Київ – 2015-й – це перший рік в історії Криму, який півострів цілком провів під юрисдикцією Росії. Сайт Крим.Реалії вирішив згадати найважливіші події, що відбулись у Криму за ці 12 місяців. До огляду також увійшли події, які відбувались за межами півострова, але безпосередньо з ним пов'язані.
1. «Громадянська блокада Криму». 20 вересня представники кримськотатарського національного руху й учасники добровольчих батальйонів заблокували проїзд вантажному транспорту, який завозив товари до Криму. Лідери «громадянської блокади» висунули низку вимог до російської влади: звільнення політв'язнів, припинення тиску на незалежні ЗМІ, безперешкодний в'їзд для міжнародних спостерігачів на територію півострова, припинення репресій щодо кримських татар. Жодне з них не було виконане. Більше того, ФСБ Росії відкрило кримінальну справу стосовно лідерів блокади.
Серед результатів «громадянської блокади» можна назвати те, що завдяки ній тема Криму потрапила на перші смуги світових ЗМІ, а Кабмін України 16 грудня ухвалив постанову про заборону ввезення товарів на півострів.
2. «Кінець світла». 20 листопада невідомі підірвали електроопори на всіх чотирьох ЛЕП, якими до Криму постачається електроенергія. Ремонтні бригади «Укренерго» спробували усунути пошкодження, але їм не дозволили цього зробити учасники «громадянської блокади». В результаті електропостачання півострова з материка припинилося. Російська влада Криму оголосила про введення режиму надзвичайної ситуації. До житлових будинків електрика подавалась по кілька годин на день, а соціально значимі об'єкти живили від генераторів. Виникли перебої з водо- й теплопостачанням. У такому режимі півострів прожив майже два тижні.
3. Запуск енергомосту. Перший високовольтний кабель, що з'єднує російську енергосистему із кримською був запущений 2 грудня. У церемонії запуску взяв участь особисто президент Росії Володимир Путін. Друга нитка енергомосту була введена в експлуатацію 15 грудня. До літа 2016 року очікується запуск ще двох кабелів. Російська влада говорить, що це дозволить повністю замінити постачання електроенергії з материкової України. Думки експертів із цього приводу розходяться. Деякі стверджують, що енергоміст дійсно здатний забезпечити всі потреби населення. А хтось каже, що це неможливо, оскільки на Кубані немає вільної генерації, а інфраструктура Криму не дозволяє приймати електроенергію з Краснодарського краю у великих кількостях.
4. Встановлення першої палі «Керченського мосту». Перша паля мосту, що з'єднує Крим із Росією через Керченську протоку, була вбита 16 серпня. Генеральним підрядником із будівництва цієї споруди був призначений «Будгазмонтаж» Аркадія Ротенберга. Відповідну постанову прем'єр-міністр Росії Дмитро Медведєв підписав 30 січня. За цим документом гранична вартість проекту не має перевищувати 228,3 мільярдів рублів. Варто відзначити, що установка першої палі відбувалася до того, як була затверджена проектна документація «Керченського мосту»
5. Приїзд до Криму французьких депутатів і Сильвіо Берлусконі. 23-24 липня півострів відвідали 10 депутатів обох палат французького парламенту, що представляють партію Ніколя Саркозі «Республіканці». Першого ж дня відвідування Сімферополя європейські політики оголосили, що їхній країні варто переглянути позицію щодо Криму і скасувати санкції. Свій візит вони не погодили з Україною, а МЗС Франції виступило проти цієї поїздки. Офіційний Київ у результаті оголосив їх персонами нон-грата, а генпрокуратура відкрила відносно них кримінальну справу за незаконний перетин держкордону.
11 вересня Крим відвідав екс-прем'єр Італії Сильвіо Берлусконі, де зустрівся з Володимиром Путіним. Міністерство закордонних справ України засудило цей візит Берлусконі. У підсумку щодо нього також була заведена кримінальна справа.
6. Арешт Ахтема Чийгоза й інших фігурантів «справи 26 лютого». 29 січня в Сімферополі взяли під варту одного з лідерів кримських татар, заступника голови Меджлісу Ахтема Чийгоза. Приводом для його арешту стали події 26 лютого 2014 року, коли біля Верховної Ради АРК відбулися два великі мітинги – прихильників і противників територіальної цілісності України. Російські слідчі кваліфікували ці події, як масові заворушення, організатором яких був Чийгоз. 15 квітня у справі «26 лютого» був заарештований житель села Урожайне Алі Асанов, а 7 травня – житель Судакського району Мустафа Дегерменджи. 20 квітня у цій справі також був заарештований оператор ATR Ескендер Небієв, а 18 червня його випустили з СІЗО.
7. Вирок Сенцову і Кольченку й демарш Афанасьєва. 25 серпня 2015 року Північно-Кавказький військовий окружний суд Росії виніс вирок фігурантам справи «кримських терористів» кінорежисеру Олегу Сенцову і анархістові Олександру Кольченку. Їх засудили до 20 і 10 років колонії суворого режиму відповідно. Під час суду ще один фігурант справи і ключовий свідок звинувачення Геннадій Афанасьєв, який раніше визнавав свою провину, несподівано відмовився від своїх свідчень і повідомив, що давав їх під тортурами. Упродовж милого року у світі тривала активна кампанія з вимогою звільнити Сенцова, Кольченка і Афанасьєва.
8. Закриття ATR і перезапуск телеканалу в Києві. 1 квітня єдиний у світі кримськотатарський телеканал ATR припинив мовлення. Це було пов'язано з тим, що Роскомнадзор відмовився видавати відповідну ліцензію, хоча керівництво каналу неодноразово надсилало до наглядового відомства заявочні документи. Також припинили мовлення дитячий телеканал Lale, радіо «Мейдан» і «Лідер».
17 червня власник ATR Ленур Іслямов оголосив, що ATR, Lale і «Мейдан» відновлюють мовлення з Києва. Частина журналістського колективу переїхала до української столиці, а телевізійники, які залишились у Криму, створили незалежну продакшн-студію «QaraDeniz Production».
9. Убивство медиків. 26 вересня озброєний чоловік відкрив вогонь із рушниці по медперсоналу станції Швидкої допомоги в Сімферополі. Стрілок завдав поранення чоловікові і трьом жінкам, двоє з яких померли. Кримський слідком оголосив, що у скоєнні злочину підозрюється 55-річний житель Сімферополя Бекір Небієв. Його не могли знайти два тижні. 10 жовтня на околиці кримської столиці було виявлене тіло Бекіра Небієва. У Слідкомі повідомили, що він загинув у день нападу на Швидку. Варто відзначити, що прокуратура Криму звинуватила Небієва у вбивстві до того, як було завершене слідство, і повідомила про його самогубство до результатів розтину.
10. Арешт екс-депутата Ганиша й інших підозрюваних у держзраді. 28 квітня українські правоохоронці затримали першого кримського політика, підозрюваного у державній зраді. Ним виявився екс-депутат Верховної Ради АРК Василь Ганиш, який, за версією ГПУ, голосував за проведення «референдуму» про статус Криму. Він був затриманий, коли на автомобілі в'їжджав із півострова на материкову Україну. Зараз він перебуває в СІЗО, а його справу розглядає Дніпровський районний суд Києва.
22 вересня при спробі в'їхати до Криму прикордонниками був затриманий екс-депутат севастопольської міськради Володимир Галичий, підозрюваний у скоєнні держзради. 26 жовтня був узятий під варту житель Старого Криму Олег Паньков. Його звинувачують у тому, що він керував дільничною виборчою комісією під час «референдуму». Слідчі СБУ інкримінують йому вчинення дій, спрямованих на зміну кордонів держави.
