Київ – Останні три місяці в Криму ознаменувалися новою хвилею політичних репресій відносно жителів півострова. Про це йдеться в звіті, підготовленому українськими організаціями «Центр громадянських свобод» і «Євромайдан-SOS». Навесні на території республіки були проведені десятки обшуків, допитів і затримань. На думку правозахисників, щоб перешкодити подальшим репресіям, міжнародному товариству варто більше тиснути на Росію.
За інформацією правозахисників, за минулі три місяці були проведені як мінімум 94 допити, 22 обшуки, 78 затримань і арештів, 13 судових засідань, в результаті яких були виписані 11 штрафів, четверо осіб направлені на виправні роботи. Крім того, були зафіксовані 3 випадки катувань і побиття. Голова правління «Центру громадянських свобод» Олександра Матвійчук стверджує, що всі ці дії чинилися з політичних мотивів.
«Органами, які задіяні в системі переслідувань, є прокуратура, суд, спецслужби. І всі вони тісно взаємодіють з парамілітарним формуванням «кримська самооборона». Для репресій використовуються як юридичні механізми, так і позаправові: тортури, погрози, побиття тощо», – наголосила Матвійчук.
За її словами, найбільш поширені звинувачення, які є приводом для слідчих дій, – це організація масових заворушень, участь і організація несанкціонованих мітингів, заклики до екстремізму, розпалення міжнаціональної ворожнечі, спротив правоохоронним органам.
«Жертвами таких дій є широке коло людей абсолютно різних професій, віку, роду занять. Але всіх їх об'єднує те, що вони здійснюють активність, що несанкціонована і непідконтрольна кримській владі», – сказала правозахисниця.
Порушені всі види прав
Координатор ініціативи Крим-SOS Таміла Ташева зазначила, що на території півострова були порушені всі права людини, які містяться в Європейській конвенції.
«У першу чергу, блоки, які порушуються, – це право на життя, на справедливий суд, право на ефективний засіб юридичного захисту. Те, що ми знаємо, – це вершина айсберга. Згадати хоча б відсутність ефективного розслідування вбивства Решата Аметова, Станіслава Карачевського, факти зникнення інших громадських активістів, розслідування яких не ведеться», – сказала Ташева.
Активістка стверджує, що за останні 3 місяці були зафіксовані численні порушення права на свободу висловлення поглядів, свободу слова і совісті, мирних зібрань.
«За останні місяці і взагалі за рік відбулося безліч порушень: від заборони жалобних мітингів до, здавалося б, невинної акції, коли відомий український співак Кузьма Скрябін загинув, і йому хотіли присвятити акцію пам'яті. Навіть така акція була заборонена», – зазначила активістка.
За словами члена Меджлісу й одного з координаторів комітету захисту прав кримськотатарського народу Ескендера Барієва, за останні три місяці маса допитів і затримань відбулися в рамках «справи 26 лютого». Російські силовики розцінюють масовий мітинг за єдину Україну, що відбувся рік тому, як масові заворушення і продовжують затримувати осіб, які, на їхню думку, причетні до цієї акції.
«Наступна тенденція, яку ми помітили за цей період: репресивна машина всіляко намагається взяти під контроль Меджліс і Курултай кримськотатарського народу. Були різні спроби. Спочатку намагалися створити їм альтернативу, а потім стали тиснути на членів Меджлісу і Курултаю», – сказав Барієв.
При цьому він не виключив, що силовики планували оголосити Меджліс терористичною організацією і таким чином розправитися з політичними опонентами фактичної кримської влади.
Як зупинити репресії?
Правозахисники радять усім громадським активістам і кримчанам, які перебувають у групі ризику, не чекаючи тиску на свою адресу, вжити низку профілактичних заходів.
«Я б їм хотіла порадити підписати договір з адвокатом. Незважаючи на те, що права адвокатів у Криму зараз теж відчутно придушуються, це не буде зайвим і в деяких ситуаціях обов'язково допоможе», – сказала у коментарі для Крим.Реалії кримський адвокат Діана Плют.
У присутності адвоката силовики не будуть застосовувати заходи фізичного впливу та відкрито порушувати закон
За її словами, у присутності адвоката силовики не будуть застосовувати заходи фізичного впливу та відкрито порушувати закон.
У разі допиту Плют радить кримчанам посилатися на 51 статтю Конституції Російської Федерації, яка надає право не давати свідчення проти себе і членів своєї сім'ї.
Правозахисні організації говорять, що про заходи захисту від репресій мають думати не тільки самі кримчани, але й українська влада.
«Те, що люди відчувають себе один на один з окупантом, – це наше спільне недопрацювання. Ми не можемо багато чого зробити, але є мінімум, який українська влада і громадянське суспільство зобов'язані робити. Це надання інформації міжнародному співтовариству, це використання всіх міжнародних механізмів для захисту прав. Звичайно, зараз треба думати, як нам оплачувати адвокатів з російською ліцензією на півострові, тому що ми все більше стикаємося з тим, що адвокати, які там перебувають, бояться захищати своїх клієнтів», – сказала правозахисниця Олександра Матвійчук.
Влада Криму перешкоджає приїзду на півострів спостерігачів від ООН та інших міжнародних організацій
За її словами, багато може зробити не тільки українська влада, а й уряди інших країн. Наразі, як стверджує активістка, фактична влада Криму перешкоджає приїзду на півострів спостерігачів від ООН та інших міжнародних організацій. У сформованій ситуації окремі держави можуть намагатися направити в республіку свої моніторингові місії.
«Присутність цих людей може служити охолоджуючим ефектом для низки порушень, які щодня відбуваються на території півострова», – зазначила Матвійчук.
Чи захищає Україна своїх громадян?
Далеко не всі кримські громадські активсти, які виїхали на материк, задоволені тим, як українські органи влади захищають своїх громадян, які залишилися жити на півострові. Так, член Меджлісу і комітету захисту прав кримськотатарського народу Абмеджит Сулейманов сказав, що керівництво прокуратури АРК не знає кримської специфіки і не може на належному рівні реагувати на злочини, що чиняться там.
Начальник цієї прокуратури не знає, що таке газета «Авдет», не розуміє, що таке «Фонд «Крим»Абмеджит Сулейманов
«Склад прокуратури АРК підібраний так, що лише 3 людини в цій прокуратурі розуміють, що таке Крим і що там відбувається, і душею вболівають за те, що там є. А якщо начальник цієї прокуратури не знає, що таке газета «Авдет», не розуміє, що таке «Фонд «Крим» і толком не знав, що таке АТR, коли починалася атака на телекомпанію, то, на жаль, так ця прокуратура і поводитиметься», – вважає Сулейманов.
На його думку, прокуратуру Криму має очолювати кримчанин. На цей момент прокурором АРК при ГПУ є Василь Синчук, призначений на цю посаду 1 вересня 2014 року. Раніше він керував наглядовим відомством Полтавської області, а до цього був прокурором Харківщини. У коментарі для Крим.Реалії Синчук назвав критику на свою адресу необґрунтованою. «У мене як у керівника і людини тісні відносини з таким депутатом, як Георгій Логвинський. Більше того, ми постійно на зв'язку з Андрієм Сенченком – відомим політичним діячем. Тому питання, які є для нас компетентними, ми вирішуємо відповідно до закону», – сказав прокурор АРК.
Народний депутат України Георгій Логвинський стверджує, що в розпорядженні України існує багато правових механізмів для захисту прав кримчан. За його словами, відповідно до закону про окуповані території, жителі півострова, які зіткнулися з репресіями, можуть звертатися до судів на материковій Україні, і рішення у цих справах Росія зобов'язана виконувати за міжнародними угодами.
«Я згоден, що кримчанам потрібний адвокат не тільки для захисту прав, а й для того, щоб зафіксувати, хто їх порушив. На підставі фіксації інформації наші правоохоронці можуть відкривати кримінальні виробництва», – сказав депутат.
Він стверджує, що всі слідчі, судді та інші працівники нинішньої кримської правоохоронної системи, винні в порушеннях прав людини, будуть переслідуватися українськими органами. І ця обставина може стримувати нинішню владу півострова від політичних репресій.
