До програми кожного приїзду Володимира Путіна до Криму неодмінно включають короткочасне «спілкування з народом». Чим би не займався президент Росії – чи то занурення в батискафі на дно Чорного моря, чи огляд кримських визначних пам'яток – він підходить до групи людей, які на нього чекають, і купається в оваціях. Відеозапис такого «спілкування» потім, звісно, підносять у ЗМІ як свідчення небаченої популярності Путіна у кримчан.
Не став винятком і нещодавній приїзд російського президента до Криму, де він добре провів час із екс-прем'єром Італії Сільвіо Берлусконі.
Для деяких кримчан це відео і справді стало приводом для гордості:
А ось що думають із цього приводу росіяни:
Это страшно смотреть. Не сотвори себе кумира.
Это действительно безумие... Нагнали толпу,а в ней клакеры и заводилы... Как - то выглядит это всё бестолково-дёшево...
Ким Чен Пу
Народ ликует. Количество охраны поражает. Смотреть стыдно.
Вспоминаю старый анекдот, - а зато она Ленина видела... Смотрю и тошнит от этой крепко сидящей в рассеяние азиатчины (имеется в виду зашкаливающее почитание властителя)...
Безумие.
Визжащие бабы, рука в наколках, резиновые шлепанцы, слюни радости... Россия, 21-й век, электорат.
Справедливості заради, слід визнати, що в Криму фанатів Путіна вистачає. Прояви їхньої любові вражають і наводять на роздуми про культ особи, який, як здавалося, вже став історією і ніколи більше не повториться:
Путіна в Криму багато. Він буквально повсюду: на прилавках, плакатах, автомобілях і чебуречних.
Влада, звісно, всіма силами культивують у масах шанування до вождя. Виходить, щоправда, не дуже:
Численні білборди і графіті із зображенням Путіна дали, очевидно, несподіваний для кримської влади протилежний ефект. Кримчани стали закидати рекламні плакати брудом, видозмінювати настінний живопис до невпізнання і просто сміятись:
