Доступність посилання

ТОП новини

Блокада поверне Крим на порядок денний України – Сергій Костинський


Чонгар, 20 квітня 2015 року
Чонгар, 20 квітня 2015 року

У центрі уваги всієї України, Криму, я думаю, і Росії – громадянська блокада Криму. Організатори акції – кримськотатарські активісти. До неї долучилися і громадянські активісти України. Перекриті всі три адміністративні кордони з тимчасово окупованим півостровом. У неділю на пропускному пункті «Каланчак» водії вантажівок, які не встигли потрапити на півострів до блокади, були обурені ситуацією, що склалася. Близько 100 вантажівок утворили чергу в два кілометри. Вранці прикордонники обіцяли встигнути пропустити всі фури, що накопичилися тут за останні 3 дні. Але після прибуття на місце учасників акції – рух великогабаритного транспорту в напрямку Криму був заблокований. Водії скаржилися, що везуть продукти харчування, вантаж швидкопсувний, а місця для розвороту немає. Кореспондент «Радіо Свобода» Анастасія Москвичова розповість, що нині відбувається на Чонгарі:

– На Чонгарі з учорашнього дня заторів не було. Всі фури, які їхали з Криму, в'їхали на територію материкової України. Їх зупиняли. Якщо були порожні, то пропускали. Машин до Криму не було.

– Що кажуть водії? Чи будуть вони приїжджати, чекати?

– Ідеться про найнятих працівників. Не думаю, що зараз вони будуть відігравати важливу роль. Треба питати у власників.

– Люди, які здійснюють громадянську блокаду, хто це в основному?

– На Чонгарі я бачила кримськотатарських активістів. Людей, які живуть на території Херсонської області, які приїхали з найближчих сіл. Є активісти з інших регіонів України, представники кількох політичних партій, добровольчих батальйонів, зокрема, «Правого сектора». Я бачила нашивки «Айдара» у деяких людей в камуфляжах. Вчора були народні депутати від різних партій.

– Люди, які здійснюють громадянську блокаду Криму, готові там стояти до переможного кінця? Що вони кажуь, як довго триватиме ця акція?

Активісти, з якими я говорила на Чонгарі, готові підтримувати акцію безстроково, але постійно тут перебувати вони не зможуть. Думаю, їм на зміну приїдуть інші активісти
Анастасія Москвичова

– Жодних заяв з приводу термінів акції не було. Раніше говорили, що акція безстрокова. Активісти, з якими я говорила на Чонгарі, готові підтримувати акцію безстроково, але постійно тут перебувати вони не зможуть. Думаю, їм на зміну приїдуть інші активісти.

– Не пускають лише фури?

– Так. Автомобілі та автобуси проїжджають.

– Це була Анастасія Москвичова, кореспондент Радіо Свобода з Чонгара у прямому включенні. А в нашій студії – член Національної Ради з телебачення і радіомовлення України Сергій Костинський. Я хотів би почути вашу думку з приводу громадянської блокади Криму.

Сергій Костинський
Сергій Костинський

– Думаю, що блокада – це той козир, який дозволяє активізувати Крим на порядку денному України. Ми з вами є учасниками цього процесу. Учасниками інформаційної кампанії з мобілізації громадської думки в Україні для деокупації Криму. Це важливо, оскільки дослідження, проведені цього літа, показали, що якась частина українського суспільства готова відмовитися від деокупації, заради того, щоб в Україні запанував мир. Дуже важливо піднімати тему Криму і говорити, що сьогодні це окупована територія і ми маємо повернути Крим. Може, навіть більш наполегливо, ніж це роблять росіяни, які, можливо, ніколи не були в Криму.

– Головна мета громадянської блокади Криму – не так обмежити постачання продуктів, скільки привернути увагу до теми Криму в інформаційному просторі?

Завдання полягає не в тому, щоб люди не їли в Криму. Це інструмент тиску, зокрема, на окупаційну владу

– Думаю, завдань багато, і вони різноспрямовані. Насамперед, це інструмент тиску на окупаційну владу. Важливо зрозуміти, що завдання полягає не в тому, щоб люди не їли в Криму, щоб був менший асортимент товарів. Потрібно зрозуміти, що товари, які постачаються до Криму, контрабандою йдуть до Краснодарського краю. Українські продукти якісніші, і вони дешевші за російські. І на цьому наживається окупаційна влада. Тобто це інструмент тиску на них зокрема. Завдань дуже багато. Я вже писав про це на сайті Крим.Реалії. Я особисто як громадянин України, як кримчанин, звісно, хотів би, щоб це був елемент великої стратегії, частиною якої було б паралельне створення нормативно-правових актів та законопроектів, які прийшли б на зміну закону про ВЕЗ Криму.

– Закон про ВЕЗ ухвалений 12 серпня 2014 року. ним дозволяється вільна торгівля з тимчасово окупованою територією.

Кримчани сьогодні наполегливо вимагають, щоб їхня думка враховувалася при визначенні статусу і при розв'язанні всіх поточних проблем
Сергій Костинський

– Коли ми вимагаємо скасувати закон про ВЕЗ, ми маємо запропонувати альтернативу. Сьогодні є два законопроекти, зареєстровані в парламенті. Вони мають виноситись на публічне обговорення, бо якщо раніше на ухвалення подібних законопроектів про Крим впливали силовики, лобісти, то зараз кримчани мають бути допущені до обговорення цих законопроектів. І те, що не враховується наша думка, сильно впливає на те, який статус сьогодні у Криму. Ця блокада є одним із прикладів того, що кримчани сьогодні наполегливо вимагають, щоб їхня думка враховувалася при визначенні статусу і при розв'язанні всіх поточних проблем.

– Нагадаю, вимоги учасників громадянської блокади Криму до влади Росії:

1. Звільнення політв'язнів – Надії Савченко, Олега Сенцова, Олександра Кольченка, Олександра Костенка, Ахтема Чийгоза, Мустафи Дегерменджи, Алі Асанова, Таїра Смедляєва.

2. Усунення незаконних перешкод для роботи кримськотатарських та українських ЗМІ у Криму.

3. Безперешкодний допуск до Криму іноземних журналістів і міжнародних спостерігачів за дотриманням прав людини.

4. Припинення кримінального та адміністративного переслідування кримських татар та інших громадян України в Криму.

5. Скасування заборони на в'їзд до Криму лідерам кримськотатарського народу – Мустафі Джемілєву і Рефату Чубарову, а також активістам національного руху – Ісмету Юкселю та Синаверу Кадирову.

Серед цих вимог велике місце займає інформаційна складова. Робота журналістів, моніторингових місій, які зараз не можуть перебувати в Криму.

Громадянська блокада Криму неодмінно вплине на зростання цін у самому Криму. Чи не думаєте ви, що кримчани можуть в більшості своїй змінити ставлення до України на негативне?

Можуть заборонити виїзд кримчанам на материк. Наприклад, на якийсь період. Усім кримчанам
Сергій Костинський

– Думаю, українські патріоти в Криму будуть підтримувати будь-які активні методи деокупації Криму. Ті, хто виступає на користь Росії, будуть підтримувати Росію. Є якась частина, хто не визначився, але її позиція буде змінюватися в залежності від кон'юнктури, як це завжди було. Є й інші ризики. Є ризики відповідних дій з боку окупаційної влади. Наприклад, вони можуть заборонити виїзд кримчанам на материк. Наприклад, на якийсь період. Усім кримчанам. Не думаю, що це буде реалізоване, але ризик є. А це інструмент тиску, адже у багатьох кримчан є на материку родичі.

– Російська Федерація говорить про те, що між Кримом і Херсонською областю є межа. Є договір з безперешкодного проїзду. То чим вони можуть це мотивувати?

– Мотивувати тим, що там є ризик, небезпека. Не факт, що такий сценарій буде.

Другий ризик: можуть почати реагувати компанії, які постачають свої продукти в Крим, бо це дуже великі гроші і дуже великі ставки. Є в цьому певний ризиковий сценарій.

– Я бачив цифри, що тільки за 5 місяців 2015 року до Криму було поставлено продукції на півмільярда доларів. Тобто це дуже великий бізнес! Це не малий човниковий бізнес.

– Ставки дуже великі, і тут, лобісти можуть провокувати конфлікти між простими людьми. Можуть підбурювати людей, які збувають свої товари, і водіїв. Вони можуть створювати соціальну напругу для дискредитації громадянської акції.

– На ваш погляд, наскільки для кримчан важливо отримувати об'єктивну інформацію?

СРСР вже немає більше 20 років, а величезна частина населення Росії, України, Білорусії живе цим минулим і відтворює штампи, нав'язані пропагандою
Сергій Костинський

– Це так само важливо, як було за СРСР. Коли існувала машина тотальної пропаганди, промивка мізків. Ви бачите, СРСР вже немає більше 20 років, а величезна частина населення Росії, України, Білорусії живе цим минулим і відтворює штампи, нав'язані пропагандою.

Принципово це не контрпропаганда. Коли накладається пропаганда на пропаганду, ми отримуємо в підсумку пропаганду. Дуже важливо, щоб існувала свобода слова, насамперед, на окупованих територіях, свобода преси, щоб були забезпечені права журналістів, які там працюють. Я, наприклад, писав заяву до прокуратури АРК, яка працює в Києві, про затримання знімальної групи «Інтера», яка планувала висвітлювати акцію українських активістів.

XS
SM
MD
LG