Окрім рейтингу кримчан-особистостей року редакція Крим.Реалії вирішила скласти список жителів Криму й вихідців із півострова, які найбільше здивували нас минулого року. До нього увійшли ті кримчани, які скоїли найбільш неординарні вчинки, і з ким пов'язані дивні й незвичайні випадки.
Сергій Аксьонов. Російський голова Криму, який у розпал «кримської весни» несподівано очолив півострів, не перестає нас дивувати. Найбільш неординарну заяву минулого року він, мабуть, зробив 18 грудня в Москві на круглому столі «Крим і виклики для Росії». Там він сказав, що за цілий рік на реалізацію федеральної цільової програми Криму не було виділено ні копійки. У зв'язку з цією обставиною Аксьонов запропонував передати регіональній владі Криму повноваження щодо витрачання коштів із федерального бюджету без узгодження з федеральними відомствами. Ця заява здивувала російський уряд і спровокувала найбільший конфлікт між федеральною і кримською владою з березня 2014 року.
Ще одну дивовижну заяву Сергій Аксьонов зробив 7 грудня. Цього дня компанія «Укренерго» оголосила, що вона готова запустити на півострів електроенергію однією з ЛЕП. Але Аксьонов у відповідь сказав, що Крим відмовляється від української електрики, чим глибоко шокував навіть найпалкіших прихильників Росії.
Злата Огневич. Якщо торік срібна призерка «Євробачення» із Судака здивувала всіх тим, що стала народним депутатом України, то цього року – тим, що склала депутатські повноваження. За час своєї роботи в парламенті вона майже не робила публічних заяв, і мало хто зрозумів, чому вона пішла до Верховної Ради і з якої причини її залишила. Сама вона пояснила своє рішення тим, що в парламенті немає місця культурі.
«Тиску й погроз я не боюся і вважаю правильним і доцільним надалі оприлюднювати факти корупції. За останній рік я бачу, як у цьому парламенті замість спільної законотворчої діяльності створюються непопулярні лобістські законопроекти, ведеться політична війна одного політичного угруповання з іншим, відстоюються інтереси тих чи інших власників. У такій ситуації культура й законотворчість нікому не потрібні, адже вони, на ваш погляд, не принесуть тих грошей, до яких ви всі звикли», – сказала Злата з парламентської трибуни.
Аслан Омер Киримли. Цього року найбільший непублічний заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу здивував усіх своїми кар'єрними злетами й падіннями. Влітку 2014-го року він був призначений головою департаменту з питань АРК і Севастополя Секретаріату Кабміну. Однак 14 травня Киримли пішов на підвищення й очолив Держслужбу з питань АРК і Севастополя. Він пропрацював на цій посаді всього три місяці, після чого був звільнений і призначений урядовим уповноваженим України з питань АРК і Севастополя. Але й на цьому посту він довго не протримався – 30 листопада його відправили у відставку, а посаду урядового уповноваженого, створену під нього, скасували. В результаті до кінця року він зовсім перестав бути чиновником.
Незважаючи на те, що Киримли не очолює Держслужбу з питань АРК, в цей момент Окружний адміністративний суд Києва розглядає позов проти нього як голови Держслужби з питань АРК із приводу бездіяльності відомства, яке він очолював.
Дмитро Полонський. Віце-прем'єр російського уряду Криму минулого року здивував багатьох тим, що в'їхав до Польщі, взяв там участь у засіданні ОБСЄ й навіть виступив там із доповіддю про дотримання прав людини в Криму. Польський міністр закордонних справ Гжегож Схетина повідомив, що Полонський проник до Варшави шляхом махінацій із прізвищем. Перебування кримського віце-прем'єра на засіданні ОБСЄ не обійшлось без комічних епізодів. У кулуарах українські дипломати вилили на нього каву. Посол України в Польщі пояснив цей вчинок тим, що українці не визнають і ненавидять кримську владу.
Володимир Константинов. Колишній український і нинішній російський спікер кримського парламенту здивував усіх під кінець року. 23 грудня він несподівано розкритикував не кого-небудь, а Державну думу Російської Федерації, за те, що та ухвалила закон, що дозволяє стягувати з кримчан борги перед банками України.
«Уявіть несвоєчасність, неприйнятність ухвалення цього закону для наших виборців. Люди перебувають у стані вимкненого світла вечорами, а сьогодні або завтра до них прийдуть українські банки та їхні представники», – сказав Константинов.
На думку експертів, така несподівано різка оцінка цього закону пов'язана з тим, що будівельна компанія «Консоль» та інші афілійовані з Константиновим фірми заборгували українським банкам більше мільярда гривень. І кримський спікер, цілком можливо, не очікував від російського парламенту ухвалення нормативного акта, що змусить ці гроші повернути.
