Київ – Уже тиждень 56-річний кримський татарин Сєрвєр Абібулаєв голодує на Майдані Незалежності: проти «безладдя влади» і через безвихідь, бо не має що їсти і де жити. У такий радикальний спосіб він сподівається достукатись до керівництва держави. Але ті, кого він звинувачує, впевнені: переселенець намагається нажитись на інших.
– З 1-го червня я не вживаю їжу. Мені державна допомога має бути виписана як інваліду другої групи, але вони її не видають. Пенсія теж поки не надійшла. Тож я не маю, що їсти. А 3-го червня до мене прийшов охоронець до гуртожитку, де я існував, не мешкав, – це слово тут не можна вжити. Каже: «Так, бородатий, не вийдеш до дванадцятої години і не залишиш гуртожиток наш – ми тебе викинемо».
Я кажу: «Почекайте, почекайте, у мене довідка. Я переселенець, я майданівець ранений. Що ви робите? Як ви так можете казати?». «Другий раз повторюю, більше не буду: не вийдете до дванадцятої години, викинем», – ось так сказали.
Ну що робити? Давай, думаю, голодування оголошу. Хоча знаю, що це самому собі я здоров’я псую. Я мусульманин, у моїй вірі це гріх. І я йду на цей гріх, аби я нікого за горлянку не схопив, ні з ким не сварився. Тож я приїхав до КМДА і написав заяву: «У зв’язку зі злочинною бездіяльністю Міністерства соціальної політики і безладом Маслака – коменданта гуртожитку – оголошую безстрокове голодування. Перебуватиму цілодобово на Майдані Незалежності».
Голодує на Майдані за квартиру в Києві – Маслак
Той самий Олександр Маслак, адміністратор гуртожитку у Великій Димерці, з якого виселили Сєрвєра Абібулаєва, вважає, що голодування кримчанина на Майдані – ніщо інше як маніпуляція суспільством із метою отримання особистої вигоди.
– Це вовк-відлюдник. Він ані з ким у гуртожитку не спілкується, але прикидається професійно. У мене таке враження, що він або засланий казачок звідти (з Криму – авт.), чи просто повністю хвора людина.
Його ніхто не виганяв. Я просив, щоб він уклав договір на проживання, та він у категоричній формі відмовився здійснювати якусь оплату. У нього одна-єдина ціль – отримати в Києві чи Броварах квартиру.
У мене таких 6 людей. Вони думають, як їх направив до нас державний департамент соціальної політики, то ми їх зобов’язані годувати. Але сьогодні нахабніти так і думати, що ми вічно їм зобов’язані – увірвався терпець. Ми зазнаємо прямих збитків, аби тільки вгодити і поспівчувати цим людям. Тому що ми не знаємо, чим це все закінчиться в цілому для кожного з них. Але люди цього не розуміють, – розповідає Маслак.
Мінсоцполітики житла не надає – Розенко
За словами Абібулаєва, він неодноразово звертався до Міністерства соціальної політики із проханням надати житло. Але ніякої допомоги йому там не запропонували.
«Я ж бачив, що Маслак (адміністратор гуртожитку, – авт.) знущається з мене. Закон є у нас, що Міністерство соціальної політики повинне захищати інвалідів, – то будь ласка, захищайте. А якщо Ви не можете, значить я сам себе захищаю», – каже протестуючий.
Міністр соціальної політики Павло Розенко вважає претензії кримчанина до його відомства безпідставними, адже питання розміщення переселенців наразі поклали на місцеву владу. Він зазначає, що кошти на оплату житла і комунальних послуг виділяють, тож проблем із рахунками в нього не мало би бути.
«Міністерство соціальної політики займається виділенням соціальної допомоги таким людям, у тому числі, компенсації за житло. Чому він не сплачував і чи були підстави у когось його виселити, я не можу сказати. Він може звернутись не до міністерства соціальної політики, а у відповідні соціальні служби свого міста за місцем своєї реєстрації, і йому зобов’язані допомогти».
Переселенців немає куди селити – юрист
Цей випадок не є одиничним, – зауважує юрист громадської ініціативи «КримSOS» Денис Савченко. Він каже, що вимоги керівництва гуртожитку до переселенців сплачувати за житло і комунальні послуги є законними.
«Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб стоїть наразі дуже гостро. Представники служби з надзвичайних ситуацій уже не направляють людей у місця компактного проживання. Єдиний доступний для переселенців варіант – звернення до місцевої ради через управління праці та соціального захисту. Але оскільки дуже велику кількість людей уже розмістили, є ймовірність, що результату таке звернення не принесе».
За словами юриста, місцева влада, Мінрегіонбуд і Мінсоцполітики працюють над програмою забезпечення вимушених переселенців житлом. Проте на сьогодні результатів такої роботи досі немає, тож проблема залишається нерозв’язаною.
Небайдужі кримчани звернулась до відділу Уповноваженого Президента України у справах кримськотатарського народу з питання Сєрвєра Абібулаєва.
Завідувач цим комітетом Арсен Жумаділов запевняє, що їхнє відомство тримає ситуацію на контролі. «Ми звернулись до всіх громадських організацій, які опікуються проблемами переселенців і в яких є ресурси, для того, щоб надавати їм допомогу. Ми також звернулись до КМДА, щоб їхні соціальні служби так само включились у цю ситуацію. Основне наше завдання – активізувати це питання перед відповідними органами».
А поки ж протест кримського татарина у центрі української столиці триває. Замість подушки у нього невеликий пакет із наспіх зібраними речами. У папці з документами – портрет Ґанді, у знесилених від голодування руках – мініатюрний портрет Тараса Шевченка, який він називає оберегом, і синьо-жовтий прапор із надписом «Бахчисарай».
– Я ж не прошу зірочку з неба, – каже Абібулаєв. – Віддайте моє, те, що мені належить. Належить людині нормально жити – дайте якийсь куток. І як так можна: спочатку казати «ти патріот, ти герой, справжній українець», а потім ось так розчавлювати? Знищують. Я не згоден із цим. Усе, що в мене є – це правда. Це моя єдина зброя.
