Олег Сенцов
Одразу скажу, що почуваюсь добре. І зовні, і внутрішньо. Тому на запитання з розряду «Чи не шкодуєте?» і «На що сподіваєтеся?» – навіть не планую відповідати, оскільки зараховую їх до жіночої риторики кінця 19-го століття. Ні про що ніколи не шкодую, і ні на що ніколи не сподіваюся. Просто живу. Зараз я живу у в'язниці, от і вся моя життєва позиція.
Вважаю себе набагато вільнішим, ніж переважна більшість росіян, які живуть у чеховському футлярі і звідти через дірочку люблять Путіна.
Спасибі, що подивились моє кіно «Гамер», але я, якщо чесно, від нього зовсім не в захваті: воно досить сире і кривувате, тому і виникають усілякі питання, в тому числі, і з приводу фіналу. Наступного разу я постараюся, щоб таких питань не виникало.
Стосовно геймерів і програмістів у житті – хтось займається кіберспортом професійно, дуже багато хто перейшов у професійний покер – так дуже стають у нагоді напрацьовані навички. У програмісти і сисадміни йдуть, як правило, більш спритні хлопці (а не «задроти», які зазвичай і стають чемпіонами), але через це особливих вершин вони скоріше не досягали, і для них це було швидше розвагою.
Дякую тим, хто «Крим не наш», і взагалі...
Сподіваюся, що Москва все ж не увійде до складу «ДНР». Судячи з останньої прямої лінії, де президент спілкувався зі своїм народом, все більш актуальним стає питання: «Путін, вишли грошей. Тяжко».
Сподіваюся, все у нас буде добре. У всіх разом і у кожного окремо.
Олег Сенцов – український кінорежисер і сценарист, активіст Євромайдану, майже рік тому заарештований владою Російської Федерації за звинуваченням у підготовці терористичних актів у Криму. Винним себе не визнає, утримується в одному з московських СІЗО. Міжнародна кінематографічна спільнота проводить кампанії на підтримку Сенцова і домагається його звільнення. Текст за згодою автора переданий до редакції Російської служби Радіо Свобода журналісткою Анастасією Кириленко, яка листується з Сенцовим звичайною поштою.
Думки, висловлені у рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
Оригінал матеріалу – на сайті Радио Свобода