Доступність посилання

ТОП новини

Чому кримські абітурієнти не вступають до українських вишів


©Shutterstock

Київ – Уже другий рік поспіль основна частина випускників кримських шкіл надають перевагу вступу до ВНЗ півострова чи Росії, і не подають документи до українських навчальних закладів. Минулого літа студентами вишів України стали всього 302 кримчанина, а цього року, за оцінками експертів – ще менше. На думку аналітиків і громадських активістів, кримські абітурієнти ігнорують материкові університети, оскільки Міністерство освіти і науки України розробило для них надто складну процедуру вступу.

Посеред навчального року – 20 січня міністерство освіти і науки України надіслало до всіх обласних адміністрацій листа, в якому було заявлено, що кримські одинадцятикласники до 10 лютого мають прикріпитись до шкіл на екстернат. За планом чиновників, школярі з Криму мали навчатись дистанційно в школах материкової України, після чого вони могли претендувати на атестат про отримання середньої освіти.

До 20 квітня абітурієнти з півострова мали зареєструватись для проходження зовнішнього незалежного оцінювання. Скласти ЗНО кримчанам можна було впродовж основної сесії, яка тривала з квітня по травень, або під час додаткової сесії – з червня по липень.

За умови успішного проходження всіх цих процедур, абітурієнт отримував можливість подавати документи до будь-якого з вишів, розташованих на материковій Україні.

18 іспитів за один тиждень

Проте охочих здобувати вищу освіту на континенті виявилось зовсім небагато. Міністерство освіти і науки поки не повідомило про точну кількість кримчан, які вступили до материкових вишів, але, за оцінками експертів, у цілому їх близько ста осіб.

Олег Охредько
Олег Охредько

«Якщо минулого року, за інформацією Центру незалежного оцінювання, до вищих навчальних закладів вступили приблизно 302 кримські учні, то сьогодні ми взагалі не маємо цієї цифри. Ми знаємо тільки, що в Херсонській області 65 представників окупованих територій складали ЗНО. Я не думаю, що в інших областях буде більше, тому будемо мати цифру близько сотні», – повідомив на прес-конференції в Києві аналітик Центру громадянської освіти «Альменда» Олег Охредько.

За його словами, такі низькі показники пов'язані не з тим, що у кримських абітурієнтів немає бажання вступати до українських вишів, а з тим, що для них не були створені належні умови. Одна з основних труднощів, за словами Охредька – це скасування пасажирського сполучення з Кримом і відсутність дешевого транспорту, який іде з півострова на материк.

Учневі з Криму треба скласти 18 іспитів! Уявіть собі таку «маленьку» цифру
Олег Охредько

Експерт нагадав, що, за рішенням міністерства освіти, цього року, на відміну від попереднього, кримські випускники не можуть обміняти російський атестат про закінчення школи на документ українського зразка. Це пов'язано з тим, що, згідно з українським законодавством, російські дипломи, видані нинішньою владою в Криму, не визнають. Кримські учні можуть претендувати на атестат, виданий Україною, однак, як стверджує Охредько, пропонована процедура його отримання дуже складна.

«Для того, щоб учневі скласти екстернат і отримати атестат, йому потрібно підтвердити свої знання з усіх предметів, які є в атестаті. Це 18 дисциплін. Тобто учневі з Криму треба скласти 18 іспитів! Уявіть собі таку «маленьку» цифру», – сказав експерт.

На думку Охредька, кримським школярам дуже складно скласти таку велику кількість іспитів у обмежений термін, враховуючи, що в кримських школах на них також лягає чимале навантаження.

ТНУ у вигнанні

Голова Кримського центру ділового та культурного співробітництва «Український дім» Андрій Щекун вважає, що у сформованих умовах держава мала виділити кошти з бюджету для компенсації витрат кримських абітурієнтів.

Андрій Щекун
Андрій Щекун

«Я маю на увазі компенсацію транспортних квитків, а також забезпечення проживання для дітей та їхніх батьків на період, коли вони складатимуть іспити і переатестовуватимуться. Крім цього, мають бути якісь добові», – зазначив громадський діяч.

Щекун вважає, що для забезпечення права кримчан на отримання вищої освіти на материковій Україні слід відтворити хоча б один вищий навчальний заклад, який раніше розташовувався на півострові. Наприклад, на думку громадського діяча, в Херсоні можна було б розташувати Таврійський національний університет.

Якщо навчальні заклади Донецької та Луганської області відновлені, то чому жоден із 11 вишів, які сьогодні закрили в Криму, не відновлений?
Андрій Щекун

«Якщо навчальні заклади Донецької та Луганської області відновлені, то чому жоден із 11 вишів, які сьогодні закрили в Криму, не відновлений? Чому сьогодні наші викладачі – доктори наук, професори, які виїхали, – шукають собі роботу?» – запитав Щекун.

На його думку, Міністерство освіти і науки заощадило на кримчанах велику кількість коштів, оскільки минулого і нинішнього року Україна не виділяла кошти на Крим, які прямували на півострів до втрати контролю над ним. Щекун вважає, що в разі відтворення ТНУ на материку, можна передбачити спеціальні квоти на вступ до ВНЗ для кримських абітурієнтів.

«Ми не претендуємо на пільги. Ми претендуємо на конкурсний відбір бюджетних місць для кримчан. А це щонайменше 9 тисяч місць для кримчан, які закладались у 2013, 2012 та інших роках», – сказав громадський активіст.

«Визнаючи їхні дипломи, визнаємо їхню владу»

Відповідно до закону «Про права та свободи громадян на тимчасово окупованих територіях України», абітурієнти з Криму, які не пройшли на бюджет за конкурсом, мають отримувати додаткове місце держзамовлення. 17 січня на прес-конференції в Києві заступник міністра освіти і науки Павло Полянський стверджував, що ця пільга діятиме цього року. Однак Кабінет міністрів не видав відповідного розпорядження, і нечисленні кримські абітурієнти виявились без додаткових бюджетних місць, гарантованих законом.

У Міністерстві освіти і науки України поки ніяк не відреагували на критику з приводу процедури вступу до ВНЗ для випускників з Криму. У прес-службі відомства запропонували надіслати інформаційний запит і пообіцяли відповісти пізніше.

Раніше перший заступник міністра освіти і науки України Інна Совсун говорила, що для кримських учнів зробили все, що було можливо.

«Для того, щоб створити можливості для доступу до вищої освіти дітей із Криму, Міносвіти розробило окремий порядок, який дозволяє отримати український атестат екстернатом – склавши державну підсумкову атестацію в будь-якій українській школі. І сотні дітей такою можливістю скористались, отримали атестати і зараз вступають до українських вишів», – написала Совсун на своїй сторінці у Facebook 15 липня.

Вона також зазначила, що Міносвіти не може спростити отримання українського атестату для кримчан, просто видаючи його замість документа російського зразка. Це пов'язано з тим, що визнавши легітимними російські документи, видані в Криму, за її словами, буде визнана легітимність російської влади на півострові. За словами Совсун, інші країни, які мають проблему невизнаних територій, ідуть приблизно таким самим шляхом, і в цій складній ситуації немає простих способів її розв'язання.

XS
SM
MD
LG