Доступність посилання

ТОП новини

Іфта Джемілєв


Іфта Джемілєв

У грудні 2015 року виповнюється сто років від дня народження Іфти Джемілєва – одного з керівників Кримської АРСР, учасника війни, ветерана кримськотатарського національного руху.

Іфта Джемілєв народився в Криму, в селі Башкиргіз Джанкойського району в селянській родині. Здобувши середню освіту, він деякий час вчителював у селі Акчура Джанкойського району, а після закінчення курсів підготовки фінансових працівників восени 1932 року переїхав в Алушту. Іфта працював у райфінвідділі на посаді старшого бухгалтера і паралельно заочно навчався в Московському фінансово-економічному інституті. У 1937 році він був призначений завідувачем райфінвідділом.

На початку війни в листопаді 1941 року Іфта Джемілєв був призначений першим заступником міністра фінансів Кримської АРСР. До цього часу Крим вже був окупований німцями

На початку війни в листопаді 1941 року Іфта Джемілєв був призначений першим заступником міністра фінансів Кримської АРСР. До цього часу Крим вже був окупований німцями.

Джемілєв разом з іншими відповідальними співробітниками наркомату фінансів і цінностей Держбанку автономії виїхав до Севастополя. Документи і цінності він здав в Севастопольський відділ держбанку. Німці в цей час перебували в семи кілометрах від Алушти в селі Шума. Червона армія відступала...

Разом з керівником Алуштинським відділом Держбанку Ескендером Соцьким Джемілєв виїхав на Кавказ. Коли наприкінці грудня 1941 року радянська армія висадила у Феодосії десант і звільнила Керченський півострів, він у складі оперативної групи Кримського обкому прибув до Керчі. Тут він перебував до 17 травня 1942 року – коли півострів знову і тепер уже на кілька років був окупований німцями...

Іфта Джемілєв (перший праворуч) під час війни
Іфта Джемілєв (перший праворуч) під час війни

Пізніше свої спогади про цей період Джемілєв опише в рукопису «Алуштинці під час Великої Вітчизняної війни». У ній безліч імен і надзвичайно цінних історичних відомостей.

Обкладинка рукопису Іфти Джемілєва
Обкладинка рукопису Іфти Джемілєва

Ось що пише Іфта Абдулович про своїх земляків-алуштинців: «У період німецької окупації були розстріляні німцями Аметов Усеїн – начальник райощадкаси, Мустафаєв Ісмаїл – голова райспоживспілки, Саранаєв Мустафа – завідувач райвно, його дружина Неметулаєва Фатіма та їх восьмирічний син. Розстріляні Карахан – партизан, директор курорторга, його дружина і сестра. Героїчно загинули Ельведін Абдулятіф – директор райзаготконтори, його 9-річний син, якого німці розстріляли в перший же день окупації Алушти за те, що він зустрів німців криком «Капут Гітлер!», а дружина Ельведінова пішла в партизанський загін і до звільнення Криму билася проти окупантів.

Ескендер Емінов – колишній працівник держбанку – служив у 67-му Кавказькому полку в особливій дивізії, брав участь у боях за Сталінград і дійшов до Берліна, а 8 травня 1945 року, проходячи через мінне поле, вибухнув на міні, отримав важке поранення лівого стегна з подальшою ампутацією ноги вище коліна.

Ескендер Емінов
Ескендер Емінов

У партизанських загонах загинули прокурор Алуштинського району Аджиніязов, його заступник Муследінов; знаменитий партизан-розвідник, нагороджений двома орденами Червоного прапора – Аметов Ібраїм, у якого німці розстріляли всю сім'ю, разом з немовлятами і родичами – близько 10 осіб, Гафуров – колишній директор Буюк-ламбатського радгоспу. Були розстріляні німцями Фука Мустафа – колишній голова Алуштинського райвиконкому, Караманов Ібраїм – колишній голова колгоспу села Туак, Арабаджиєв Кязім – колишній голова колгоспу «Більшовик» села Шума».

Караєв Асан, продовжує Іфта Джемілєв, – парторг колгоспу «Пам'яті Ілліча» Алушти і Арифов Асан – заступник начальника Алуштинської райміліції – були партизанами і розвідниками, потрапили в руки німецьких фашистів, які їх жорстоко катували, покалічивши до невпізнання, а потім водили Алуштою з одягненою на шиї табличкою з написом «Партизан» і розстріляли на очах у жителів. Страчені і розстріляні німецькими фашистами були Мазін Музафар -– заступник голови колгоспу села Ускут, Сеїт Ускут – голова сільради села Ускут, начальник районної міліції Абдураїмов, працівники міськвиконкому Асанов, Абдувелієв та інші...

Загинули на фронті Сейтібрам та Алі Білялови, а їхній двоюрідний брат Осман Білялов був захоплений німцями на посту на Алуштинському маяку. Іфта Джемілєв докладно описує трагічну історію загибелі Османа.

Радянська армія відступала і залишала заслін. На Алуштинському маяку героїчно боролися наші моряки, серед них Осман Білялов... Німці розстріляли його на очах у матері Мумине-апте і сестри Еміне... Море штормило три дні і три ночі. Весь цей час родичі шукали трупи моряків.

Мати і сестра вночі принесли його додому і потайки поховали недалеко від будинку. На місці його могили пізніше, коли вже кримські татари були виселені, збудували тролейбусну станцію з туалетом – який стоїть сьогодні прямо на його, Османа, могилі

Османа знайшли в районі Робочого куточка, він лежав на березі – широкоплечий, молодий – кучеряве мокре волосся прилипло до красивого обличчя. «Мати і сестра вночі принесли його додому і потайки поховали недалеко від будинку. На місці його могили пізніше, коли вже кримські татари були виселені, збудували тролейбусну станцію з туалетом – який стоїть сьогодні прямо на його, Османа, могилі».

Осман Білялов
Осман Білялов

У складі оперативної групи обласних партійних і радянських органів і штабу партизанського руху заступник наркома фінансів Кримської АРСР Іфта Джемілєв вів фінансові справи обласного штабу партизанського руху, брав участь в організації матеріально-технічного та продовольчого постачання Криму, за що був нагороджений медалями «За доблесну працю» і ювілейними медалями учасника Великої Вітчизняної війни.

23 квітня з узгодженим бюджетом він повернувся до Криму, а 18 травня 1944 року кримські татари були посаджені в ешелони і вислані в місця депортації.

У березні 1944 року з Краснодара його відрядили до Москви з проектом бюджету Кримської АРСР на 1944 рік. 23 квітня з узгодженим бюджетом він повернувся до Криму, а 18 травня 1944 року кримські татари, серед них і керівники автономії, були посаджені в ешелони і вислані в місця депортації.

Згідно з розпорядженням радянських директивних органів, деякі високопоставлені представники кримськотатарської партійно-урядової еліти в місцях спецпоселень отримували відносно високі посади. Так, колишній перший замнаркома фінансів Кримської АРСР Іфта Джемілєв став... заступником завідувача облфінвідділу у Ферганській області.

У найперші дні після депортації, сам перебуваючи в беговатській землянці, в найтяжких умовах, Іфта Джемілєв пише листа першому секретареві ЦК КП Узбекистану Ніязову, в якому перераховує прізвища своїх колишніх підлеглих – працівників фінансової сфери, економістів, і просить допомогти працевлаштувати їх. Так йому вдалося врятувати від голодної смерті багатьох-багатьох своїх співвітчизників...

На посаді заступника завідувача Ферганського фінвідділу ІФТА Джемілєв пропрацював до січня 1962 року, коли був призначений завідувачем Ферганського фінвідділу – тут він працював ще чверть століття до 70 років...

За успіхи в роботі Іфте Абдуловичу Джемілєву було присвоєне звання «Заслужений економіст Узбецької РСР», він був нагороджений орденами Трудового Червоного прапора, «Знак пошани» і «Дружби народів».

З величезною повагою, як і про своїх земляків-учасників війни, Іфта Джемілєв пише про однодумців у кримськотатарському національному рухові, про свого найближчого друга Мустафу Селімова – з яким він ще в 1954 році почав готувати звернення на адресу ЦК і уряду про становище виселеного кримськотатарського народу. А в грудні 1956 року Іфта Джемілєв і велика група комуністів кримських татар була прийнята в ЦК КП Узбекистану. Тоді Джемілєва мало не звільнили з роботи, він отримав партійну догану.

У кримськотатарському національному русі брали участь безліч людей, чия діяльність наближала щасливу мить повернення народу до Криму – серед них був і Іфта Джемілєв...

Справжньою опорою в житті була йому дружина Ріян. Вона померла в Узбекистані, якраз в ті дні, коли в середині 1990-х вони готувалися до від'їзду в Крим, вже «сиділи на валізах». Смерть коханої дружини стала для нього важким ударом. На батьківщину Іфта Абдулович повертався вже без Ріян, тут його чекали сини, сестра, онучка – вся його велика родина...

Іфта Джемілєв прожив довге гідне життя, померши в лютому 2001 року.

  • 16x9 Image

    Гульнара Бекірова

    Історик, кандидат політичних наук. До 2014 року працювала в Криму на кримськотатарському телеканалі ATR і викладала в Кримському інженерно-педагогічному університеті. З листопада 2014 року – автор історичної колонки «Сторінки кримської історії» на Крим.Реалії. Автор і ведуча програми  «Тарих седасы» («Голос історії») на телеканалі ATR, член Українського ПЕН-центру. Авторка десяти книг, сценарист шести документальних фільмів, безлічі статей і публікацій в українських та зарубіжних ЗМІ. Лауреат Міжнародної премії ім. Бекір Чобан-заде, фіналіст книжкового рейтингу «Книжка року-2017». Заступниця голови Спеціальної комісії Курултаю з вивчення геноциду кримськотатарського народу.

XS
SM
MD
LG