Доступність посилання

ТОП новини

Арсен Жумаділов: Відродження кримськотатарської мови – візьми та зроби


Арсен Жумаділов

Європейський курс України, за умови ухвалення закону про статус кримськотатарського народу, найближчим часом дозволить кримським татарам самим розвивати свою мову і свою культуру. Без обов'язкового посередництва держави. Чи готові ми до цього?

Новий час. Нові виклики.

З окупацією кримського півострова стало очевидно, що завдання України щодо кримських татар спростилися. Залишилося всього лише виконати те, що вже було обіцяне в якості підтримки гнаному народу. І справді: за останній рік українська держава ухвалила закон, який відновлює депортованих у їх правах. У найближчий час на розгляд парламенту надійде законопроект про статус кримськотатарського народу.

Держава-суверен поступально забезпечує наші права

Здавалося б, нам, кримським татарам, можна видихнути з полегшенням. Мета досягнута – держава-суверен поступально забезпечує наші права: індивідуальні – як депортованих осіб та колективні – як корінного народу.

Однак ця ситуація формує новий виклик.

Настає час, коли держава, нарешті, виконає перед нами свої зобов'язання: наділить необхідними правами, забезпечить адекватним представництвом в органах влади, надасть необхідні ресурси і ... відійде в сторону.

І тоді вся відповідальність за реалізацію наданих нам повноважень ляже на нас. Питання полягає в тому, чи зможемо ми відмовитися від патерналістського мислення, згідно з яким всі блага має надавати держава, а суспільство, не маючи ні можливостей, ні волі, є найзвичайнісіньким споживачем.

Чи зможемо взяти відповідальність за свою подальшу долю в свої руки?

Чи зможемо взяти відповідальність за свою подальшу долю в свої руки? Чи зможемо з часом перестати волати до держави? Чи зможемо, знайшовши свободу і можливості, чинити за принципом, який нещодавно озвучила одна з політичних партій: Візьми та зроби?!!

В якості ілюстрації тези наведу невеликий історичний приклад, пов'язаний з діяльністю Ісмаїла Гаспринського.

Освіта та мова

Аналогій між часом «дідуся тюрків» і сучасною ситуацією – в надлишку: російський режим, несвобода, проблема збереження національної ідентичності, еміграція корінного народу з Криму.

З чого почав Ісмаїл-бей? Перш за все, з освіти. З розробки та реалізації нових методик у викладанні. При цьому впроваджена ним нова метода не була сліпим потуранням західним школам того часу. Новометода Гаспринського полягала в глибокому осмисленні витоків ісламського знання, що стало причиною розквіту мусульманської цивілізації в перші століття після Пророка.

Заклик Гаспринського до освіти не вичерпав свій ресурс і донині

У пику лояльним до російського імператора кримським муллам і хатипам того часу Гаспринський з величезною енергією через школи та періодику став поширювати релігійне і наукове знання в середовищі простих кримських мусульман. І модернізація вивчення кримськотатарської мови перетворилася на одну з найважливіших умов цього процесу. Просвітництво епохи Ісмаїла Гаспринського подарувало світу плеяду видатних громадських і культурних діячів епохи початку 20-го століття не тільки в Криму, але і повсюдно в тюркському світі.

Заклик Гаспринського до освіти не вичерпав свій ресурс і донині. Принципова відмінність полягає хіба що в тому, що відродження потребує вже не тільки культурна самосвідомість і глибоке пізнання коренів, а й власне кримськотатарська мова.

Сьогодні вивчення кримськотатарської мови як ніколи потребує другого дихання після 70-річного забуття за часів СРСР і 23-річного перебування в «заручниках» у архаїчної системи шкільної освіти зі специфічним менеджером в особі кримського профільного міністерства.

Що робити сьогодні?

Чи маємо ми вимагати від української держави забезпечити перехід кримськотатарської мови з кирилиці на латинську графіку? Чи звертатися до Української держави із закликом навчити мові всіх співвітчизників і всіх охочих? Чи просити Українську державу створити наукові комісії, які займуться проблемами лексикології та методології викладання?

Ніхто не знає, скільки часу насправді триватиме окупація. А що якщо йдеться про десятиліття?

Ні. Ми маємо самостійно взяти і зробити це. Спираючись на надане нам право на самоврядування. З розумінням нашої відповідальності за себе ж. З використанням найкращих освітніх практик світу. З дотриманням принципів прозорості та підзвітності, ефективності та результативності. Держава ж у такому процесі з «пана» перетворюється на повноцінного партнера і одне з джерел фінансування.

Ніхто не знає, скільки часу насправді триватиме окупація. А що якщо йдеться про десятиліття? Тоді що станеться з кримськотатарськими мовою, культурою, самосвідомістю, в цілому, якщо ними не почати займатися прямо сьогодні? Було б наївно припускати, що окупанти прийшли до Криму для відродження мови і культури кримськотатарського народу.

Звичайно, мова не панацея. Ісмаїл-бей зробив у багато разів більше для відродження національної самосвідомості. Але давайте почнемо з мови: системно побудуємо свою роботу в цьому напрямку, щоб навчити їй усіх співвітчизників від мала до велика, а також дати можливість вивчити нашу мову всім охочим. Це не так складно. Про складні матерії поговоримо окремо.

P.S.

Ідеї, викладені в цьому тексті, стали предметом дискусії на недавньому круглому столі «Нові методики у викладанні кримськотатарської мови», спільно організованому Меджлісом та Уповноваженим у справах кримськотатарського народу на базі Кримських Студій ім. Ісмаїла Гаспринського при Києво-Могилянській академії. Вже в найближчий час ці методики і система їх впровадження буде представлена громадськості.

Арсен Жумаділов, завідувач відділу забезпечення роботи Уповноваженого Президента України у справах кримськотатарського народу, координатор «Кримського інституту стратегічних досліджень»

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG