Доступність посилання

ТОП новини

Крим. Блокада відчаю


Початок «продовольсьтвенной блокади» Криму, 20 вересня 2015

Спеціально для Крим.Реалії, рубрика «Погляд»

З людської точки зору добре можна зрозуміти становище лідерів кримських татар, які вирішили організувати громадянську блокаду поставок продовольства до Криму. В них забрали те, за що вони боролись більшу частину свого життя – право на батьківщину. Українська держава навіть не спробувала захистити його навесні 2014 року, і ніяк не намагається змінити стан речей за півтора року.

Усе, що ми чуємо від керівництва країни, – це чергові «все буде добре», приурочені до чергової сумної дати. Однак, якщо ми поставимо просте запитання, чи допоможуть такі заходи виправити ситуацію з правами людини в Криму, то відповідь – ні. Навіть більше, становище кримських татар може ще погіршитись.

Безумовно, жодної істотної шкоди економіці України блокада півострова не спричинить. Тому заклики кримських чиновників подумати про себе – не більше, ніж марнослів'я. Питання зовсім не в економіці.

Виходячи за рамки правового поля, ми подібні самій Росії, де юридична чистота завжди приноситься в жертву політичній доцільності

Почнемо з того, що ніхто не скасовував необхідність дотримуватись законодавства України. Поки постачальники товарів працюють у рамках правового поля, перешкоджання їхній діяльності є незаконним. Виходячи за рамки правового поля, ми подібні самій Росії, де юридична чистота завжди приноситься в жертву політичній доцільності. Хтось може заперечити, мовляв, Росія плювати хотіла на пристойності, коли захоплювала Крим. Це вірно, але важливо зрозуміти і те, що повернути Крим назад тими ж методами не вийде. Якщо коли-небудь це питання повернення стане на порядок денний, він буде вирішуватись виключно шляхом повернення в правове поле.

Друге, про що потрібно запитати себе, – чи призведе блокада до поліпшення ситуації з правами кримських татар та українців у Росії? Відповідь абсолютно однозначна – ні. Росія не лише не звільнить політв'язнів і не дозволить в'їзд на батьківщину кримськотатарським лідерам, вона напевно ще більше посилить пресинг. Громадська думка в Криму відносно Меджлісу погіршиться. Постраждати можуть і звичайні кримські татари. Кримська влада – отримати моральне схвалення на подальші репресії.

Продовольча блокада, відключення електрики та інші подібні заходи могли подіяти в березні 2014-го, але вони є абсолютно марними зараз

Продовольча блокада, відключення електрики та інші подібні заходи могли подіяти в березні 2014-го, але вони є абсолютно марними зараз. Велика частина товарів до Крим вже постачається з Росії. Так, українські товари дешевші (хоча й не радикально), їхнє зникнення призведе до зростання дефіциту за деякими групами і стрибка інфляції. Для окупаційної влади це не створить нерозв'язних проблем. Однак для звичайних кримчан це виллється в падіння рівня життя. І звинуватять вони в цьому Україну і Меджліс.

У будь-якій справі потрібно бути послідовним. Сама ідея блокади була б не такою поганою, якби була частиною кримської стратегії. Наприклад. 1. Україна якісно нарощує дипломатичний тиск із метою запуску в Криму міжнародних моніторингових місій з прав людини. 2. Інтенсифікує діалог з лояльними групами в Криму 3. Проводить якісну інформаційну політику. 4. Сприяє одержанню української освіти, 5. Виділяє гранти на наукові роботи, фінансово підтримує громаду. 6. Надає економічний тиск.

Акція кримських татар – це крик відчаю: «Робіть же хоч що-небудь!»

Проте жодної кримської стратегії в України немає і, судячи з усього, не передбачається. Навіть щодо Донбасу немає жодної стратегії реінтеграції (або ж вона ретельно засекречена), а Крим і зовсім винесений за дужки міжнародних переговорів. І тут кримських татар можна зрозуміти. Їхня акція – це крик відчаю: «Робіть же хоч що-небудь!». На жаль, вона приречена на невдачу. Її результати зіграють проти самих кримських татар. Цілком імовірно, що після акції в Криму прокотиться чергова хвиля антикримськотатарської істерики в ЗМІ, посилиться тиск на активістів.

Як не парадоксально, але за відсутності хоч якоїсь цілісної кримської політики, продукти і людські стосунки – це те, що ще якось пов'язує острів і материк. І поки в держави Україна не з'явиться хоч якась цілісна концепція щодо Криму, подібні поодинокі громадянські акції ні до чого не призведуть.

Іван Сергеєнко, кримський оглядач

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG