Доступність посилання

ТОП новини

«Кримська весна» у Музеї старожитностей


Древній менгір у міському парку Феодосії

Історія протистояння співробітників Музею старожитностей у Феодосії і місцевого депутата

Співробітники феодосійського Музею старожитностей написали відкритого листа президенту Росії Володимиру Путіну – вони просять запобігти «рейдерському захоплення» музею місцевим депутатом від «Єдиної Росії» Юрієм Кокіним, призначеним на посаду заступника директора з ініціативи місцевої влади. Музейники бояться, що ексцентричному депутату, одному з активістів «кримської весни», а також його покровителям просто сподобалась будівля музею.

«Мені 59 років. Я ніколи не вживав наркотики, лише алкоголь. Але у всьому потрібно знати міру», – вуличний музикант Гена ділиться своїми правилами життя біля входу до феодосійського Музею старожитностей. Він підстерігає приїжджих на вулиці Галерейній і за невелику грошову винагороду пропонує провести екскурсію рідним містом. Про конфліктну ситуацію навколо музею чув навіть Гена. «Життя зараз таке: ніде стабільності немає», – викладає він своє бачення проблеми.

Феодосійський Музей старожитностей був найстарішим провінційним краєзнавчим музеєм у Російській імперії. Його заснували 1811 року за указом Олександра I. До революції музей розташовувався на вершині гори Мітрідат, у стилізованому під Парфенон будинку, побудованому на кошти художника-мариніста Івана Айвазовського. Потім музейні експонати переїхали до будинка Айвазовського, а 1988 року їх перенесли до будівлі колишнього пологового будинку.

Музей старожитностей у Феодосії
Музей старожитностей у Феодосії

Дійсно, особняк XIX століття в самому центрі міста з фасадом, що виходять на набережну, більше підходить для прийому екскурсійних груп, ніж породіль. Утім, у розпал зими напливу туристів немає – в музейних залах тихо і безлюдно. Місцеві жителі подивитись на старожитності не заходять. У погожий день усе місто збирається на набережній годувати лебедів і чайок, що зимують біля феодосійських берегів.

У дворику музею кілька кішок ліниво походжають повз кам'яних левів, знайдених при розкопках античного міста Фанагорія. Дві дами димлять сигаретами біля таблички з надписом «Місце для куріння співробітників». Більше в музеї не відбувається зовсім нічого. Тож, на перший погляд, зі словами Гени-музиканта, який поскаржився на нестабільність, погодитись важко.

Тут час немов застиг у пізніх 80-х: написані креслярським почерком пояснювальні таблички, старі скрипучі стільці для доглядачок, непрацюючий туалет

Музей старожитностей сам собою вже встиг стати чимось на зразок експоната, зліпком радянської епохи. Тут час немов застиг у пізніх 80-х. Оформлення та оздоблення залів, певно, не змінювалося з тих самих пір, як музей розмістився в цій будівлі: написані креслярським почерком пояснювальні таблички, старі скрипучі стільці для доглядачок, непрацюючий туалет. Прихисток старожитностей явно потребує ремонту, а експозиція – оновлення. Поділ залів за історичними періодами також цілком укладається в радянський канон: первісні стоянки, античність, середньовіччя, Велика Вітчизняна війна. Останнім часом зібрання музею поповнили новою експозицією під назвою «Повернення в рідну гавань» – вона присвячена подіям «кримської весни».

Нова експозиція в музеї старожитностей у Феодосії
Нова експозиція в музеї старожитностей у Феодосії

Пустельними залами вихором проноситься матуся з двома дівчатами – і знову в музеї немає жодного стороннього. «Взимку зазвичай завжди малолюдно», – каже доглядачка одного з залів. «Хоча день на день не доводиться. Більше відвідувачів з'являється з травня. У нас навесні нові виставки відкриються. Щось цікаве придумаємо».

Незважаючи на ці запевнення, голова міського округу Феодосія Світлана Гевчук нарікає на те, що музей пливе за течією і не прагне привернути до себе увагу містян і туристів.

«Із нас запитують. Є в місті об'єкт, який має демонструвати історію. Але крім виставок, які там сьогодні є, і певного контингенту осіб, які відвідують музей, я там нічого не бачила. Ми маємо зацікавити людей, як у Третьяковській галереї. Там стоять великі черги, культура людей піднялась у Росії. Ми маємо привернути увагу, перш за все, зростаючого покоління, прищепити любов до мистецтва, творчості, культурі», – каже глава міста. «У листопаді я запрошувала до себе директора музею. Я порекомендувала позначити план заходів і фактичне його виконання – що вони планують провести в музеї в найближчі три, шість, дев'ять місяців і рік. Я сказала: дайте мені план заходів і почніть із січня його реалізацію. Це ж нескладно скласти. Але, на жаль, на сьогодні плану немає, реалізації немає, мені нічого не надали», – додає вона.

У залі, присвяченій звільненню Криму від нацистів, виставлено справжню зброю і боєприпаси: гвинтівки Мосіна, кулемети «Максим» і МГ-34, артилерійська установка, якірна міна, глибинна бомба і багато іншого. Саме через зразки озброєння спокійне життя в музеї було порушене вперше. Минулої осені прокуратура виявила, що в наукової установи відсутня ліцензія на експонування зброї. Крім того, наглядове відомство визнало, що експонати зберігаються неналежним чином. Директору музею Андрію Євсєєву видали припис про усунення порушень.

Цей кулемет мало не став причиною закриття музею – влада стверджувала, що без скляної вітрини він міг стати здобиччю терористів
Цей кулемет мало не став причиною закриття музею – влада стверджувала, що без скляної вітрини він міг стати здобиччю терористів

«Нам пояснили, що за російськими вимогами всю зброю потрібно накривати спеціальними скляними вітринами. Це потрібно, щоб ним не заволоділи терористи. У нас такого захисту поки немає, але зараз претензії до музею зняті», – пояснює доглядачка збройового залу.

Слідом за прокурорською перевіркою в музей нагрянула нова біда. Перед Новим роком стало відомо, що трудовий контракт з Андрієм Євсєєвим, керівником установи, який обіймав цю посаду останні 12 років, продовжувати не збираються. Мотивували це тим, що у перевіряючих органів до Євсєєва накопичилось достатньо претензій, а виправляти їх він, мовляв, не збирається. Після того як співробітники музею організували цілу кампанію на захист директора, міська влада знайшла компроміс.

«Контракт із директором закінчився 31 грудня 2015 року. В продовження минулого року до нього були деякі питання. За погодженням з керівництвом міста контракт продовжили на три місяці, до 31 березня. Людині дали термін усунути зауваження щодо організаційних моментів. Що буде далі, говорити поки передчасно», – заявив кореспонденту Радио Свобода начальник управління з питань культури, курортів і туризму міської адміністрації Дмитро Гончарук.

Після свят до музею раптово нагрянули з перевірками. Одну організував контрольно-ревізійний відділ (КРВ) міської адміністрації, другу – місцевий ВБЕЗ. Приводом для ревізії стало донесення, написане одним зі співробітників установи. У своїй заяві до правоохоронних органів музейний працівник звинуватив Андрія Євсєєва в корупції: нібито той 2015 року незаконно виписав самому собі премію у 100 тисяч рублів. Обґрунтованість цих претензій в управлінні культури, якому підпорядковується музей, коментувати не стали. За словами Гончарука, «адміністрація міста відстежує цю ситуацію, але в роботу ВБЕЗ не втручається».

Одна з зал музею старожитностей у Феодосії
Одна з зал музею старожитностей у Феодосії

Співробітники музею зустрілися з головою чинної комісії з охорони культурних цінностей при Державній раді Криму Світланою Савченко. Та спробувала переконати музейників, що професійні заслуги і компетентність Євсєєва сумніву не підлягають і що перевірка – це не сигнал до звільнення, а профілактичний захід. Савченко порадила працівникам установи викласти свої тривоги в листі. Співробітники Музею старожитностей так і вчинили, направивши цей лист у Міністерство культури і в адміністрацію президента Росії. Крім того, на сайті Change.org з'явилась петиція аналогічного змісту. Зараз під нею – рівно 888 підписів.

У відкритому листі співробітники поклали провину за те, що відбувається в музеї, на заступника директора з наукової роботи та розвитку Юрія Кокіна, який за сумісництвом є депутатом міської ради від «Єдиної Росії». Народний обранець, який раніше не мав стосунку ні до історії, ні до археології, ні до музейної справи, з'явився в установі в січні 2015 року. З чуток, на роботу до музею його влаштував глава адміністрації Феодосії Дмитро Щепетков, якого наприкінці минулого року затримали за підозрою у вимаганні 300 тисяч доларів у місцевого підприємця.

33-річний депутат за освітою є соціологом. Судячи з профілю в соціальній мережі, він дійсно мало нагадує музейного працівника. Юрій Кокін фотографується в тренажерному залі, в обнімку з друзями за кухлем пива або на тлі автомобілів. Записів чи фотознімків, що стосуються його професійних досягнень або свідчать про наявність у нього наукових інтересів, виявити не вдалось. В галузі науки депутат уже встиг проявити своє невігластво, заявивши минулого літа на церемонії установки стародавнього менгіра в одному з міських скверів буквально наступне: «Менгір – символ енергії, символ акумуляції біополя людини. Швидше за все, він був складовим певного енергетичного комплексу».

