Доступність посилання

ТОП новини

Виголодівка, або Як дресирують російський народ


Карикатура Сергія Йолкіна
Карикатура Сергія Йолкіна

Спеціально для Крим.Реалії, рубрика «Погляд»

Інтернет вирує статтями про знищення продуктів, але більша їхня частина носить чисто емоційне забарвлення і абсолютно не розглядає справжні причини такого стану справ. При аналізі будь-якої події необхідно насамперед поставити запитання: «Сui prodest?» (Кому це вигідно?) А ось на це страждає більшість коментаторів – у глибинних причинах ніхто не хоче розбиратись, а замість цього апелюють до великої кількості бідних, яким не завадила б їжа, до почуттів блокадників та їхніх сімей і так далі, і тому подібне. Насправді, знищення їжі в руслі антисанкцій не такий вже й дурний захід. З точки зору російської влади, зрозуміло. Давайте ж розглянемо, хто в цій ситуації є вигодоотримувачем.

На столах російських чиновників із вітчизняних продуктів – лише горілка; навіть хліб – і той завозять з-за бугра

По-перше, введення продуктових антисанкцій економічно вигідне владі. Золотовалютні резерви тануть як сніг на сонці, а скорочення закупівель продовольства за кордоном допомагає скоротити валютні витрати країни. Тобто вигодоотримувач тут – держава. Чиновникам високого рангу турбуватись нема чого, вони завозять продукти з-за кордону, у мене є достовірна інформація про спецборт, який раз на тиждень привозить цілий асортимент продуктів харчування з Франції: сири, французьке шампанське, тонкі вина, фуа гра, рябчиків, кроликів та інші страви, які йдуть на стіл чиновникам. На їхніх столах із вітчизняних продуктів – лише горілка; навіть хліб – і той завозять з-за бугра. Тут, думаю, навіть найбільш патріотично налаштований активіст у кошмарному сні не уявляє, що вищі ранги харчуються сиром із пальмовою олією або тричі перемороженою китайської рибою. На вищий ешелон влади ці антисанкції не поширюються, вони введені винятково проти свого власного народу.

Санкціями легко виправдати абсолютно необґрунтоване підвищення цін

По-друге, це вигідно корупційній вертикалі, яка миттєво знайде спосіб використовувати скорочення постачання з Європи для отримання додаткового прибутку. Санкціями легко виправдати абсолютно необґрунтоване підвищення цін (скорочення пропозиції на ринку автоматично веде до зростання цін завжди і скрізь), власникам великих мереж можна знизити поріг якості продуктів, закуповувати відверту некондицію, а то і взагалі шкідливу для здоров'я продукцію й отримувати «під шумок» нечувані прибутки. Ну а для митників та інших перевіряльних органів просто настали золоті дні. Навряд чи хоч одна людина в Росії повірить у те, що митники раптом стануть чесними і принциповими і не стануть за хабар пропускати «контрабандну» їжу на ринки країни. Думаю, в реальності все буде цілком навпаки: вже за рік на митника, який не має своєї особистої вілли на Канарських островах, будуть дивитись, як на білу ворону. Говорити про інші контрольні органи, думаю, просто не має сенсу, у них з'являється потужний батіг відтискання грошей у підприємців – чи жарт, коли до тебе на склад заходить бригада Роскомнагляду-в-законі і погрожує спалити все, що там є. Тут будь-які гроші віддаси – піди доведи, що ці яблука або сири вітчизняні, а не контрабандні! Для контрольних органів з'являється просто море можливостей для обшуків, оглядів, віджимання, відкатів, розпилу. Думаю, вони біля портрета великого керманича щоночі свічку запалюють і моляться на благодійника. Слабкій владі, яка сидить у Кремлі, це теж вигідно: кинули чергову кістку опричникам. Адже вона тримається тільки на тому, що дозволяє вертикалі красти. Тобто, і в цьому випадку вигодоотримувачем є влада і близькі до неї люди. Їх теж можна зрозуміти: адже кожному хочеться мати затишний будиночок де-небудь у швейцарських Альпах, хорошу машину, сина в Єльський університет прилаштувати, яхту, щоб не гірша, ніж у сусіда, купити...

Мабуть, сучасна російська влада вирішила піти старим, перевіреним шляхом – поєднати виголодівку і пресинг каральної силової системи

Ну а тепер підійдемо до найголовнішого. Тобто до виголодівки. Виголодівка застосовується професійними дресирувальниками для дресирування собак. Перед тим як випустити собаку на арену цирку, її кілька днів не годують. В руці у дресирувальника часто буває затиснутий смачний шматок ковбаси від чого собачка стрибає в два рази вище ніж зазвичай. Виголодівку використовують і при дресируванні сторожових собак, від чого собака стає злішою, агресивнішою. Для найбільшої ефективності виголодівку поєднують із пресингом, тоді собака швидше розуміє, що від неї вимагають. Мабуть, російська влада добре знайома з цією методикою, тому вирішила застосувати її для дресирування населення. Розрахунок тут простий: людина, якій треба знайти якісні продукти, витрачає свою енергію на подолання побутових проблем і ні на що більше. Згадайте Радянський Союз: виголодівку використовували там для того, щоб людина весь свій вільний час витрачала на забезпечення найелементарніших потреб, на стояння в чергах, добування потрібних йому продуктів і товарів. У такої виснаженої людини сил уже більше ні на що не було. Мабуть, сучасна російська влада вирішила піти старим, перевіреним шляхом – поєднати виголодівку і пресинг каральної силової системи. Нещодавно в інтернеті проскочила інформація, що власникам обмежать кількість тварин, яких вони вирощують у своїх господарствах. Це робиться для того, щоб сильніше прив'язати людину до системи, зробити її залежним рабом, точно так само, як було в СРСР.

Ритуальні спалення їжі. безсумнівно, мають сакральний сенс для влади. Нічого нового – в африканських племенах прийнято спалювати опудало ворога, якого не можна побороти звичайними методами. Це свого роду ритуал, який дозволяє розлютити людей, а потім за допомогою телевізора ця злість буде спрямована куди треба – на Обаму, ЄС, Меркель і іже з ними.

Чим більше люди протестують і гризуться в інтернеті, тим краще. Головне, щоб вони не об'єднались і не прийшли до спільного знаменника

Далі влада використовує утворений у суспільстві розкол для ще більшого контролю над ним. Це вже стало давньою традицією – якась неоднозначна дія влади афішується через ЗМІ для того, щоб половина суспільства була за, а решта проти. Розділяй і володарюй. Чим більше люди протестують і гризуться в інтернеті, тим краще. Головне, щоб вони не об'єднались і не прийшли до спільного знаменника. Ось цього влада боїться найбільше. А те, що гризуться, – так це добре, зліші будуть.

Спалювання їжі також дає сигнал населенню про те, що воно оточене з усіх боків ворогами, а значить виправдати «закручування гайок». Російський обиватель добре привчений до «закручування гайок», і нарікання це не викличе, оскільки це всотано з молоком матері і є на генетичному рівні.

Триває процес дресирування населення, а дресирування без виголодівкі – це марна трата часу

У мережі вже з'являються ролики про те, як зголодніле населення нишпорить на полях у надії відкопати вцілілі після екзекуції залишки їжі. Але чи стане це причиною соціального вибуху? Ні, звісно. Це викличе озлоблення, а його телевізор спрямує у потрібне русло. Адже ось гади-імперіалісти що роблять! Закидають у нашу країну шкідливі продукти! Обиватель і не подумає про те, що імперіалістам абсолютно не потрібно турбуватись про отруєння їжі: вітчизняний виробник зробить це і дешевше, і краще.

Як би дико не виглядали палаючі вогнища з продуктами, спалювання їжі в першу чергу вигідне владі. Триває процес дресирування населення, а дресирування без виголодівкі – це марна трата часу. Країна стрімко повертається в минуле, вже не за горами і продуктові картки і спецрозподільники для осіб, наближених до годівниці. У міру погіршення економічного становища (до Нового Року, за оцінками деяких експертів, долар цілком здатний досягти позначки в 120 рублів) введення карток на продукти може стати реальністю. Для того, щоб утриматись у владі, нинішній царьок піде на що завгодно – в цьому, думаю, ніхто не сумнівається. А ось як далеко він піде – залишається тільки гадати, цілком можливо, що і на введення військового стану. Якщо трон під ним похитнеться, то йому просто нічого не залишиться, як розв'язати війну і тим самим виправдати якість життя, яка постійно погіршується, ввіреного йому народу. А поки цар-барюшка бавиться (погодьтеся, це ж дуже весело – дивитись як горить те, що в тебе на столі в надлишку!). Від імпортних продуктів же уберігають лише населення (у Пєскова на весіллі не макарони ж по-флотськи їдять), а бенкет під час чуми буває завжди лише перед повним кінцем. Імперія агонізує, її кінець вирішений, але наостанок вона ще не один фортель викине. А що, гуляти так гуляти.

Іван Ленський, американський кримчанин

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG