Бахчисарайський район – У Криму чим далі від міста чи районного центру, тим гіршою є ситуація з електропостачанням. Якщо в Сімферополі й інших великих населених пунктах через три дні після повного знеструмлення півострова з'явилась якась визначеність у графіку вимкнень електрики, то у віддалених місцях картина гнітюча: тут немає ні світла, ні води, ні газу. Крим.Реалії вирушив до одного з таких сіл у Бахчисарайському районі.
Дорога Сімферополь – Севастополь. 32-й кілометри. Відразу за АЗС – поворот направо. Звертаємо увагу, що на заправці немає ні газу, ні 92-го, ні 95-го, ні 98-го бензину. Тільки дизельне паливо за ціною 37,49 рублів за літр. Проїжджаємо ще кілька кілометрів вгору дорогою – село Вікторівка. У місцевому продуктовому магазині розповідають, що тут електрику дають по годинах.
«Після аварії світло було, дали на кілька годин, потім відключили – нічого, переживемо», – каже продавщиця.
Зустрічаємо селянина. Він зізнається, що особливих труднощів через відсутність електрики не відчуває, оскільки має дизельний генератор, до того ж у Вікторівці постійно є газ і вода. «Коли відключають і дають світло, мені важко сказати, у мене постійно працює генератор», – розповідає чоловік.
На питання, як у селі ставляться до підриву ЛЕП у Херсонській області, через що Крим залишився без електрики, співрозмовник ставить зустрічне запитання:
Так, зараз у в'язниці сидять кілька людей, але чомусь через це мають усі страждати?Житель Вікторівки
– А як ви думаєте? – він витримує паузу і продовжує, – Хорошого мало. Люди сприймають події негативно. Так, зараз у в'язниці сидять кілька людей (фігуранти «справи 26 лютого» заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз, активісти Алі Асанов і Мустафа Дегерменджі, яких вимагають звільнити учасники блокади Криму, після чого обіцяють пустити ремонтників до відновлення підірваних електроопор в Чаплинці Херсонської області – КР), але чомусь через це мають усі страждати?
Чоловік радить проїхатися далі, щоб поцікавитись думкою жителів розташованого в селі Маловидне дачного кооперативу «Ентузіаст», де люди з моменту поселення живуть без води й газу, а електрику там вимикають не тільки тоді, коли підривають електроопори.
«Тут живуть одні старі»
Садове товариство «Ентузіаст» розташоване в двох кілометрах від Вікторівки. На в'їзді в очі кидається будинок із російським прапором, встановленим на даху. На вулицях майже нікого: чоловік з дитячою коляскою і літня жінка. Пенсіонерка Марія Остапівна відразу йде на контакт, коли ми задаємо питання про наявність в її будинку електрики:
– У нас із п'ятниці (20 листопада – КР) немає світла, з 12 ночі, – каже вона.
– Тобто у вас зникло світло до того, як підірвали (у ніч на неділю 22 листопада) електроопори в Херсонській області? – уточнюємо ми.
– Так, – відповідає вона, – а хто підірвав, не знаєте? По радіо сказали, що терористи, а поле обклали вибухівкою.
На питання, чому в масиві електрика зникла раніше, ніж у всіх, жінка відповісти не змогла:
– Ми не знаємо, хто нам скаже? Тут одні старі живуть на дачах. Світла немає, зв'язку немає. І коли буде, ми не знаємо. У нас взагалі часто світло вимикають.
Перевіряємо мобільний телефон – індикатор, дійсно, показує відсутність мобільного зв'язку. Однак в іншому місці – є кілька поділок.
Новини місцеві дізнаються, спілкуючись один із одним, або з радіоприймача на батарейках.
Перші жителі в «Ентузіасті» оселилися ще на початку 80-х років минулого сторіччя. Незважаючи на це, сюди досі не провели ні газ, ні воду. За словами старожилів, усього тут дві тисячі ділянок, але населення – різне за етнічним складом – менше тисячі осіб.
– У мене газ у балоні. Вода проходить по той бік траси, наш директор збирала гроші, щоб провести воду до нас у масив, але нічого не робить. Ми вже давно просимо. Влітку трактор возить воду для поливу – 3 куба 250 рублів, але її пити не можна. Питну воду беру в сусіда зі свердловини, але зараз немає світла, насос не працює, – говорить Марія Остапівна. – Ми навіть не можемо зателефонувати до аварійної або ще кудись, тому що зв'язок не ловить. У Сімферополі, Севастополі світло є, там забезпечують жителів. А в селах що? Нас ніхто вже не вважає тут за людей.
Напередодні, за словами Марії Остапівни, приїжджали її діти й привезли продуктів.
«Головне, щоб війни не було»
Проходимо ще дві вулиці. У гаражі одного з будинків бачимо чоловіка. Він охоче вступає в діалог.
– З п'ятниці немає світла. Увечері запалюємо свічки, сидимо якийсь час, а спати лягаємо раніше, – розповідає Талят.
Він працює сторожем, сьогодні в нього вихідний, він удома – з донькою. Зазвичай вона ходить до дитячого садка, але через проблеми з електрикою дітей на найближчий тиждень розпустили по домівках. Дружина під час нашого спілкування перебуває на роботі в школі.
– Дров трохи є, топимо, грубка не повністю весь будинок опалює, але на три кімнати вистачає. Все одно важкувато без електроенергії, – ділиться Талят.
До масиву чоловік із сім'єю переїхав у жовтні минулого року. Свердловини тут немає, оскільки пробурити її дороге задоволення – 70 тисяч рублів. У дворі встановлена ємність із технічною водою, питну Талят привозить сам. Відсутність природного газу замінює газовий балон на вулиці.
– 21-е століття на дворі, а води немає. Ми звертались до всіх інстанцій, все обіцяють, але ніяких дій не бачу, – говорить він із відчаєм у голосі.
Чоловік поскаржився, що в селі навіть не можуть провести інтернет.
– Інтернет у наші дні, як кажуть, сила. Начебто почали проводити, але голова масиву заборонила, не знаю чому.
На прохання висловити своє ставлення до інциденту в Херсонській області, що стався на вихідних, Талят відповідає:
Головне, щоб війни не було. Політика політикою, а страждає простий народ. Я за те, щоб усе було нормальноТалят
– Головне, щоб війни не було. Політика політикою, а страждає простий народ. Я за те, щоб усе було нормально.
З районного центру до кооперативу за останні кілька днів ніхто із можновладців не приїжджав. Люди, що живуть у масиві, ніби кинуті напризволяще. Тут немає ні газу, ні води, ні світла. Плюс до всього додались проблеми зі зв'язком, що працює нестабільно, у багатьох розрядилися телефони.
Дачний кооператив «Ентузіаст» – ніби острів без будь-якого зв'язку із зовнішнім світом.
