Доступність посилання

ТОП новини

Медицина по-російськи: з якими проблемами зіткнулися кримчани?


Прес-конференція про проблеми кримської медицини, Київ, 13 серпня 2015 року

Київ – Надії кримчан на якісну російську медицину не виправдалися. Жителі півострова стикаються з низкою проблем, які до анексії Криму були відсутні. Як альтернативу вони вибирають приватні клініки. Про це говорять як експерти на материковій Україні, так і представники кримських організацій.

Як відомо, з 1 січня 2015 року в Криму почало діяти російське законодавство, згідно з яким громадяни Російської Федерації зобов’язані мати обов'язкове медичне страхування. Для отримання будь-якої допомоги в державних медустановах необхідно надати медичний поліс обслуговування, в іншому випадку співробітники поліклініки чи лікарні відмовлять у реєстрації та огляді пацієнту.

Про труднощі, з якими стикалися кримчани у зв'язку з цими нововведеннями, місцеві ЗМІ писали не раз, а в соціальних мережах обурені громадяни ділилися своїми негативними враженнями. Експерти проекту Free Crimea визначили найбільш актуальні на сьогодні проблеми в медичній сфері півострова.

Тарас Березовець
Тарас Березовець

За інформацією ідеолога проекту Free Crimea Тараса Березовця, в Криму вводяться різні штучні перепони на шляху медичного обслуговування.

«Наприклад, якщо раніше людина могла прийти і отримати допомогу лікаря в той же день, незалежно від того, скільки доведеться чекати, то зараз вводиться штучне обмеження запису до дільничних лікарів і штучно обмежується кількість пацієнтів, – як правило, не більше десяти на день. Часто буває так, що людині, наприклад, треба зробити УЗД нирок, а вона записана у бюджетну установу аж на квітень наступного року. Уявіть собі, що людині треба чекати цілих півроку, щоб потрапити до лікаря», – розповів Березовець на прес-конференції в Києві.

Часто буває так, що людині, наприклад, треба зробити УЗД нирок, а вона записана у бюджетну установу аж на квітень наступного року. Уявіть собі, що людині треба чекати цілих півроку, щоб потрапити до лікаря
Тарас Березовець

Ще одна особливість, за словами експерта, полягає в тому, що, якщо пацієнту не подобається його дільничний лікар, людина має можливість написати заяву на ім'я головного лікаря, але змінювати лікаря вона може не частіше, ніж один раз на рік. «Те ж саме стосується заміни поліклініки, але не факт, що ця заява буде задоволена, як і заява в іншу установу». За інформацією Березовця, єдиною альтернативою в цьому випадку залишається платне медичне обслуговування.

Що стосується зарплат співробітникам медустанов, то відразу після анексії вони були збільшені. «Сьогодні приблизна ставка лікаря вищої категорії становить суму на рівні 35-37 тисяч російських рублів. Молодший медперсонал отримує в середньому 12-15 тисяч рублів, але в Росії здійснюється політика скорочення медичних заходів, зокрема вона стосується не тільки провінції, але і Москви. Крім того, щоб персоналу сьогодні менше платити ставки і надбавки, їм скорочують години. Тому ті цифри, які я назвав, вони – на папері, а в реальності люди отримують зарплату як мінімум в два рази меншу», – пояснив Березовець.

«Бинти російського виробництва залишають бажати кращого»

Валентина Очеретенко
Валентина Очеретенко

Присутня на прес-конференції представник Спілки захисту прав пацієнтів України Валентина Очеретенко повідомила, що обов'язкове медичне страхування в Росії показало свою неспроможність. «Як це позначається на жителях Криму? Так само, як і на жителях всієї іншої країни. Поліс покриває лише невелику частину гарантованого медичного обслуговування. Крім того, цей мінімум отримати не завжди можливо і вкрай складно. Що стосується зміни лікаря і закладу, на жаль, в Україні ці правила точно такі ж», – зазначила Очеретенко.

Людина, яка не має паспорта громадянина Російської Федерації, не може працювати лікарем у Криму
Валентина Очеретенко

Ще одна проблема, характерна для кримської медицини, за словами Очеретенко, – проблема мігрантів. «Людина, яка не має паспорта громадянина Російської Федерації, не може працювати лікарем. У Севастополі назріває масове звільнення лікарів зі служби, тим більше що обіцяні золоті гори щодо високої зарплати та інших пільгових доплат сьогодні не виправдані», – додала представник Спілки захисту прав пацієнтів України.

Крім того, велика загроза для всієї Росії і Криму, зокрема, це обмеження імпорту. «Сьогодні заборонено ввезення багатьох медичних виробів, включаючи бинти. Мене шокувало те, що бинти російського виробництва в порівнянні з узбецькими залишають бажати кращого: необроблені краї, нерівна поверхня», – розповіла Очеретенко.

Іншою негативною тенденцією, за її словами, є те, що всі медичні препарати українського виробництва будуть замінені на препарати російського виробництва. «Але не завжди це можливо. Є унікальні препарати, вироблені в Україні, якими користуються пацієнти Криму», – зазначила фахівець.

«Наше завдання – континентальної України – допомогти тим, хто ризикнув переїхати або змінити місце проживання. Це дуже важкий процес. Але вони будуть оточені турботою і для них доступ до медичних послуг буде спрощений», – сказала Очеретенко. Щоправда, вона не розповіла про те, як буде працювати цей механізм.

«Без чіткої структури»

Ірина Власенко
Ірина Власенко

Представник Всеукраїнської спілки громадських організацій «Українська діабетична федерація» Ірина Власенко повідомила, що Крим, на території якого проживає чимало людей хворих на діабет, «залишився без чіткої структури».

«Пацієнти з цукровим діабетом потребують постійного контролю, постійного введення певного інсуліну, який колись призначався лікарем. Одна з проблем полягає в тому, що вітчизняний інсулін, яким користується більша частина пацієнтів в Україні, фактично не доступний кримчанам. Це означає, що людині треба переходити на інший інсулін. Цей процес тривалий, займає багато часу, важливо, щоб не було наслідків для організму», – розповіла Власенко.

Одна з проблем полягає в тому, що вітчизняний інсулін, яким користується більша частина пацієнтів в Україні, фактично не доступний кримчанам
Ірина Власенко

Вона зазначила, що в «Українську діабетичну федерацію» неодноразово звертаються пацієнти з Криму зі скаргами на те, що в аптеках немає певного виду інсуліну. «Я не впевнена, що ми можемо реально вплинути на цю ситуацію, хіба що опосередковано, включаючи свої механізми через Міжнародну діабетичну федерацію, членом якої є Українська діабетична федерація», – підкреслила експерт.

За її інформацією, щоб вийти з непростої ситуації, в Крим намагаються завозити гуманітарну допомогу, але її якість невідома. «Хворі на цукровий діабет – це пацієнти з хронічним захворюванням. Їм необхідна консультація вузьких фахівців мінімум раз на півроку, а то й частіше. Але я не хочу говорити, що і у нас все здорово з цим питанням. У нас (на території материкової України – КР) теж до вузьких спеціалістів ви можете записатися через два-три тижні, звичайно, не через півроку, але це теж позначається на якості життя пацієнта», – додала Власенко.

В Україні знімають кіно про анексію Криму (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:35 0:00
Завантажити на комп'ютер

Дефіцит лікарів

Згідно з даними представника проекту Free Crimea Романа Остапчука, до анексії на території Криму і Севастополя розташовувалася низка медустанов, які перебували у сфері управління Міністерства охорони здоров'я України. Зокрема, 29 лікувально-профілактичних установ, 25 санітарно-курортних установ, 21 санітарно-бальнеологічна установа, одна науково-дослідна установа, три спеціалізованих лікувально-профілактичних установи, три будинки дитини та три дитячих лікарні. При цьому, якщо в Сімферополі лікарні укомплектовані лікарями на 70%, то, наприклад, в Євпаторії дефіцит лікарів становить 75%.

Знаменно, що інформацію Free Crimea про проблеми в медичній сфері побічно підтверджують і в Криму. Ще в березні поточного року голова кримського міжрегіонального союзу Об'єднання профспілок Росії Сергій Баранов на прес-конференції в Сімферополі говорив, що адміністрації кримських лікарень відмовляються укладати трудові договори з персоналом і порушують графіки виплат зарплат, а за вимоги виконувати закон – погрожують.

Таке відчуття, що керівники відділів кадрів навіть в руках не тримали Трудовий кодекс
Сергій Баранов

«Проблема в тому, що адміністрація діє абсолютно нахабно, цинічно, непрофесійно. І на перше місце я б поставив термін непрофесійно, тобто, заходячи у відділ кадрів, починають вести переговори і таке відчуття, що керівники відділів кадрів навіть в руках не тримали Трудовий кодекс ніколи», – повідомив тоді Баранов.

Крім того, за словами Баранова, сьогодні кримські медики у питанні захисту своїх прав не можуть покластися на профспілки при своїх медустановах, оскільки ті занадто лояльні до керівництва.

«Я звернувся до профспілки. Мені сказали: тобі яке діло? Тобі це треба? Ну, цікаво ж знати, в якій профспілці люди знаходяться. І людям це цікаво знати, але мені сказали: тобі це не треба і не лізь», – розповів він.

Мільярди з бюджету

У той же час при всіх недоліках кримської медицини, про які говорять експерти і спостерігачі, звертає на себе увагу той факт, що на держпрограму «Розвиток охорони здоров'я в Республіці Крим на 2015-2017 роки» за рахунок федерального бюджету, бюджету Криму та Територіального фонду обов'язкового медичного страхування Криму заплановане фінансування в обсязі 85 млрд рублів.

За інформацією міністра охорони здоров'я Криму Олександра Могилевського, ключова мета програми – це забезпечення доступності медичної допомоги та підвищення рівня ефективності, медичних послуг, якість яких має відповідати потребам населення, а також останнім досягненням медицини.

Крім цього, супутніми цілями програми є задоволення потреби певних верств населення в життєво важливих медикаментозних препаратах і спеціальному лікувальному харчуванні, а також забезпечення медичних закладів висококваліфікованими працівниками.

XS
SM
MD
LG