Доступність посилання

ТОП новини

Осман Акчокракли


В анкетах у графі «освіта» він вказував – «незакінчена середня», проте це не заважало йому бути одним із найосвіченіших людей свого часу. 3 січня – день народження Османа Акчокракли – історика, філолога, археолога, фольклориста, педагога, письменника.

Осман Акчокракли
Осман Акчокракли

Осман Акчокракли народився 1878 року в Бахчисараї в родині селянина. Незважаючи на незнатне походження, батько його прославився як знавець арабської мови й майстерний каліграф. Початкову освіту Осман отримав у медресе Бахчисарая, а потім продовжив освіту в Туреччині.

Після цього він вирушив до Санкт-Петербурга, де працював зі своїм земляком – бахчисарайцем, який опинилися в столиці Російської імперії кількома роками раніше – видавцем і каліграфом Ільясом Бораганським. Відомо, що Бораганський допомагав своїм більш молодим співвітчизникам-кримським татарам вступати до навчальних закладів Петербурга, влаштовував їх на роботу.

Ось що пізніше писав про цей період життя Акчокракли знаменитий сходознавець Агатангел Кримський: «Як з'ясувалося, Акчокракли був дуже хорошим каліграфом, «хаттатом», знавцем мусульманських почерків, і Петербурзька татарсько-арабська літографія Ільяса-мурзи Бораганського запросила молодого Османа Акчокракли до себе на службу до Петербурга. Наслідком цього було видання «Зразків мусульманських письмен» (вийшли в Санкт-Петербурзі 1900 року), дуже корисного для молодих орієнталістів. Там, у російській столиці, з'явились і перші белетристичні твори Османа Акчокракли, написані під сильним впливом російської літератури».

А першим художнім твором Акчокракли стала, як пише Кримський, розповідь про відвідини ним могили-мавзолею золотоординської принцеси Ненекеджан-ханум під Бахчисараєм у Чуфут-Кале. Оповідання було видане 1899 року в друкарні Ільяса Бораганського. Того ж року на пам'ять столітньої річниці Олександра Пушкіна побачили світ також надруковані Бораганським переклади творів великого російського поета, зроблені Акчокракли – «Бахчисарайський фонтан» і «Талісман». У видавця ж Бораганського вийшли в світ байки Івана Крилова в перекладі кримськотатарською мовою Акчокракли, а також комедія Миколи Гоголя «Одруження».

Протягом 1901–1905 років Акчокракли служив в армії. Потім повернувся на батьківщину – і приблизни рік був співробітником газети Ісмаїла Гаспринського «Терджиман», викладаючи також у Зинджирли-медресе. Гаспринський мав на Акчокракли величезний вплив...

Деякий час Осман Акчокракли проводить у Каїрі – підвищує освіту. У 1908-1910 роках він вирушає до Оренбурга, де редагує журнал «Шура», а протягом 1910-1916 років знову працює в «Терджимані».

Революційні події 1917 року вносять корективи в його життя. Як і багато представників кримськотатарської інтелігенції, Осман Акчокракли в цей період зайнятий громадською діяльністю, його обирають членом Курултаю. Втім, суспільно-політична робота притягує його значно менше, ніж дослідницька. Але повною мірою віддатися науковим дослідженням він зміг лише після закінчення громадянської війни.

Навесні 1921 року за його ініціативою та при безпосередній участі в будівлі, де раніше друкувався «Терджиман», був відкритий Будинок-музей Ісмаїла Гаспринського – людини, яку добре знав і під керівництвом якої Осман працював багато років. Не дивно, що саме Акчокракли й очолив музей.

1922 року його запросили на роботу до Кримського університету, що був незабаром перетворений на педагогічний інститут. Тут Осман викладає турецьку мову, історію Сходу і східну каліграфію, кримськотатарський фольклор та етнографію. 1923 року він став членом Таврійського товариства історії, археології й етнографії (ТОІАЕ).

1920-ті роки – найбільш плідний період у науковій діяльності Акчокракли. Тільки в газеті «Єні дунья» у 1924-1925 роках виходить більше двох десятків його статей із історії, археології, етнографії кримських татар.

Він не кидає занять поезією. Разом із композитором Асаном Рефатовим 1923 року Акчокракли написав лібрето до музичної драми «Чора-батир» із історії оборони Казані проти московського царя Івана IV Грозного, а 1926 – також музичну драму «Бахчисарайський фонтан».

1925 року Осман Акчокракли бере участь у знаменитій етнографічній експедиції до Криму під керівництвом Усеїна Боданінського. Як зазначав Боданінський у своєму робочому щоденнику, в завдання Акчокракли входило «історичне й економічне обстеження, запис фольклору, збирання епіграфічних пам'яток». Під час експедиції він відкрив історико-літературну пам'ятку – поему Джан Мухамеда про похід Тугайбея в поміч Богданові Хмельницькому. Про це Акчокракли зробив доповідь на засіданні ТОІАЕ і на II Всеукраїнському з'їзді сходознавців в Харкові 1929 року. Короткий виклад поеми був опублікований в українському журналі «Східний світ».

Осман Акчокракли й Усеїн Боданінський
Осман Акчокракли й Усеїн Боданінський

1926 року за відрядженням КримЦВК Акчокракли брав участь у Першому Всесоюзному тюркологичному з'їзді в Баку. Кримськотатарського вченого пов'язували теплі поважні стосунки з авторитетним сходознавцем-тюркологом, академіком Агатангелом Юхимовичем Кримським, він опублікував статтю в його знаменитій збірці «Студії з Криму».

Ще одне найважливіше наукове досягнення Османа Акчокракли – дослідження кримськотатарських родових знаків (тамга). Він зібрав приблизно 400 тамг, систематизував їх та зробив науковий опис. Чудове знання арабської й турецької мов дозволило Акчокракли вивчити епіграфічні пам'ятники Криму – в Чуфут-Кале, Ескі-Кирим, Отузах.

Книга Османа Акчокракли «Татарські тамги в Криму»
Книга Османа Акчокракли «Татарські тамги в Криму»

Його кримознавчі праці являють собою сьогодні особливу цінність. Це – «Татарські тамги в Криму», опубліковані в матеріалах наукової етнографічної експедиції з вивчення кримськотатарської культури в Криму 1925 року; «Старокримські та Отузькі написи ХIII-ХV ст.», «Нове з історії Чуфут-Кале»; описи пам'яток Бахчисарая, Кок-Коза, Ялти, Алушти, Капсихора, Судака, Старого Криму, Кефе, що публікувалися кримськотатарською мовою в газеті «Єні дунья» упродовж 1924-1925 років, а також статті з археології, фольклору й етнографії Криму в кримськотатарському журналі «Ілер», надруковані в 1926 і 1927 роках.

Стаття Османа Акчокракли
Стаття Османа Акчокракли

Але до цього часу сталінська репресивна машина вже набрала обертів...

Улітку 1934 року Османа Акчокракли зняли із займаної посади викладача Кримського педагогічного інституту за звинуваченням у націоналізмі. Деякий час він викладав географію в комсомольській школі, потім переїхав до сестри в Баку – сподіваючись, що хоч тут його залишать у спокої...

На початку квітня 1938 року Османа Акчокракли заарештували. Його відіслали до Сімферополя. Звинувачення – вихваляння пантюркізму Ісмаїла Гаспринського, контрреволюційна пропаганда і шпигунство – міфічне й абсурдне. На суді він оголосив про свою невинність – але, на жаль, безрезультатно.

17 квітня 1938 року виїзною сесією Верховної Колегії Верховного Суду СРСР Осман Акчокракли разом із іншими видатними діячами кримськотатарської інтелігенції був засуджений до вищої міри покарання. Вирок – розстріл – був приведений у виконання того ж дня...

  • 16x9 Image

    Гульнара Бекірова

    Історик, кандидат політичних наук. До 2014 року працювала в Криму на кримськотатарському телеканалі ATR і викладала в Кримському інженерно-педагогічному університеті. З листопада 2014 року – автор історичної колонки «Сторінки кримської історії» на Крим.Реалії. Автор і ведуча програми  «Тарих седасы» («Голос історії») на телеканалі ATR, член Українського ПЕН-центру. Авторка десяти книг, сценарист шести документальних фільмів, безлічі статей і публікацій в українських та зарубіжних ЗМІ. Лауреат Міжнародної премії ім. Бекір Чобан-заде, фіналіст книжкового рейтингу «Книжка року-2017». Заступниця голови Спеціальної комісії Курултаю з вивчення геноциду кримськотатарського народу.

XS
SM
MD
LG