Спеціально для Крим.Реалії, рубрика «Погляд»
Економіка Криму – це просто. Беремо регіон на баланс, виплачуємо заробітні плати бюджетникам, державному апарату, субсидіюємо підвезення палива на півострів, будуємо дороги і ремонтуємо інфраструктуру, створюючи робочі місця.
Частина грошей, які держава викидає на утримання цієї дорогої іграшки, повертаються у федеральний бюджет у вигляді податкових відрахувань. Так створюється ілюзія існування кримської економіки, відірваної від російської казни. Зі сторони здається, що кримчани щось там самостійно заробляють, створюючи якісь циферки у графі «прибутки».
Але це не так. Звичайно, на півострові є прибуткові приватні сфери на зразок туризму, однак більша частина прибутків, що знаходяться в цьому секторі економіки, перебуває в тіні, а тому не потрапляє ні в місцевий, ні у федеральний бюджети.
Якщо узагальнити, то для середньостатистичного росіянина кримська економіка виглядає так: ви з жалості даєте безхатченку 10 рублів, 3 він витрачає на їжу, а на 7 у вашому ж магазині купує горілку
Якщо узагальнити, то для середньостатистичного росіянина кримська економіка виглядає так: ви з жалості даєте безхатченку 10 рублів, 3 він витрачає на їжу, а на 7 у вашому ж магазині купує горілку.
Безхатченко не може знайти роботу. Та й навіщо її шукати, якщо у тебе є жалісливий друг, який завжди виручить червонцем. Головне – вчасно протирати йому черевики.
Здавалося б, куди вже простіше. Але все це лірика, загалом (с) Ундервуд «Крим».
Бюджет 2013, 2015 і 2016 років
Щоб зрозуміти, як формується кримський бюджет, досить пробігтися основними його цифрами останніх років. «Перехідний» 2014 в розрахунок не беремо, адже він апріорі не є показовим – це і справді був чистий форс-мажор.
В останній довоєнний 2013 рік бюджет Криму склав приблизно 600 мільйонів доларів (за тодішнім середнім курсом), з яких трохи більше половини припадали на дотації з державного бюджету України. Тобто сам півострів заробив близько 300 мільйонів доларів.
У 2015 році, крім місцевих прибутків і федеральних вливань, республіка отримає ще й гроші, перераховані в рамках реалізації федеральної цільової програми (ФЦП) – тієї, що передбачає будівництво Керченського мосту, ТЕС і т.п. Для чистоти експерименту кошти ФЦП враховувати не будемо.
Так от, вливання з боку Москви в 2015 році складуть приблизно 1,2 мільярда доларів, а місцеві «прибутки» – знову ж близько 300 мільйонів доларів.
Державні вливання в півострів порівняно з українськими часом збільшилися в 4 рази, а прибутковість самої республіки залишилася колишньою
Виходить, що державні вливання в півострів порівняно з українськими часом збільшилися в 4 рази, а прибутковість самої республіки залишилася колишньою. Причина – у відсутності економіки як такої і спекуляції на ефекті зворотної непрямої податкової тяги.
У 2016 році кримська влада хоче отримати у видаткову частину бюджету вже 143 мільярди рублів (за нинішнім курсом – 2,25 мільярда доларів), хоча півострів об'єктивно не зможе заробити більше 300-400 мільйонів доларів за вже відомою схемою.
Дивно, що федерали, які розуміють всю глибину кримської корупційної інфраструктури, не намагаються стримати апетити республіканських чиновників. Виходить, Москва готова витрачати величезні гроші на безперспективне утримання Криму, але при цьому не може знайти якихось півмільярда доларів для потреб власної «соціалки», а тому реально знижує зарплати вчителів і медиків в усій країні.
Москва готова витрачати величезні гроші на безперспективне утримання Криму, але при цьому не може знайти якихось півмільярда доларів для потреб власної «соціалки», а тому реально знижує зарплати вчителів і медиків в усій країні
Коли справа стосується сакральних для «русского міра» речей, таких як «духовні скрєпи», витоки православної цивілізації в Херсонесі або рейтинг Володимира Путіна, ні про яку соціальну адекватність не може бути й мови.
Це зрозуміло. Незрозуміло інше: чому Кремль йде на збільшення утримання Криму, незважаючи на те, що регіон завалює реалізацію ФЦП, тим самим дискредитуючи російського гаранта?
Про проблему ФЦП
Голова Мінекономрозвитку Росії Олексій Улюкаєв (саме цей орган займатиметься питанням якісної реалізації ФЦП в Криму на федеральному рівні) під час свого жовтневого візиту повідомив, що втілити проекти в рамках програми, запланованої на 2015 рік, навряд чи не вийде.
Точніше, вийде здійснити все, крім безпосереднього будівництва. Міністр запевнив, що йдеться тільки про відтермінування, а обсяг фінансування ФЦП ніхто не зменшить, незважаючи на те, що за іншими інвестиційними проектами, реалізованими федеральним урядом, відбуваються серйозні скорочення.
З одного боку, резонансна заява Улюкаєва оголила факт існування проблем як мінімум на рівні погоджувальних процедур між Москвою і Кримом, які викликають зупинки в реалізації раніше окреслених планів. З іншого боку, висловлювання міністра поставило питання не тільки про осмисленість бюджетних вливань в півострів, а й про можливість виконання ФЦП в принципі.
І хоча федеральні чиновники (той же міністр Улюкаєв), вторячи керівникам місцевої виконавчої влади, твердять, що основною причиною зволікань є розформування профільного міністерства, самі представники кримської влади дають привід в цьому сумніватися.
Так, Сергій Аксьонов днями повідомив, що через бюрократичну тяганину 50% заходів в рамках ФЦП доведеться перенести на 2016 рік (а там ще видно буде). Голова Криму все валить на скасування міністерства у справах півострова: мовляв, саме тому гроші ніяк не дійдуть до виконавців.
А ось його партнер у владному тандемі Володимир Константинов, сам того не усвідомлюючи (можливо, з бажання покритикувати, здає позиції Аксьонова), висловився набагато ближче до суті.
Прямо на засіданні Радміну Константинов повідомив, що всякі «скорочені формули» будівництва є неприйнятними. Ця репліка була кинута у відповідь на обіцянку Аксьонова освоїти кошти за будь-який час і при будь-яких умовах – головне, щоб гроші були.
«Це дуже небезпечна помилка, що затягнули з часом, а тепер давайте швидко збудуємо. Не збудуємо швидко!» – випад Володимира Константинова прозвучав так, ніби в затягуванні термінів винні не федерали, будівельники, якісь міфічні бюрократи, а керівництво Ради міністрів Криму, яке довго узгоджувало документи.
ФЦП, заради якої Росії довелося знизити зарплати бюджетникам і зрізати безліч важливих інфраструктурних проектів, не була і, можливо, не буде реалізована
Сергію Аксьонову довелося виправдовуватися тим, що він всього лише пропонує ввести тризмінний графік роботи, збільшити кількість людей і техніки для виконання поставлених завдань. Але акценти в цьому публічному суперництві були розставлені досить жорстко. Володимир Константинов не тільки підкреслив некомпетентність Сергія Аксьонова в будівельній темі, але і практично прямим текстом вказав, що саме голова Республіки Крим відповідає за затягування термінів.
Що маємо в результаті? ФЦП, заради якої Росії довелося знизити зарплати бюджетникам і зрізати безліч важливих інфраструктурних проектів, не була і, можливо, не буде реалізована.
Може, пора росіянам задуматися: чи варта уявна кримська економіка таких жертв?
Лев Абалкін, кримський політолог
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
