зоозахисний рух завжди виступав проти експлуатації тварин, наголошуючи на антигуманності подібних програм щодо ссавців.
У коментарі Крим.Реалії голова севастопольського Благодійного фонду допомоги тваринам Наталія Морозова повідомила, що подібні програми є свого роду латентним проявом насильства.
Поведінка і рефлекси дельфінів ще до кінця не вивчені
«Людина звикла використовувати всіх і вся в своїх цілях, при цьому не заповнюючи ті збитки, яких вона завдає в процесі їх досягнення. Я не кажу про те, що ми маємо розпустити всі дельфінарії і припинити будь-який контакт із дельфінами, ні. Але ж ми можемо взаємодіяти з ними, маючи на меті мирні, а не військові цілі. Зокрема, дельфінотерапія – це прекрасна знахідка світової медицини. Абсолютна більшість вчених підтверджує позитивні показники цієї методики при лікуванні, зокрема, дитячого ДЦП. Дельфінотерапія – це підтвердження того, що людина може контактувати з твариною, не завдаючи їй шкоди», – наголосила Морозова.
Зоозахисниця критично поставилася до підготовки бойових дельфінів, що не несуть летальну зброю. За її словами виявлення та знешкодження бойових предметів також становить небезпеку для життя тварини: «Та ж міна може здетонувати у будь-який момент, – говорить Морозова. – Тому ризик залишається. І цей ризик, на моє глибоке переконання, не виправданий. До того ж поведінка і рефлекси дельфінів ще до кінця не вивчені. Рік за роком в різних куточках планети відбувається викидання дельфінів на берег. Дослідники в один голос твердять, що цей крок у ссавців подібний до суїциду, проте першопричину такої поведінки досі не встановили. Хто знає, коли у того чи іншого дельфіна спрацює вищезгадаий імпульс?».
