Сашко Керчанин
Керчани і гості бачать її практично щодня. Приїжджаючи на ринок, гуляючи набережною, перетинаючи місто у своїх справах з одного району в інший. Керч багата історичними пам'ятниками, але ця гора – символ міста. Мітридат. Кожна епоха залишала там свої сліди. Кожна війна – свої шрами. Для місцевих – це місце паломництва 8-9 травня і пов'язане із закінченням 2-ї Світової Війни в Європі. Туристам цікаво цілий рік. Неповних 100 метрів над рівнем моря дозволяють побачити протоку, Кубань, сучасне місто, похмурий мис Ак-Бурун із захованим у ньому фортом Тотлебена і руїни античного Пантікапея.
У Керчі руйнується символ міста – Мітрідатські сходи (фотогалерея)
Машиною заїхати на оглядовий майданчик найлегше. Але в перший раз у більшості бажання забратись на вершину, туди, де багнет-обеліск, гармати і будиночок-маяк, на жаль, тепер уже «невічного вогню», виникає з центральної площі. Стара церква Іоанна Предтечі, будівля гімназії часів Пушкіна як би мовчки запрошують Вас вирушити до сходів. А у них своя історія.
Побудовані у 30-і роки 19 століття італійським архітектором Олександром Дігбі, вже через 20 років вони були зруйновані англо-французькими військами. Відновлені та знову зруйновані в період фашистської окупації 1941-44 рр. І знову відновлені. 80-ми роками 20-го століття під час археологічних розкопок були виявлені залишки фігур грифонів і з них відтворили нові скульптури. Сходи відреставрували, біля їхнього підніжжя розташувалась картинна галерея, копія античного склепу Деметри, і вони знову стала красивою картинкою – візитівкою міста. Кількість сходинок я пробував рахувати, але числа завжди виходили різні. З приходом інтернету ситуація не прояснилась. У різних джерелах вказують різні цифри. Більше 400 – це точно. Можливо, це пов'язано з реконструкціями, а, може, в різних крилах сходів не однакова кількість сходинок.
Не так давно один із прольотів сходів обвалився. Завдяки щасливому випадку обійшлося без жертв. Не можна сказати, що це сталось раптово. Уже минулого літа було зрозуміло, що об'єкт руйнується, але настільки стрімкого розвитку подій ніхто не припускав. Як сталось, що задіяний у багатьох масових міських заходах історичний об'єкт опинився в такому технічному стані, що розсипався, особисто я не розумію. Паралізувати місто на репетиції парадів шляхом перекриття доріг ми навчилися. Свята відзначаємо всі. З релігійних прямо в першотравень крокуємо бадьорим кроком. Салюти любимо, смолоскипні ходи, роздачу безкоштовної їжі з польових кухонь. Але ніхто не розраховує без усіляких землетрусів і катаклізмів провалитися під землю разом із пам'ятником старовини.
У Керчі обвалилася частина Мітрідатських сходів (фотогалерея)
Провал огороджений плитами. На плитах для чогось написали: «Прохід заборонений». За огорожею внизу, на глибині 5-7 метрів, як після вибуху, валяються залишки сходів, розбиті квіткові чаші, фрагменти огорож. І починаєш помічати деталі, які ще пару хвилин тому не бачив. Вимиті дощами і надбиті сходинки. Обсипається штукатурка. Розбиті вази на ще вцілілих бордюрах. Давно людьми розбиті, не стихією. І війни, дякувати Богу, не було, але і Мітридатських сходів уже немає.
І спускаєшся в бік площі. Тебе мовчазно проводжають нудьгуюча продавщиця туалетних послуг і свіжопофарбовані бронзою моряк і танкіст. На площі більше немає шуму дітвори. Сірий Ленін, скоса поглядаючи на храм, пильно дивиться на «Консолевський» вічно споруджуваний супер-пупер розважальний центр. Якщо підняти голову вище, на вежі гімназії помічаєш порожні очниці замість годин. Немає годин. З будівлі пошти годинник із термометром теж зникли. І з вежі готелю «Керч» прибрали. І місцеві «куранти» більше не грають мелодію пісні «І горить золота зірка, їй над містом вічно світити». Час не зупинився. Його просто немає. Все завмерло у розбитих сходів...
Сашко Керчанин, кримчанин, блогер
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