До анексії Криму Кокін очолював осередок руху «Русское единство» в селищі Приморському і навіть своїм ідейним прихильникам запам'ятався досить одіозною поведінкою

Характерним штрихом до портрету замдиректора з наукової роботи є його політичне минуле: до анексії Криму він очолював осередок руху «Русское единство» в селищі Приморському (нагадаємо, керував цим рухом Сергій Аксьонов) і навіть своїм ідейним прихильникам запам'ятався досить одіозною поведінкою.

У музеї переконані, що Кокін мав намір прибрати музейну будівлю до рук. З комерційної точки зору, вона є ласим шматком: розташована в самому центрі міста, на перетині всіх туристичних маршрутів, поруч із пляжем, нічними клубами і ресторанами. Музейні працівники побоюються, що Кокін може посприяти переведенню установи в іншу будівлю, від чого можуть постраждати цінні колекції.

«Це рейдерське захоплення. Йому потрібна будівля, і більше нічого. Він бігав тут, оглядав усі горища і підвали», – ділиться своїми міркуваннями в бесіді з кореспондентом Радио Свобода одна зі співробітниць музею (вона, як і деякі інші працівники, просить не називати її імені). «У міськраді Кокіну пообіцяли посаду директора. Ми категорично проти цього. Тому і написали лист Путіну. У нас просто не було іншого виходу. Путін нас почув, доручив кримській прокуратурі розібратись. Вони тепер будуть наново все перевіряти ще раз», – додає її колега.

У листі президенту співробітники пишуть: «Заручившись підтримкою вченого секретаря Родіонова А. А. ... Кокін Ю. В. розпочав кампанію з дискредитації директора Євсєєва А. А. і музею в цілому». Інкримінована Євсєєву самовільна премія в 100 тисяч рублів, за словами музейників, є матеріальною допомогою та відпускними за два роки, виплаченими на законних підставах.

Перевірки ВБЕЗ і КРО проходили з грубими порушеннями, скаржиться колектив музею. «За відсутності директора був розкритий його кабінет. Консультували з усіх питань співробітників КРО Кокін Ю. В. і Родіонов А. А., яких ніхто не наділяв такими повноваженнями. Був відкритий сейф, де зберігались документи суворої звітності, в тому числі особисті справи співробітників музею, трудові книжки, накази та інше», – наголошується в листі.

«Безумовно, в результаті перевірок будуть знайдені недоліки роботи адміністрації (директора), які цілком можна вирішити в робочому порядку без зняття з посади і без кримінального переслідування. Перевірки виглядають не як планові, а як замовні, з метою знайти кримінал у діяльності директора. Кокін Ю. В., який претендує на посаду директора, залякує співробітників музею звільненням і не приховує своїх намірів про здачу в оренду приміщень музею», – підкреслюють співробітники установи.

Головний зберігач фондів Музею старожитностей Тетяна Татаринцева в бесіді з кореспондентом Радио Свобода зазначила, що «в додаткових роз'ясненнях лист президенту не потребує». «Ми всі, що хотіли, сказали своїм посланням. Жодного ініціатора чи призвідника не було, це була одностайна думка всього трудового колективу».

Керівник розташованого в Феодосії видавничого дому «Коктебель» Дмитро Лосєв має ту ж думку, що і музейники.

Це просто банальна жадоба влади. Коли Кокін з'явився в музеї, під нього і посаду звільнили. У нього ж немає ніякого досвіду
Дмитро Лосєв

«Це просто банальна жадоба влади. Кокін прийшов в музей не для того, щоб залишатися заступником. Коли він з'явився в музеї, під нього і посаду звільнили. Раніше Родіонов був заступником директора з наукової роботи. Щоб його залишити в музеї, директор покопався у штатному розкладі і, що називається, з нафталіну дістав посаду вченого секретаря. У Родіонова не було кандидатської, а у Кокіна є – інша справа, що невідомо якої якості. Співробітники прямим текстом говорять Кокіну: «Милокост, ти спочатку трішки підрости, зрозумій, що таке музейна робота». У нього ж немає ніякого досвіду».

При цьому за нинішнього директора колектив стоїть горою.

«Євсєєв виріс у цьому музеї. Коли колишнього директора музею прибрали, Євсєєва поставили як єдиного кандидата. Він лідер і знавець, диплом не куплений, справжній історик і археолог. До нього з великою повагою ставляться навіть старі співробітники», – визнає Лосєв.

«Більш спритний» Юрій Кокін, тим часом, публічно ділиться планами з розвитку музею і скаржиться на протидію нинішнього керівництва.

«Моя мета – вивести наш музей за рамки провінційного світогляду, проводити активну наукову діяльність та археологічні дослідження. Сьогодні цього компонента, на жаль, немає. Керівництво не бере до уваги надходять від мене і вченого секретаря Олександра Родіонова пропозиції», – повідомив він раніше в інтерв'ю.

У цій ситуації міське керівництво намагається зберігати нейтралітет і остуджувати запал учасників конфлікту. За словами керівника управління культури Дмитра Гончарука, ні про яке «рейдерське захоплення» музею не може бути й мови. «Сьогодні приводів для занепокоєння немає», – вторить йому глава міського округу Світлана Гевчук. Чиновники стверджують, що у Кокіна немає практично жодного шансу опинитись у директорському кріслі.

«Сьогодні керівник [Андрій Євсєєв] на своєму місці. Я йому озвучила, що я його підтримую. Але потрібно по-іншому ставитися до роботи, не плисти за течією багато-багато років. На цьому місці не можна бути пасивним, треба змінити своє ставлення, – каже Світлана Гевчук. – На сьогоднішній день однозначно кандидатура Кокіна розглядатися не буде. Колектив цієї установи його не приймає, і я не піду врозріз з думкою колективу».

Видавець Дмитро Лосєв пояснює мотивацію керівника міста: їй не потрібно проблемну установу, де колектив свідомо не спрацьовуватиме з директором.

«У влади проста позиція: якщо Кокін за рік не притягнув до себе своєю роботою, своїм ставленням, своїми людськими якостями колектив, то робити йому на директорському посту нема чого. Світлані Миколаївні [Гевчук] важливіший клімат у колективі. Велика частина співробітників – це люди, які працюють там десятки років, з радянських часів».

Головні дійові особи цього конфлікту по можливості ухиляються від спілкування з пресою. Директор музею Андрій Євсєєв заявив, що вважає «недоцільним давати будь-які коментарі».

«Я буду готовий поговорити пізніше, коли все вляжеться. Я не буду називати імен співробітників, які підписали лист, тому що вийде, що я даю наводку. Я в цій ситуації особа зацікавлена, тому від коментарів утримаюся», – заявив він Радио Свобода.

Через будинок від Музею старожитностей розташовується картинна галерея імені Айвазовського – найбільше зібрання полотен прославленого мариніста. Тут у міжсезоння народу збирається побільше, але все одно далеко не аншлаг. Працівники галереї проявляють солідарність із колективом Музею старожитностей. За їхніми словами, звільнення Євсєєва завдасть шкоди музею і поставить під удар усі спільні наукові та культурні проекти, які реалізуються музейними установами міста.

Картинна галерея Айвазовського у Феодосії
Картинна галерея Айвазовського у Феодосії

«Євсєєв – єдиний фахівець, який серйозно займається науковою роботою. Надзвичайно компетентний, це все підтвердять. Давайте ми його приберемо, а поставимо того, хто нічого не розуміє ні в краєзнавстві, ні в історії? Це не розумно», – говорила в інтерв'ю місцевим журналістам співробітниця картинної галереї Людмила Даниленко.

На тлі конфлікту в Музеї старожитностей у пресі з'явилась інформація про прийдешнє об'єднання цієї установи з галереєю. Втім, директор художнього музею Тетяна Гайдук у розмові з кореспондентом Радио Свобода ці відомості спростувала.

«Це помилка, результат непорозуміння. Я особисто зверталась до Міністерства культури Криму, і мене повідомили, що планів щодо об'єднання двох музеїв немає. В уряді розмірковують над тим, щоб передати Музей старожитностей і картинну галерею в підпорядкування Міністерству культури. Інформацію неправильно інтерпретували, звідси й виникло непорозуміння», – пояснила вона.

З наданням міським музеям республіканського статусу багато містян не згодні – зокрема, тому, що це порушить волю Івана Айвазовського, який заповідав усі свої картини Феодосії, а не Республіці Крим. Ті, хто підтримує цей крок (серед них, наприклад, співробітники двох музеїв), кажуть, що підвищення статусу дозволить вирішити проблему з фінансуванням.

«Музей старожитностей не так потребує цього, як галерея Айвазовського. Це унікальний випадок, коли таке зібрання живопису розміщене у провінційному містечку. Не в кожному обласному центрі є така мальовнича колекція. Тому муніципальний статус – це дивно, місто не тягне такий музей. Ремонт затягнувся на 20 років, а з республіканським статусом це все було би швидше», – вважає Дмитро Лосєв. І прихильники, і противники перепідпорядкування музеїв погоджуються в тому, що пряме підпорядкування Міністерству культури, а не міській владі, щонайменше, вбереже установи від самоуправства місцевих депутатів.

Оригінал публікації – на сайті Радио Свобода

XS
SM
MD
LG