«Там вдали за рекой жарко печи горят, пограничникам грозным не спится. Но, не зная о том, пармезанский отряд продвигался к российской границе» – пісню з таким текстом грузинський оперний співак і музикант Заза Заалішвілі створив на вірші російського поета Орлуші і заспівав, присвятивши російській кампанії зі знищення продуктів, ввезених до цієї країни в обхід ембарго. Заза Заалішвілі виклав ролик з цією піснею на YouTube і «Фейсбук», де відео вже зібрало понад сто тисяч переглядів. Кореспондент Російської редакції Радіо Свобода Марк Крутов поговорив із грузинським співаком про його ставлення до кампанії боротьби з «санкційною» їжею, до російської пропаганди і російсько-українського конфлікту.
Заза Заалішвілі: Відверто кажучи, для мене історія з продуктами – це невеличкий додаток. У мене дуже серце болить за Росію. Я дуже люблю російську мову, мати моя з Росії. Я написав російською мовою більше ніж 60 пісень. У мене дуже багато друзів у Росії. Мене хвилює нинішня політична ситуація.
– Раніше Ви заспівали пісню на популярний вірш української поетеси Анастасії Дмитрук, написаний російською мовою і адресований росіянам «Никогда мы не будем братьями». Тобто політикою ви зацікавились не сьогодні?
– Світ зараз дуже пов’язаний. Природньо, що мене не може не хвилювати загальнополітична ситуація в усьому світі. Тим більше, з Росією у нас, грузинів, була війна, був дуже неприємний конфлікт. Що ж до України – Україна мене дуже зачепила. Це була моя перша політична пісня. Зовсім випадково, знайшовши вірш Дмитрук на «Фейсбуці» – тоді вона була ще зовсім невідома поетеса, – я написав пісню. Пісня стала дуже популярною, мільйони подивились. Вважаю, що музика і мистецтво не мають втручатись у політику. Тим не менш, як громадянин, як людина, яку хвилює не лише музика, не лише наші конкретні музичні проблеми, я розумію, що благополуччя світу і того ж мистецтва залежить значною мірою від політики. Тому я висловив свою думку.
– Чому Ви обрали мелодію радянської пісні «Там вдали за рекой»?
Я вирішив додати якоїсь іронії, використавши стару пісню. Знищення продуктів у Росії – це справа росіян
– За ритмом я зрозумів, що для цього вірша підходить «Там вдали за рекой». Взагалі-то, я пишу виключно оригінальні мелодії, але я вирішив додати якоїсь іронії, використавши цю стару пісню. Знищення продуктів у Росії – це справа росіян, справа, до якої я ніякого відношення не маю. Я дивився на реакцію людей, на коментарі в інтернеті. Мені здалось, що пропаганда в Росії досягла такого рівня, що мене це вже почало хвилювати.
У мене в телевізорі є російський «Перший канал». Таке відчуття, що новини з іншої планети, це все цілком переконливо звучить, але звучить абсолютно протилежно за змістом до того, що говорить весь світ
У мене в телевізорі є російський «Перший канал», я іноді його дивлюсь. У мене таке відчуття, що я дивлюсь новини з іншої планети, це все цілком переконливо звучить, але звучить абсолютно протилежно за змістом до того, що говорить весь світ. І це якесь відчуження Росії мене стало дуже сильно турбувати.
– У Вас є колеги-співаки з Росії? Як складаються Ваші стосунки в цих умовах?
– У мене багато друзів і знайомих живуть у Росії, Тамара Ґвердцителі, наприклад. Вони намагаються не зачіпати політику. Я їх не звинувачую в такій пасивності. Мабуть, їх добробут залежить від того, чи будуть вони нейтральними, чи ж проурядовими, або антиурядовими. В усякому разі, в цьому сенсі у мене немає з ними проблем. Я їх усіх дуже люблю. А що стосується політичної позиції – у кожного, напевно, вона своя. У мене до 2008 року, поки не трапився цей конфлікт Росії і Грузії, не було бажання брати участі в політиці.
– Що Вас змусило зрадити цьому правилу – пропаганда, яку Ви і тоді, і зараз бачили на російському телебаченні?
– Пропаганда – дуже сильна річ. Це ж інформація, в першу чергу, для тих людей, які не володіють іншими мовами, не можуть подивитися на альтернативну точку зору. Пропаганда діє. Вона діє скрізь. Вона є і в США, і в Канаді. Єдина різниця, можливо, в тому, що там є альтернатива, там є дуалізм. (....) Система протиборства, система іншої думки, зміна уряду – все це забезпечує більш-менш нормальну роботу держави, її прогрес. Мене турбує, коли в будь-якій країні починається однобоке промивання мізків.
Оригінал публікації – на сайті Радио Свобода
