Доступність посилання

ТОП новини

Кінопоказ у «Будинку вільних людей»: діалог і можливість подивитись на себе збоку


Кінопоказ у «Будинку вільних людей»

У «Будинку вільних людей» 7 вересня відбувся кінопоказ документального кіно від «Вавилон'13». Транслювали фільми про Крим і Донбас: «Прилуки», «Крим.Як це було», «Не доробили».

Протягом перегляду гості виражали власну думку, обмінювались досвідом, деякими фактами, просто пили чай. За словами організаторів, такі кінопокази відбуватимуться кожного понеділка о шостій вечора. Більшість запланованих фільмів є у вільному доступі, але головне не перегляд, а дискусія – говорять організаторки Олена Макаренко та Лора Артюгіна, які погодились більш детально розповісти про це Крим.Реалії.

– Олено, чому Ви вирішили організувати такий захід?

Олена Макаренко і Лора Артюгіна (зліва направо)
Олена Макаренко і Лора Артюгіна (зліва направо)

– У «Будинку вільних людей» є 4 різні організації:«Крим SOS», «Донбас SOS»,«Восток SOS» і «Новий Донбас». Усі вони перетинаються, але в кожної є свій напрямок. «Новий Донбас» відповідає за культурні заходи, ми хочемо змінювати думки і менталітет через культуру. Мета «Будинку вільних людей» – це інтеграція переселенців, спроба допомогти їм соціалізуватись тут, у новому місті.

Коли сам щось робиш для людей – вони поступово починають інакше дивитись на деякі речі. Тому ми хочемо зробити тут платформу для спілкування

Соціалізація – це не лише гуманітарна допомога, культурні заходи є дуже важливою частиною цього процесу. Я зрозуміла це коли почала волонтерити. Матеріальні ресурси дуже потрібні, але цього недостатньо. Ти даєш їх – і вони зникають, поглинаються, а коли сам щось робиш для людей – вони поступово починають інакше дивитись на деякі речі. Тому ми хочемо зробити тут платформу для спілкування.

Кінопоказ – це доволі зручна і проста річ. Ми тісно спілкуємось із «Вавилон'13», хтось їздить як волонтер до Криму чи Донбасу. Кіно – це дуже хороший інструмент для спілкування, тому що ти просто дивишся, а потім обговорюєш те, що побачив.

Дискусія після перегляду фільму
Дискусія після перегляду фільму

Окрім того, кіно дає можливість людям подивитись на себе зі сторони. От наприклад, минулого року «Вавилон'13» їздили у звільнені міста на Донбасі, і вони показували фільми про те, як все починалось. Хтось плакав, хтось, можливо, каявся…Також кіно – це привід розпочати спілкування. Потрібно розуміти: ми не можемо знати всього, так само як і «Вавилон'13». Ми щось частково побачили, почули, зняли. Потім, якщо на перегляді присутні переселенці, вони можуть ще щось розповісти, доповнити, пояснити. За допомогою цього інструмента ми можемо побачити якісь нові проблеми, щось дізнатись, з'ясувати чи допомогти комусь. Також важливо, щоб існував діалог з обох сторін, тобто щоб на кінопокази приходили не лише переселенці, а й кияни.

– Як щодо формату?

– Поки що ми не поспішаємо окреслювати якісь суворі рамки. Ми дуже гнучкі в цьому плані. Спершу хочеться побачити запит від людей, а потім вже відштовхуватись від цього. Зараз – це доволі неформальні зібрання. Можливо потім вони перейдуть у щось більш офіційне.

Почали з «Вавилон'13», тому що ми з ними співпрацюємо й спілкуємось. У майбутньому на показах будуть присутні режисери тих фільмів, які транслюватимуться. Тоді глядач зможе ставити їм додаткові запитання, почути історії процесу зйомки. Також цікаво показати кіно не лише про Україну, а і про інші країни де була революція, це хороший спосіб провести аналогії чи просто більше зрозуміти.

Ми би хотіли, щоб переселенці дивились, що відбувається у країні, і обговорювали це, тому що часто люди, які жили на цих територіях отримували дещо змінену інформацію, а ми знімали все як є

Лора Артюгіна, режисера «Вавилон'13», яка була присутньою на першому показі, також прокоментувала подію: «Ми би хотіли, щоб переселенці дивились, що відбувається у країні, і обговорювали це, тому що часто люди, які жили на цих територіях отримували дещо змінену інформацію, а ми знімали все як є».

Лора нагадує, що «Вавилон'13» – це волонтерська група, яка знімає документальне кіно про події в країні. «Раніше, під час Майдану, наші фільми називались «Кіно громадянських протестів» (Cinema of civil protest), але потім ми почали називати себе інакше – «Кіно громадянського суспільства» (Cinema of civil society), тому що зараз ми знімаємо, в першу чергу, про людей.

XS
SM
MD
LG