У Піноккіо під час брехні подовжувався ніс. А в іншого персонажа реального життя донедавна від брехні зростав рейтинг. Але, мабуть, чари розсіюються...
Щодо останнього шоу за участі Володимира Путіна, напевно, вже всі відтоптались. Тому від себе виділю кілька найяскравіших моментів.
Цього року не було кумедних ситуацій на зразок минулорічного Вятського квасу. І для мене цей факт говорить рівно про одне – жарти у Путіна закінчуються. Вірніше, закінчується можливість «блискуче» жартувати, оскільки присутні чітко дали зрозуміти, що не готові приймати своєрідний президентський гумор. Путін це зрозумів на початку прес-конференції, вкинувши пробну кулю з бородатим анекдотом про чорні смуги. Засміявся небагато хто.
Путін недвозначно дав зрозуміти, що «своїх» він як і раніше не кидає. Ви хоч навпіл розірвіться зі своїми розслідуваннями, я сказав – ні, значить так і буде
Формально, чисту правду він сказав одного разу, в першій фразі: мовляв, я не знаю, що вам розповідати після мого звернення до Федеральних Зборів. На цьому захід можна було закінчувати. Однак, Путін все ж вирішив спробувати продовжити. І після перших же запитань зрозумів, що віджартуватись, як минулого року, не вийде. Значить, вихід один – брехати і вивертатись.
Путін недвозначно дав зрозуміти, що «своїх» він як і раніше не кидає. Це стосується і Ротенбергів, і Чайок, і його дочок, і інших успішних менеджерів. Ви хоч навпіл розірвіться зі своїми розслідуваннями, я сказав – ні, значить так і буде.
Брехати, як вчили в розвідшколі, потрібно самовіддано. Тому, дорогі росіяни, і ВВП (не ініціали) подвоївся, і доходи громадян істотно виросли. А хто цього не бачить, той дурень і агент Держдепу.
Крим – проблемна зона, тому про нього і говорити нема чого. Няш, і все, забули
Крим – проблемна зона, тому, визнавши це, особливо і говорити про нього нема чого. Няш, і все, забули.
Після сентенції про те, що Туреччина комусь там захотіла щось лизнути, я навіть боюсь уявити, якого рівня будуть гостроти наступного року: як би не довелось ставити статус трансляції «18+».
Україна – не Сирія. У Сирії в нас ідуть бойові навчання, а «на Україні» – так, фігня, і невдаха Саакашвілі, поставлений Держдепом. Щоправда, військові наші на Донбасі є, але це не кадрові військові, хоча і виконують бойові операції. І розумійте, як хочете – повністю все розповім у фільмі «Донбас: Шлях на батьківщину».
Пенсії ми не будемо скорочувати, а просто не будемо індексувати. Але зробимо це дуже плавно, так що ви не помітите і раніше помрете.
В іншому ж ми готові дружити з усіма, тільки в Митному союзі, а не в ідіотському Євросоюзі.
Резюмуючи написане, скажу чесно: враження на мене Путін справив вельми сумне і досить жалюгідне. Не було жодних гучних суворих заяв із серії «у нас є такі прилади, але ми вам про них не розповімо» і обіцянок мочити всіх у санвузлах.
А були кивки і не дуже впевнені визнання, що «так, із цим треба щось робити».
Якщо вийде.
Наступного року.
Або пізніше.
Там вже як нафта себе поведе...
Максим Степанцов, кримський журналіст
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції