Доступність посилання

ТОП новини

«Розвезувився старий Ай-Петрі...»


Картина Кузьми Петрова-Водкіна про кримський землетрус 1927 року, очевидцем якого був автор

Землетрус – одне з найбільш грандіозних природних явищ, яке дає людині ясне розуміння того, наскільки вразливе і хистке її буття перед могутньою стихією...

Кримсько-Чорноморський регіон належить до сейсмоактивних і сейсмонебезпечних. У базі даних щодо Криму міститься близько 3000 землетрусів, 40 з яких були вельми руйнівні. Древня архітектура та археологія півострова зберегла пам'ять про жахливі землетруси з інтенсивністю в епіцентрі до 9 балів, починаючи з ХV століття до нової ери.

Сейсмологи стверджують, що «між кримськими землетрусами проходить 80-100 років». Якщо це дійсно так – ми вступили в небезпечний період: востаннє Крим постраждав від руйнівного землетрусу в 1927 році – тобто 88 років тому. Життя покаже – чи так це, а сьогодні згадаємо, яким він був – найсильніший кримський землетрус, і які були його наслідки для півострова.

Але перш невеликий історичний екскурс.

Найдавніший на території Криму і сучасної України землетрус, підтверджений письмовими джерелами – Пантикапейський, стався в 63 році до нашої ери.

«У той час, коли Мітрідат святкував на Боспорі свято Церери, раптово стався настільки сильний землетрус, за ним ішли жахливі руйнування міст і полів», – писав християнський історик Павло Орозій. За словами римського літописця Діона Касія, «найсильніший в історії землетрус знищив кілька міст».

У 480 році нашої ери, приблизно у вересні-жовтні, стався ще один сильний землетрус. Відомі також землетруси 1292, 1471 років.

Про найбільш руйнівний землетрус середньовічного Криму 1341 року свідчить візантійський історик Георгій Кедрин у книзі «Історія»: «Він досяг Криму, супроводжувався великим потопом, море виступило зі своїх берегів на 10 верст і заподіяло шкоду несказанну».

Землетрус 1471 року зруйнував фортецю, гору, і «перелякані жителі розійшлися з оної в інші селища», зазначає російський мандрівник Павло Сумароков. У 1615 році «був землетрус в місті Кафа: розвалилася міська стіна, затряслася земля, розвалилися будинки, здивувалися тварі, плакали жінки, кричали діти, піднялося море, заколивалося і пішло назад» (запис зроблений в щоденнику жителя Кафи Хачатура Кафаеци).

Знаменитий натураліст Петер-Симон Паллас описує землетрус у Криму кінця ХVIII століття, а про землетрус 1802 року розповів Павло Сумароков, який спостерігав його у Севастополі.

Панікою жителів Південного берега Криму і Сімферополя супроводжувався нічний землетрус 1838 року. У наступному році був сильний землетрус з епіцентром біля Фороса – коливання землі спричинили навіть руйнування сейсмостійких генуезьких будівель.

За одними джерелами, землетрус 13 липня 1875 року був несильним, а за іншими – його сила становила до 7-8 балів.

Є відомості про січневий землетрус 1902 року. Документи Таврійського губернатора свідчать про землетрус 18 травня 1908 року, інші джерела – про поштовхи силою 5-6 балів 24 жовтня 1908 року.

Спогади про землетрус 26 грудня 1919 року свідчать про його величезну силу: був найсильніший шторм, відзначалися руйнування в Ялтинському порту.

Але, звичайно, найбільш знаменитим в історії Криму є потужний землетрус 12 вересня 1927 року.

Йому передував менш руйнівний землетрус 26 червня 1927 року. Епіцентр червневого землетрусу розташовувався під дном моря, на південь від селищ Форос і Мшатка. Очевидці відзначали, що за 2 години до початку землетрусу в затоці між Аю-Дагом і мисом Плака з'явилася довга смуга піни, яка незабаром зникла, море при цьому залишалося спокійним.

Спостерігалося ще одне незвичайне явище: при абсолютно тихій і спокійній погоді на воді були помітні дрібні брижі, а море неначе кипіло. І якщо до землетрусу воно було спокійним, то під час поштовхів було чути сильний шум, буквально підводний гуркіт, що відзначали всі, хто в той час опинився в морі. Купальщики відзначали, що воду під ними почало крутити, а, попливши назад, вони спочатку відчули, що потрапили в гарячий струмінь, а з величезною працею вибравшись з неї, опинилися в холодній воді. Принаймні в трьох місцях – Ялті, Алупці і Гурзуфі – були зафіксовані цунамі.

Листівка з проханням про допомогу постраждалим від землетрусу
Листівка з проханням про допомогу постраждалим від землетрусу

Очевидець землетрусу, житель Алушти згадував: «Було це 26 червня вдень. Сила поштовху становила 5,5 бали. У місті руйнувань не було. У селах постраждали не дуже міцні татарські споруди. Незабаром всі заспокоїлися, курортний сезон тривав».

Володимир Маяковський і Ліля Брік в Криму
Володимир Маяковський і Ліля Брік в Криму

У серпні в Алушту приїхав знаменитий поет, «співак революції» Володимир Маяковський. У алуштинському клубі Маяковський виступав з доповіддю «Всім – все!» і читав знамениті «Чудеса». Якби він Затримався у місті до 12 вересня, його спогади були б куди яскравіші та жахливіші.

Маяковський все ж присвятив цій знаменній кримській події 1927 року такі рядки вірша «Крим», написаного у властивій йому літературній манері:

Рвало

здесь

землетрясение

дороги петли,

сакли

расшатало,

ухватив за край,

развезувился

старик Ай-Петри.

Ай-Петри!

А-я-я-я-яй!

Але по-справжньому «розвезувився» Ай-Петрі трохи пізніше...

В кінці літа і на початку вересня стояла спекотна погода. У Криму було багато відпочивальників. Опівночі з 11 на 12 вересня стояла чудова місячна ніч після недавно минулої зливи... Тиша ночі раптово вибухнула гуркотом гулу, стуком падаючих меблів, проваллями штукатурки, дзвоном розбитого скла та посуду...

Це був другий – воістину нищівний удар кримського землетрусу. Він був значно сильнішим і більш руйнівним для Криму, ніж червневий.

Зруйнований в результаті землетрусу будинок у Ялті
Зруйнований в результаті землетрусу будинок у Ялті

Набагато більш потужним за силою руйнувань був землетрус 12 вересня 1927 року. Його осередок розташовувався під морським дном південніше Ялти і був витягнутий уздовж узбережжя. В епіцентрі сила досягала дев'яти балів за дванадцятибальною шкалою.

Цей землетрус відрізнявся і більш різноманітними природними явищами. Так, наприклад, ті, хто знаходився на пароплаві «Ілліч» вранці 12 вересня, при проходженні його в районі Ялти відзначали, що він немов «йде по камінню».

Дивним явищем були вогненні стовпи і завіси в 30 кілометрах від берега Севастополя. У самому місті спостерігалися сильні звукові та світлові ефекти при першому поштовху. Жителі села Нижній Керменчик, що в 35 кілометрах на схід Севастополя, спостерігали «вогонь червоного кольору у вигляді сильної зірниці». Вогняні спалахи були дійсно дуже сильні, оскільки виднілися на відстані до 60-70 кілометрів.

У рапорті гідрографічного управління Чорноморського флоту читаємо: «На мисі Лукулл упродовж 5 секунд зафіксований стовп полум'я, в Євпаторії – спалах вогню білого кольору на морі, в Севастополі спалах вогню висотою 500 метрів, шириною 2,7 кілометри...».

Спостерігалися й інші приголомшливі явища. У районі Сімеїзу вранці 12 вересня на поверхні води були помічені кольорові плівки площею близько одного гектара...

Далі буде

Гульнара Бекірова, кримський історик, член Українського ПЕН-клубу

XS
SM
MD
LG