Доступність посилання

ТОП новини

Що чекає на Український культурний центр у Криму


На виставці вишивок Віри Роїк та її учениць, 2011 рік

Сімферополь – Найближчим часом у Криму почне працювати Український культурний центр. З ініціативою його створення виступила група кримчан-громадян України. Організатори наголошують, що центр не планує займатися політичною діяльністю. У своїй роботі вони мають намір зосередитися на культурі, освіті й історії. Експерти вважають, що подібні центри в Криму затребувані, проте без підтримки влади активістам буде складно реалізувати свої ідеї.

Як розповів на прес-конференції в Сімферополі один з ініціаторів створення Українського культурного центру (УКЦ) Леонід Кузьмін, з моменту приєднання Криму до Російської Федерації в березні 2014 року фактично всі українські організації на території півострова перестали здійснювати свою діяльність. «У зв'язку з цим утворився культурний вакуум для цілого народу, що населяє півострів. Тому група кримчан виступила з ініціативою створення Українського культурного центру», – повідомив Кузьмін.

Леонід Кузьмін
Леонід Кузьмін

Він підкреслив, що УКЦ – це «неполітичний рух і неполітична організація». «Наша головна мета – відродження української культури в Криму. Це повернення української мови до повноцінного вивчення у школах», – зазначив активіст.

За його інформацією, сьогодні в Криму з 7 українських шкіл залишилось 4, а з понад 180-ти тисяч учнів українську мову вивчають лише 22%: «За інформацією міністерства освіти, за 2014-2015 роки кількість українських класів у школах скоротилась на 6%. Для 16% населення це немислимо».

Серед основних завдань, які ставлять перед собою ініціатори створення УКЦ у Криму, збереження самоідентичності українського етносу в Криму. «Ми знаходимося під впливом російської культури, домінуючої в Криму. Якщо вона діє на всіх телеканалах, то будь-який етнос, що населяє Крим, схильний до асиміляції. Російська культура є більш привабливою на сьогоднішній день», – пояснив Кузьмін.

Друге завдання, за його словами, організація українських громадян і людей, які мають російське громадянство на території Криму, для збереження культури і своєї рідної мови. «Третє завдання – створення суспільної бібліотеки України. Ми сподіваємось на суспільну підтримку України і громадян Російської Федерації, зокрема і українців у Росії, для створення такої бібліотеки», – додав він.

«Культурою зняти напруженість»

«Та напруженість, яка спостерігається зараз між колись братніми народами в рамках нашого півострова, за його межами, її, на мій погляд, можливо зняти і нейтралізувати лише засобами культури, – вважає інший ініціатор створення УКЦ Олена Попова. – Саме тому ми використовували у своїй назві як основну ідею – культурну і збираємося проводити акції культурного характеру».

Олена Попова
Олена Попова

За словами Попової, це буде пов'язано із запрошенням до Криму культурних діячів України, Росії, Білорусі, інших країн: «Ми розраховуємо проводити регулярні концерти, виставки. Сподіваємось, що у нас будуть охочі взяти участь як із числа кримських артистів, художників, фотографів, так і з числа тих, хто перебуває за межами півострова».

Крім того, організатори УКЦ мають намір приділити увагу кримським дітям, які «в силу ситуації, яка стрімко змінюється, насправді виявляються залишеними наодинці з суворими реаліями». «Можливі майстерні з вивчення традиційних ремесел, літератури, мови. Звичайно, когось із дорослих зацікавить ця діяльність. У нас існує музей української вишивки імені Віри Роїк, існує традиція вивчення української вишивки», – зазначила Попова.

Представник УКЦ Галина Балабан нагадала, що згідно з Конституцією, в Криму три державні мови, серед них й українська. «У своїй діяльності нам хотілося б сприяти вивченню української мови, літератури, історії. Також можливим було би проведення літературних читань творів українських класиків, конкурсів, наприклад, читання віршів Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка», – зазначила Балабан.

За її словами, Український культурний центр відкритий для спілкування з різними культурними товариствами Криму.

Український культурний центр у Криму
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:41 0:00
Завантажити на комп'ютер

Український культурний центр також має намір організувати лекції з історії України, безкоштовні курси української мови із залученням викладачів, а також вести підготовку випускників, які вступатимуть до вишів на території України.

Активісти також мають намір домагатися перейменування сімферопольського аеропорту. Під час прес-конференції один з творців центру Вельдар Шукурджієв зачитав звернення, в якому міститься прохання про присвоєння аеропорту імені легендарного кримськотатарського льотчика-випробувача, двічі Героя Радянського Союзу Амет-Хана Султана.

У своєму листі активісти закликають владу «припинити спекулювати на пам'яті загиблих ветеранів та героїв Другої світової війни», і «підтримувати пам'ять про перемогу словом і ділом».

«Перейменування аеропорту дозволить зміцнити зв'язок між державами антигітлерівської коаліції і ветеранами всіх поколінь і, безсумнівно, зміцнить міжнаціональну згоду в Криму», – ідеться в повідомленні.
На думку активістів, зараз «як ніколи доречно зробити цей акт доброї волі», який покаже, хто «насправді пам'ятає, шанує і робить все можливе для збереження пам'яті про ветеранів, для злагоди, миру і майбутнього громадян Криму».

З вірою до влади

Питання реєстрації організації, за словами Кузьміна, поки відкрите. «Законодавство Російської Федерації дозволяє діяти громадської організації в якості незареєстрованої, але якщо виникне гостра необхідність для продовження нашої діяльності, то будемо реєструватися», – додав Кузьмін.

За його словами, у фінансуванні своєї діяльності ініціатори створення УКЦ сподіваються «на пожертви громадян Російської Федерації, України та благодійність певних фондів». Організація поки не має постійного місця знаходження.

Я сподіваюся, що влада буде нам допомагати і сприяти
Леонід Кузьмін

На питання Крим.Реалії, чи не бояться представники організації переслідувань, Кузьмін висловив надію, що цього не станеться.

«Звісно, є багато варіантів, я думаю, ситуація не буде розвиватися за найгіршим сценарієм. Життя покаже. Я сподіваюся, що влада навпаки зацікавлена, щоб у Криму існувало українське суспільство, вона буде нам допомагати і сприяти», – сказав активіст.

Як відомо, у березні цього року Леонід Кузьмін і Вельдар Шукурджієв були затримані під час акції в Сімферополі з нагоди 201-ї річниці з дня народження українського поета Тараса Шевченка. Причиною затримання стало використання активістами на заході української атрибутики – синьо-жовтих прапорів і стрічок. Пізніше Залізничний суд кримської столиці призначив їм покарання у вигляді обов'язкових робіт тривалістю 40 годин кожному. При цьому Шукурджієв подав апеляційну скаргу, і Верховний суд Криму виніс нове покарання у вигляді 10 тисяч рублів штрафу. Розгляд апеляції Кузьміна відбудеться 19 травня.

Відзначимо, що в середині квітня на Леоніда Кузьміна напали двоє молодих людей, коли він повертався додому. Лікарі діагностували у нього закриту черепно-мозкову травму, кілька порізів на обличчі та голові. Активіст пов'язує напад зі своєю діяльністю. Кузьмін звернувся із заявою до правоохоронних органів, проте до тепер, за його словами, кримінальна справа щодо цього інциденту не порушувалася.

Омельчук: Правильна ініціатива

Кримський політолог Дмитро Омельчук вважає ініціативу щодо створення Українського культурного центру на півострові «правильною та нормальною».

«У Криму досить велика кількість населення, яке не хворіє на націоналістичні ухили, але знає, любить і цінує українську культуру, багато років жило в умовах цієї культури. Нехай навіть вона ніколи не була в Криму домінуючою», – підкреслив експерт у коментарі для Крим.Реалії.

У нас усе, що відбувається без підтримки влади, дуже важко пробиває собі дорогу
Дмитро Омельчук

У той же час, за словами політолога, реалізувати цю ініціативу буде не просто. «Виникнуть фінансові питання, тобто, хто їх фінансує, питання з приміщенням і так далі. У нас усе, що відбувається без підтримки влади, дуже важко пробиває собі дорогу», – пояснив Омельчук. При цьому він сумнівається, що кримська влада може бути зацікавлена в такому проекті.

Чого не можна сказати про Російський культурний центрі (РКЦ), створений Фондом розвитку економічних і гуманітарних зв'язків «Москва-Крим» і відкритому в 2001 році тодішнім мер Москви Юрієм Лужковим. РКЦ «проживає» в окремому двоповерховому будинку в центрі Сімферополя. Його заходи не раз відвідувала кримська влада задовго до «російської весни». Особливо полюбляв РКЦ Леонід Грач на посаді кримського спікера. Раніше його очолювала депутат Верховної Ради АРК Галина Гржибовська, зараз – екс-міністр культури АРК Михайло Голубєв. Із заявлених напрямів діяльності РКЦ – збереження і розвиток у Криму російської мови і російської культури, зміцнення культурних, ділових, творчих і духовних зв'язків із Російською Федерацією.

Серед тих, хто у різні роки приїжджав в РКЦ в Сімферополі, – Юрій Лужков зі своїми помічниками, Олег Газманов, Микита Михалков, політичний оглядач Всеволод Овчинников та інші.

Чи пощастить так цьому Українському культурному центру – час покаже.

XS
SM
MD
LG