Доступність посилання

ТОП новини

Зарема Сеїтаблаєва: Як Аксьонов «заклав» ФСБшника і зрадив «шпрот»


Олексій Забатурін

Кримська влада своєю діяльністю все більше викликає уже навіть не роздратування у рядових кримчан, а сміх. Сміх цей невеселий, скоріше, від безвиході і відчуття, що в черговий раз обманулися і тепер покарані за це. І найцікавішим персонажем у цьому фарсі є російський голова Криму Сергій Аксьонов.

А оскільки піаритися йому вже ні на чому, то він, напевно, згадав свої методи з лихих 90-х. «З Коломойським або ще кимось – в будь-який час з опонентами (вийду на ринг). Мені треба бачити в опоненті ворога», – сказав Аксьонов на відкритті змагань з боксу в Сімферополі, відповідаючи на запитання ТАРС, чи можна буде коли-небудь побачити на рингу його самого. Цікаво, а чому не з Кличком? Було б весело. А от за кількістю «перлів» Сергій Аксьонов скоро цілком може вже потягатися з київським мером.

Так, до створеної при голові Криму експертно-консультативної ради ввели церковника. І, виявляється, з важливою місією: «Участь архімандрита Тихона додасть роботі експертно-консультативної ради нового імпульсу і сприятиме підвищенню якості управлінських рішень, що ухвалюються кримською владою». Як же він буде давати імпульс, може, кадилом?

«Охочих немає йти працювати в органи влади, з кого брати – я не знаю», – поскаржився кримський голова на засіданні Громадської палати Криму. Напевно, закінчилися всі родичі? Тому що з моїх знайомих, освічених і тямущих людей, які намагалися влаштуватися в Криму на держслужбу, ніхто не пройшов конкурс! Завжди вже був чийсь протеже на вакантне місце. Але за законом потрібний інший претендент, щоб конкурс відбувся. Мабуть, охочих допомагати «блатним» проходити конкурс на півострові все менше.

Зовсім недавно кримський губернатор збирався за допомогою створеної ним комісії захищати корупціонерів з «команди переможців», які потрапили в поле зору російських спецслужб

«Я на сьогодні як губернатор безправний. Я на федералів ніякого взагалі не маю впливу, ні на силовиків, навіть керівникам виконавчих органів влади на місцях я догану не можу оголосити. Так, щоб сказати, що сьогодні можна швидко ухвалити рішення, взагалі ніяких (повноважень)», – сказав Аксьонов на засіданні громадської палати Криму. І знову кримчани можуть лише посміхнутися, адже зовсім недавно кримський губернатор збирався за допомогою створеної ним комісії захищати корупціонерів з «команди переможців», які потрапили в поле зору російських спецслужб.

І не дивно, що зовсім скоро після цього заступником голови республіканського комітету з протидії корупції призначають чинного (!) полковника ФСБ Олексія Забатуріна. До призначення в Криму він обіймав посаду начальника відділу у Південно-Західному адміністративному окрузі управління ФСБ у Москві і Московській області. Так що тепер у Радміні є офіційний наглядач від ФСБ, і витівки «команди переможців» не залишаться таємними. До речі, озвучив роботу в ФСБ нового заступника голови антикорупційного комітету сам голова Криму, а це, по суті, злочин, передбачений статтею 283 Кримінального кодексу Росії «Розголошення державної таємниці». Подібний злочин карається арештом на термін від чотирьох до шести місяців або позбавленням волі на період до чотирьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на період до трьох років чи без такого.

А на закуску хочу запропонувати уривок зі статті «Комерсанта», де кореспондент розмовляє з головою Криму в перерві засідання президії Держради, присвяченого проблемам рибного господарства Росії:

«– ...А правда, що ви запропонували свої послуги з виробництва кримських шпрот замість балтійських?

– Правда, – не роздумуючи (а скоріше, не подумавши), погодився Сергій Аксьонов. – У нас же шпрот є.

– Шпрот?

– Так, – терпляче пояснив він. – Кілька, тюлька... Ось це все...

У його голосі я не почув поваги до шпрота. Це був уже не дуже хороший знак. Важко ж керувати виробництвом кримського шпрота без благоговіння до нього, та ще так, щоб шпрот цей міг скласти конкуренцію латвійському, який у свідомості радянської людини до того ж завжди уособлював (та й уособлює) прагнення до чогось кращого.

– Ми можемо до 200 тис. тонн на рік шпрота робити, – продовжив Сергій Аксьонов. – Це вже узгоджений прогноз. Стада ж у нас ходять великі...

Я спробував тільки уявити собі оргялді стада шпрота... Ого-го!..

– А зараз ще вода нижче 12 градусів опуститься... – мрійливо сказав Сергій Аксьонов. – І як піде... Зробити можна все що завгодно...

Я вже не став говорити, що треба, щоб вийшло не що завгодно, а хороший шпрот, бажано в олії.

– А ви любите шпрота?

– Я до риби взагалі спокійно ставлюся, – знизав плечима Сергій Аксьонов.

– Тобто до м'яса неспокійно?

Найкраща риба – ковбаса.
Сергій Аксьонов

– Та ні, – скривився він. – Найкраща риба – ковбаса.

– Для вас, напевно, проблема шпрота – не головна зараз?

– Звичайно, ні! – пожвавішав він.

– А що тоді головне?

Сергій Аксьонов не очікував, здається, такого підступу:

– Розумієте, не про все я можу говорити... Смуга у нас прифронтова... Скажу, а ворог використає... Навіщо ж ці напрямки позначати?..

– Правильно, слабкі місця треба приховувати.

– Так і я про це кажу! – зрадів він.

– А взагалі, напевно, боротьба з корупцією насамперед? – все-таки зважився припустити я.

– Усе життя людство бореться з корупцією... – задумливо сказав він. – І не завжди перемагає... І у нас, звичайно, так само...

– Але риба ж гниє з голови...

– Це так... – одразу погодився він і відійшов – напевно, думати далі...».

Зарема Сеїтаблаєва, кримчанка, блогер

Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG