Доступність посилання

ТОП новини

Який міст через Керченську протоку найправильніший?


Проект мосту через Керченську протоку
Проект мосту через Керченську протоку

Спеціально для Крим.Реалії, рубрика «Погляд»

На околицях Керчі почалося будівництво мосту через Керченську протоку. Про це в середині травня радісно повідомляла інтернет-спільнота «Мій Сімферополь» і додавала: «Роботи з будівництва мосту вже перебігають на узбережжі Краснодарського краю і косі Тузла».

Ми щиро раді за кримчан, краснодарців і всіх росіян. Але оптимізм наш глибоко стриманий. Радіти початку будівництва мосту – все одно, що радіти міражу в пустелі. Ось кілька маленьких етапів великого керченського шляху.

Запам'ятайте дати: кінець 2018 року, і початок робіт – «найближчими тижнями»

Минулого літа президент Російської Федерації Володимир Путін заявив, що буде два мости: автомобільний і залізничний. Щоправда, російські компанії не горіли патріотизмом і не поспішали боротися за престижне замовлення. Тож міст хотіли навісити китайцям. Але ті, побоявшись міжнародних санкцій, відмовились. Та все одно в липні, хоч і не було проекту і підрядчика, президент Володимир Путін заявив: керченський міст має бути відкритий до кінця 2018 року, – і пообіцяв, що роботи з будівництва мостового переходу почнуться найближчими тижнями. Запам'ятайте дати: кінець 2018 року, і початок робіт – «найближчими тижнями».

Найближчі тижні розтягнулись на найближчі місяці. «Роботи з будівництва мосту в Крим через Керченську протоку почалися», – про це ми почули від міністра транспорту Росії Максима Соколова у вересні минулого року, про що теж радісно повідомило російське інформагентство «Новости». Через два місяці, на початку листопада, ті ж РИА «Новости» і міністр Соколов повідали радісну новину: будівництво керченського мосту почалось. Щоравда, що саме почали будувати, міністр пояснити не зміг: за його словами, в листопаді лише взялись за техніко-економічне обґрунтування.

Чому ж ті мости, що кілька разів починали будувати минулого року, неправильні? А тому, що їхнє будівництво не освячувалось

Підіб'ємо підсумки. До листопада минулого року керченський міст, згідно з повідомленнями членів російського уряду, починали будувати тричі: у серпні, вересні та листопаді. Тепер питання: а який міст, за повідомленням інтернет-спільноти «Мій Сімферополь», почали будувати в Керчі до початку нинішнього літа? Бо ж, дорогі друзі, торік тричі починали будувати той міст, який мали закінчити, за вказівкою Путіна, до грудня 2018 року. А цього літа почалось будівництво того Керченського мосту, закінчення якого намічено на середину вже 2019! Просто минулого року починали будувати неправильні мости, а от цього літа розібрались і взялись за правильний міст, у нього і дата закінчення інша. Чому ж ті мости, що кілька разів починали будувати минулого року, неправильні? А тому, що їхнє будівництво не освячувалось.

Як повідомили в лютому все ті ж РИА «Новости», в Севастополі відслужили молебні про благополучне будівництві мосту. А це зовсім інша справа. Одне незрозуміло: чому молебні відбулись лише в Севастополі, потрібно б і в Керчі, у Сімферополі, у Краснодарі. А то будівництво розпочали, але треба б його і закінчити.

Відомий німецький інженер Хольгер Свенсон, фахівець в галузі вантових мостів, вважає, що на спорудження мосту через Керченську протоку піде не менше 5 років. Вже вимальовується середина 2020 року. Тож православну пильність потрібно кріпити і продовжувати. Усе ті ж російські «Новости» якось повідомляли, посилаючись на торгового представника Росії в Австрії: «Австрійська фірма пропонує побудувати канатну дорогу через Керченську протоку між Краснодарським краєм і Кримом». Цілком можуть бути ще не один початок і не один молебень. Якщо не за міст, то за канатну дорогу, не за канатну дорогу – то за тунель. Головне, дотримуватись техніки безпеки і лоб не розбити в уклонах.

Скільки не кажи «халва» – в роті солодше не стане. Неправда, керченський міст не гірше за халву всім кримчанам уже поперек горла стоїть.

Володимир Земляний, письменник, журналіст

Дуики, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG