Едуард Луньов
Наприкінці минулого року я написав текст під назвою «Символіка рубля». Ну, щиро думав – пронесе рубль, зачепиться він за свій новий курс. Але не пронесло. Навпаки, занесло так, що він тепер дешевший за лопух. На цей умовивід мене навели цілком життєві справи: всього лише треба було розміняти тисячорубльову купюру – відому всім вам, зелену, із зображенням пам'ятника князю Ярославу Мудрому, звідки й пішла назва міста Ярославль.
Субота, найбільш розслаблений день, коли народ прагне, як кажуть нині, зробити шопінг. Третя година дня, пік торговельного життя. Мені ж бо треба було купити лише три крильця курячих, які коштують 30 рублів. Ну я, немов купець першої гільдії, метнув продавщиці тисячорубльову купюру. Продавщиця подивилась на мене, ніби я щойно приїхав із Магадану, а тому не викликаю за визначенням довіри. Я кажу: «Ну їй-Богу, з собою інших грошей не маю». У відповідь: «Нічого не знаю, у мене з тисячі решти немає». Я тупцюю, не знаю, що робити, а крильця потрібні. Позаду мене в чергу стояла жінка – кинула за мене на прилавок три десятикарбованцеві монетки, щоб я замовкнув.
Весь пунцовий від сорому, виходжу надвір зі своєю тисячорублівкою, не знаю, куди з нею приткнутись. Хотів ще купити якогось дріб'язку, але в невеликих магазинах цю купюру не беруть. Що робити? Хожу вулицею з тисячею в руках, оглядаюсь. Виходить, нікому моя тисячерублівка не потрібна. Що з нею робити? Як її пустити в торговельний обіг?
Щоб розміняти купюру – російські гроші в Росії в російському банку, – потрібно заплатити 10 відсотків від вартості
Дивлюсь – Банк Москви. Ну хто, як не банк, допоможе? Кидаюсь туди зі своєю тисячею, а мені кажуть, що за розмін беруть 10 відсотків її вартості. Сто рублів. Хм, цікава думка: щоб розміняти купюру – російські гроші в Росії в російському банку, – потрібно заплатити 10 відсотків від вартості? Питаю: а якщо розміняти сто доларів, то як? Хіба що по п'ятдесят доларів, відповідає дівиця, вбрана в банківську уніформу. «А відсоток за операцію?» – запитую. «А не треба», – звучить у відповідь.
Виходить що? У російські гроші не дуже вірить Банк Москви. Мені стало прикро за наш рубль, і став я цікавитись, як до нього ставляться в інших російських банках. В Альфа-банку мені сказали: розміняють за наявності паспорта та особливої заяви. Сбербанк виявився більш демократичним, зажадав лише паспорт для розміну купюри. Поряд відділення банку «Уралсиб». Іду туди. Ну, думаю, ось тут мою тисячу роздягнуть до гола, тим більше що на табло якраз висвітився новий курс. За долар – 65,82 рублів. Коли підійшла моя електронна черга до каси, літня службовка здивувалась: чого це я розмінюю рублі в черзі, де міняють валюту, але розміняла зовсім по-чесному. Якими купюрами я попросив, такі вона мені і видала.
А раптом все складеться – і рубль, нарешті, стане справжнім рублем? Адже він колись був рівний новгородській гривні, а це 200 грамів срібла
Тут у мене в голові зародилася боязка думка. А раптом все складеться – і рубль, нарешті, стане справжнім рублем? Адже він колись був рівний новгородській гривні, а це 200 грамів срібла. От якщо про це пам'ятати і триматись за цю пам'ять, то, може, все і вийде. А поки імпортозаміщення обертається заміщенням національної валюти на іноземну. Міністру економіки Улюкаєву зі всіма своїми 13 заступниками треба думати про те, що через падіння курсу рубля у мене в ту саму суботу насправді в руках була не тисяча, а п'ятсот рублів. Зможуть це зрозуміти 13 заступників Улюкаєва? Не знаю. У Христа було 12 апостолів, і вони донесли до нас усі Христові заповіді. Щоправда, Юда підкачав...
Едуард Луньов, журналіст
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
Оригінал публікації – на сайті Радио Свобода
