Рига – У Ризі ухваленням підсумкової Декларації завершився саміт «Східного партнерства», який не дав уже зараз Україні чіткої дати безвізового режиму з ЄС, але залишив двері відкритими і шанси на його отримання вже наступного року. Також саміт не дав бажаної Києву європейської перспективи, але і в цьому питанні ЄС, за словами його керівників, дав максимум на цей момент – визнання європейських прагнень і європейського вибору.
Підписання підсумкової Декларації затрималось – через делегацію Азербайджану та її бажання щось додати про Нагірний Карабах, а президент Європейської ради Дональд Туск терміново телефонував до Баку азербайджанському лідеру Ільхаму Алієву. Все владналось, але із затримкою. А в перший день саміту його ледь не зірвали Білорусь та Вірменія, які не хотіли бачити в Декларації положення про засудження анексії Криму та Севастополя Росією.
Для України пріоритетним питанням було отримання чіткої дати і перспективи безвізового режиму з ЄС. На нього також претендує і Грузія, а Молдова вже понад рік його має для власників біометричних паспортів.
«Грузія та Україна активно працюють над тим, щоб отримати позитивне рішення Європейської комісії щодо безвізового режиму», – сказала прем’єр-міністр головуючої в ЄС Латвії Лаймдота Страуюма на підсумковій прес-конференції після завершення саміту.
А Петро Порошенко на своїй зустрічі з пресою заявив, що його дуже вразив плакат на пікеті поблизу приміщення Латвійської національної бібліотеки – місця саміту, де активісти з України та Грузії тримали напис: «Люди народжуються безвізовими».
«Ми очікуємо звіту Єврокомісії, який відкриє двері до безвізових поїздок. У грудні, як виглядає, найімовірніше, буде позитивне рішення для нас», – сказав Порошенко, додавши, що звіт Єврокомісії з виконання Україною та Грузією критеріїв відносно до безвізового режиму буде оприлюднено до 15 грудня цього року.
Порошенко заявив, що зробить усе для виконання усіх вимог, поліпшення координації між державними структурами та усунення перешкод для безвізового режиму.
Ми прибрали всі політичні перешкоди для безвізового режиму – залишаються суто технічні моментиПетро Порошенко
Ми віддані тому, аби було позитивне завершення цього процесу. Але Грузія та Україна мають виконати критеріїДональд Туск
«Ми прибрали всі політичні перешкоди для безвізового режиму – залишаються суто технічні моменти», – сказав український президент, перерахувавши зокрема потребу покращити бази даних прикордонного контролю, запровадження посвідчень особи, які замінять внутрішні паспорти, потребу посилення боротьби з наркотрафіком, перемитництвом людей, антидискримінаційні кроки щодо різних верств населення, суворіші фітосанітарні норм тощо.
«Ми віддані тому, аби було позитивне завершення цього процесу. Але Грузія та Україна мають виконати критерії», – сказав президент Європейської ради Дональд Туск.
Наразі без європерспективи
Підсумкова Декларація Ризького саміту не дала Україні – не дивлячись на попередні очкування від початку року – європейської перспективи.
«Учасники саміту визнають, що демократія, повага до прав людини та основоположних свобод та верховенства права є основою політичної асоціації та економічної інтеграції, як передбачено угодами про асоціацію. Вони визнають відданість зацікавлених партнерів втілювати та популяризувати ці цінності. Учасники саміту визнають європейські прагнення та європейський вибір партнерів, яких це стосується, як заявлено в угодах про асоціацію», – йдеться у Пункті 7 Декларації.
Україна, Грузія та Молдова підписали минулого року угоди про асоціацію з ЄС і прагнули отримати на Ризькому саміті європейську перспективу – тобто, зобов’язання з боку ЄС, що ці країни будуть у майбутньому членами ЄС.
Відповідаючи на запитання Радіо Свобода, на підсумковій прес-конференції Дональд Туск сказав, що ЄС несе відповідальність за те, що обіцяє і що «є обіцянки, а є і очікування партнерів».
«Ніхто не обіцяв учасникам партнерства, що це призведе автоматично до членства в Європейському союзі. Це довгий процес. Окрім того, всередині ЄС є ентузіасти і є скептики (щодо надання європейської перспективи)», – сказав Туск.
«Це той максимум, який ЄС може пообіцяти зараз», – додав він. Туск також зауважив, що відданість підтримці європейського вибору трьох країн, які мають угоди про асоціацію з ЄС, є так само твердою, як і п’ять років тому, коли починався весь процес конкретної і активної євроінтеграції країн-учасниць «Східного партнерства».
Президент Порошенко сказав у Ризі, що його дуже задовольняє положення Декларації саміту про запровадження глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС від 1 січня 2016 року.
Крим і конфлікт на Донбасі
Декларація саміту говорить про підтримку деескалації та потребу пошуку політичного рішення конфлікту на Донбасі, який би спирався на повагу до незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Також є заклик до втілення Мінських мирних домовленостей.
Також у Пункті 4 зокрема сказано: «ЄС підтверджує свою позицію, висловлену в заяві саміту ЄС-Україна 27 квітня, включно із незаконною анексією Криму та Севастополя».
У рамках саміту Україна та ЄС підписали Меморандум про порозуміння щодо виділення додаткової допомоги Україні на суму 1,8 мільярда євро, з яких два перші транші – по 600 мільйонів – можуть надійти вже цього року. Таким чином, від часу Революції гідності Україна отримала приблизно 6 мільярдів євро допомоги від ЄС.
Де буде наступний саміт «Східного партнерства»?
Саміти «Східного партнерства», яке охоплює Україну, Грузію, Молдову, Білорусь, Азербайджан та Вірменію, проводять раз на два роки. Були Прага-2009. Варшава-2011, драматичний Вільнюс-2013 і нині Рига – себто, в нових членах ЄС під час їхніх дебютних піврічних головувань у Євросоюзі.
2017 року в ЄС головуватимуть Мальта і Британія – за умов, що того року може відбутися референдум щодо членства Британії в ЄС, а Мальта є далекою від проблем пострадянського простору і зосереджена радше на темі нелегальних міграційних потоків у Середземномор’ї.
Як стверджують європейські дипломатичні джерела, на саміті в Ризі делегація Молдови запропонувала Кишинів як місце проведення саміту у 2017 році, але рішення щодо цього наразі немає.
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода
