Доступність посилання

ТОП новини

Іран і Росія міняються місцями


Президент Ірану Хасан Роухані (ліворуч) і президент Росії Володимир Путін на саміті глав держав – членів Шанхайської організації співпраці. 12 вересня 2014 року

Іран і Росія рухаються в протилежних напрямках в їхніх стосунках із Заходом

Брайан Вітмор, Анна Клевцова

Тегеран і Москва, по суті, міняються місцями. Цю симетрію важко не помітити. Також важко не помітити геополітичні наслідки досягнутої у Відні угоди щодо іранської ядерної програми в обмін на скасування нищівних міжнародних санкцій.

Володимир Путін сказав, що в Москві «вітають» угоду, додавши, що «світ може зітхнути з полегшенням». У Кремлі, однак, незабаром може вирватися зітхання відчаю. Незважаючи на участь у тривалих переговорах, які передували укладенню угоди, Москві є що втрачати.

Я вигнанець, ти вигнанець

Першою жертвою стануть особливі відносини Росії з Іраном. Москва підтримувала близькі відносини з Тегераном, граючи на їхньому взаємному невдоволенні домінуванням Заходу в сучасному світоустрої. Однак це буде набагато складніше зробити, якщо Іран буде прагнути до відновлення відносин із Заходом.

У нещодавньому коментарі для Reuters автор книги Beyond Crimea: The New Russian Empire («Після Криму: нова Російська імперія») Агнія Грігас і експерт із Близького Сходу Амір Ханджані оголосили, що у Заходу зараз є можливість «роз'єднати неприродний ірано-російський альянс, заснований на гегемоністських амбіціях Москви, а також повернути Іран назад у світовий економічний простір».

Жителі Тегерана вітають укладення угоди щодо ядерної програми Ірану. 14 липня 2015 року
Жителі Тегерана вітають укладення угоди щодо ядерної програми Ірану. 14 липня 2015 року

Саме ізоляція Ірану від Заходу штовхнула Тегеран в обійми Москви. Коли Росія займала міцну позицію в якості члена «Великої вісімки» і будувала конструктивні стосунки із Заходом, вона могла діяти як головний представник і захисник Ірану в міжнародному співтоваристві. Проте зараз, коли Іран перебуває на порозі виходу з ізоляції, а Росія швидко перетворюється в знедоленого на міжнародній арені у зв'язку зі своїми діями в Україні, основа їх відносин виглядає все більш хиткою.

«Нещодавній російсько-іранський альянс був швидше шлюбом за розрахунком, ніж істинним партнерством. Іран, який співпрацює із Заходом в таких галузях, як енергетика, торгівля і виробництво ядерної енергії в мирних цілях, вже не буде вважати Росію захисником своїх інтересів», – пишуть Агнія Грігас і Амір Ханджані, відзначаючи, що у Москви і Тегерана історично були складні й суперечливі стосунки.

Газові інтереси

Якщо мінливі ролі Ірану й Росії в міжнародному співтоваристві розхитують основу їхнього партнерства, то ринки енергоресурсів дадуть велике підґрунтя для суперництва.

«Іран збирається конкурувати з Росією в Європі», – сказав Bloomberg News керівник дослідження з товарних бірж у Citigroup.

Газокомпресорна станція в селі Боярка під Києвом. Один із каналів постачання російського газу до Європи проходить територією України
Газокомпресорна станція в селі Боярка під Києвом. Один із каналів постачання російського газу до Європи проходить територією України

Росія опинилась у великому виграші від вигнання Ірану зі світового ринку енергоресурсів. Іран є третім у світі найбільшим виробником природного газу, але – в основному у зв'язку з санкціями – тільки 25-м найбільшим експортером. Коли санкції будуть зняті і весь цей газ стане доступним, це суттєво вплине на домінування Росії на європейському ринку.

Європейські енергетичні компанії, як повідомляється, готові вхопитися за можливість підписати угоди з Іраном. Незабаром вона у них з'явиться. І нова політика жорсткої лінії Брюсселя з «Газпромом», який вже давно не дотримується антимонопольного законодавства Євросоюзу, ще більше зміцниться за наявності альтернативи іранського газу на ринку.

Нафта, ядерна енергетика, зброя

Росія також ризикує зазнати втрат на ринку нафти. Коли в 2012 році в Євросоюзі ввели заборону на поставки нафти з Ірану, а санкції США зробили скрутною купівлю іранської нафти в доларах, Росія швидко зайняла іранську частку ринку як в Європі, так і в Азії. Ця тенденція може змінитись на протилежну.

Більше того, за повідомленнями Адміністрації енергетичної інформації США, світові ціни на нафту можуть впасти до 15 доларів за барель у наступному році, що стане новим ударом по залежній від експорту енергоресурсів економіці Росії, яка і без того перебуває в рецесії.

Державний секретар США Джон Керрі (праворуч) потискує руку міністру закордонних справ Ірану Мохаммаду Джаваду Заріфу після закінчення переговорів щодо ядерної програми. Відень, 14 липня 2015 року
Державний секретар США Джон Керрі (праворуч) потискує руку міністру закордонних справ Ірану Мохаммаду Джаваду Заріфу після закінчення переговорів щодо ядерної програми. Відень, 14 липня 2015 року

Росія, поза всяких сумнівів, отримає деяку вигоду від іранської угоди, таку як угоди щодо іранської програми розвитку цивільної ядерної енергетики. Однак навіть тут їй доведеться конкурувати з ключовими західними компаніями. Наполегливість Москви в останню хвилину зняти ембарго ООН 2007 року на поставку зброї Ірану в якості одного з пунктів угоди відображає бажання Кремля відновити вигідну торгівлю зброєю з Тегераном. Однак це ембарго залишиться в силі ще п'ять років.

Іран і Росія рухаються в протилежних напрямках в їхніх стосунках із Заходом, і наслідки цієї тенденції, мабуть, будуть глибокими і далекосяжними.

Оригінал публікації – на сайті Радио Азаттык

XS
SM
MD
LG