Київ – Окупаційна влада Криму має намір зайнятися перейменуванням вулиць і населених пунктів півострова. «Це підвищить привабливість Криму, а також надасть можливість туристам ознайомитися із глибокою та багатою історією півострова», – сказав «віце-прем'єр» Криму Руслан Бальбек. Питанням відновлення історичної топоніміки окупанти почали перейматися вже після того, як цей процес був запущений в Україні. На материку законодавче підґрунтя для цього готують вже зараз, не чекаючи деокупації півострова.
Нові імена для півострова
В Україні третій місяць триває кампанія з дерадянізації та засудження тоталітарних режимів. В рамках ухваленого ще в квітні закону «Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки» місцевій владі в регіонах країни доручено розробити проекти нових назв для населених пунктів, що містять в собі символи тоталітарної епохи минулого століття. Стосується це і Криму. Незважаючи на те, що українська влада поки не повернула контроль над цим регіоном, експерти розробляють документи, що дозволяють в майбутньому провести антирадянську кампанію і на півострові.
За законом повноваження з розробки сітки з новими назвами для населених пунктів Криму відведені Верховній Раді АРК. Однак вона втратила свої повноваження через сепаратистські дії – ще в березні минулого року парламент автономії був розпущений. У зв'язку з цим право на визначення нових назв для кримських населених пунктів було передане Українському інституту національної пам'яті. Тут, зокрема, працюють кримські кадри, які, як ніхто інший, знають специфіку півострова. Результати їхньої роботи вже є. Перший звід пропозицій щодо перейменувань кримських населених пунктів є в розпорядженні Крим.Реалії.
У ньому представлені 66 населених пунктів, які підпадають під норми закону про декомунізацію, і пропоновані до них нові назви. Поки в переліку тільки села і селища, плюс одне місто. Пропозиції з перейменування районів поки в розробці.
Населеним пунктам півострова мають повернути історичні назви, які ті носили до епохи встановлення комуністичного режиму
Автори виходять з того, що населеним пунктам півострова мають повернути історичні назви, які ті носили до епохи встановлення комуністичного режиму. «Це дозволить вирішити багато політичних конфліктів, які були присутні в Криму в останні роки навколо питання відновлення історичної топоніміки на півострові. Якщо Верховна Рада України підтримає наші пропозиції, справедливість буде нарешті відновлена », – зазначив експерт Українського інституту національної пам'яті Сергій Громенко.
Наприклад, селищу Радянському пропонується дати його історичну назву Ічки (в перекладі з кримськотатарської – Внутрішнє). Так цей населений пункт називався до 1944 року – до депортації кримських татар. А селищу Красногвардійському, розташованому в Радянському районі Криму, пропонують повернути його історичну назву Новий Цюріхталь, яку воно мало до 1948 року. Таке ім'я населеному пункту дали, заснувавши його в XIX столітті, німецькі переселенці.
Селище Леніне в Ленінському районі запропоновано назвати Сімома Колодязями – таку назву воно носило до 1957-го року, і її зберігає досі місцева залізнична станція.
А селищу Жовтневому в Червоногвардійському районі пропонується повернути його історичну назву Біюк-Онлар (в одному з варіантів перекладу – Великий Достаток). Таке ім'я цей населений пункт носив до депортації кримських татар, проте багато місцевих жителів досі називають своє селище Біюк. І таких прикладів, коли люди продовжують використовувати історичні назви сіл, у Криму – десятки.
Кому не вистачило назв
А ось перейменування селища Красногвардійське виявилося непростим. Воно – двічі комуністичне: з 1935 року носило ім'я Ернста Тельмана (лідера німецьких комуністів), а після депортації кримських татар отримало нинішню назву – Красногвардійське. Відповідно до закону про декомунізацію, обидві ці назви не можуть бути використані в новій топоніміці. Тому експерти вирішили зупинитися на кримськотатарській назві, яку селище і район носили до 1935 року – Курман-Кемельчі (Млин). Тим більше, що багато місцевих жителів як і раніше використовують саме це ім'я населеного пункту. Якщо пропозиція про перейменування буде затверджена, в майбутньому Красногвардійський район може стати Курманським. До перейменування інших, швидше за все, підійдуть за тим же принципом.
Проте залишаються на карті півострова і такі місця, які перейменувати не так просто. У них є лише по одній історичній назві, отриманій за часів комуністичного режиму, тобто зберегти їх неможливо, а значить доведеться розробляти нові назви.
Зокрема, це стосується міста Красноперекопська. «Воно назване на честь взяття Червоною Армією Перекопу в 1920-му році, тобто встановлення радянської влади в Криму. І, відповідно, ця назва не може бути збережена, оскільки суперечить закону про засудження комуністичного режиму в Україні», – зазначає Громенко.
За таким же принципом неможливо повернути історичні назви селам Калініне і Чапаєве (Красногвардійський район), Кірове і Жовтневе (Ленінський район), Кіровське та Новоульянівка (Чорноморський район), Краснознам'янка (Красногвардійський район), Ларине (Джанкойський район) та Шаумян (Сакський район) , а також селищу Комсомольське (Сімферопольський район).
Кримчан кличуть на допомогу
У переліку, підготовленому Українським інститутом національної пам'яті, ці населені пункти позначені знаком питання. Брати участь у розробці нових назв для них співробітники інституту пропонують громадськості, зокрема і кримчанам.
Будь-хто може написати офіційного листа до інституту національної пам'яті зі своїми пропозиціями щодо нових назв тих чи інших селищ
«Будь-хто може написати офіційного листа до інституту національної пам'яті зі своїми пропозиціями щодо нових назв тих чи інших селищ. Якщо ці пропозиції будуть обґрунтованими і не будуть суперечити закону про засудження тоталітарних режимів в Україні, цілком імовірно, що вони будуть розглянуті, взяті на обговорення і навіть затверджені в майбутньому», – повідомили Крим.Реалії в Українському інституті національної пам’яті.
На цей момент такі пропозиції надійшли лише від Уповноваженого президента України у справах кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва. «Вважаю питання приведення географічних об'єктів у відповідність із законом № 317-VIII (про засудження тоталітарних режимів в Україні – КР) не повинні обмежуватися назвами міст і сіл, оскільки багато районів також мають назви, пов'язані з комуністичним і націонал-соціалістичним тоталітарними режимами. <...> У цьому контексті слід зазначити, що право на повернення історичних назв об'єктам, розміщеним в межах Криму і Севастополя, гарантоване ст. 3 Закону України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою». Тому відповідне відновлення історичних назв буде реальним кроком до відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою», – зазначає він.
Решта охочих можуть подати свої пропозиції до 21 листопада. Згідно з процедурою, на формування списку нових назв для регіонів відводиться півроку. Потім сформований перелік буде надісланий до парламенту України для затвердження. Якщо він буде затверджений, у подальшому практична реалізація закону про декомунізацію на півострові стане лише справою часу.
