Доступність посилання

ТОП новини

Як кримським школярам і студентам потрапити до українських вишів


В Україні почалась реєстрація випускників для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні для вступу до вишів. Зареєструватись на основну сесію тестування можна до 4 березня, а у кримчан і жителів непідконтрольних Києву територій буде можливість зробити це й пізніше – з 19 березня до 20 травня. У такому випадку тести доведеться складати під час додаткової сесії в червні-липні. При цьому кримські школярі стикаються з великою кількістю проблем: навчання у школах півострова в Україні не зараховується, а паралельно з підготовкою до ЗНО їм доводиться вчитись за російською програмою.

Як і навіщо кримським школярам проходити зовнішнє незалежне оцінювання в Україні, які нововведення діють сьогодні й можливі в перспективі, і що робити випускникам кримських вишів без українських дипломів – в ефірі Радіо Крим.Реалії обговорювали заступник директора Українського центру оцінювання якості освіти Ольга Стрелюк і перший заступник міністра освіти і науки України Інна Совсун.

– Ольго, що конкретно потрібно зробити кримському школяреві, який хоче продовжувати навчання у виші на материковій частині України?

Стрелюк: Випускник має отримати український атестат, тому що реєстрація для проходження ЗНО неможлива з російськими документами. Для цього Міністерство освіти і науки пропонує абітурієнтам із Криму закріпитись за однією з українських шкіл і закінчити її екстерном. Вони також можуть зробити це в Міжнародній українській школі, інформація про яку є на сайті міністерства. Вступити до неї можна, написавши буквально один електронний лист, і це вже буде підставою для участі в ЗНО.

– Тобто необхідності виїжджати на материк немає? Коли самі документи везти?

Стрелюк: Заява подається в електронній формі, але в кінцевому рахунку приїхати на материкову Україну й подати документи все ж доведеться. Для того, щоб просто закріпитися, їхати не потрібно.

– Чи є сенс реєструватися заздалегідь, в 9-10 класах?

Ті, в кого є український атестат ще з минулих років, але вони досі не навчаються в наших вишах, можуть надіслати нам документи для реєстрації на ЗНО в електронному вигляді
Ольга Стрелюк

Стрелюк: Ні. Коли вони закінчують свою школу у Криму й хочуть вступати до вишу, тоді потрібно прикріпитись до української школи й закінчити її екстерном, і в них буде атестат про повну загальну середню освіту в Україні. На підставі цього атестата вже можна реєструватися для участі в ЗНО та вступати до вишів. Однак, прикріплюючись до школи зараз, абітурієнт уже отримає можливість брати участь в оцінюванні, тому що ця школа буде відповідати за його реєстрацію. Потім вже вони будуть подавати свої документи фізично. Проте для абітурієнтів із Криму й окупованого Донбасу є кілька особливостей. Ті, в кого є український атестат ще з минулих років, але вони досі не навчаються в наших вишах, можуть надіслати нам документи для реєстрації на ЗНО в електронному вигляді. Так теж можна. В реєстраційній формі треба просто вказати, де саме вони хочуть складати ЗНО. Це обов'язково має бути населений пункт на території України. Ми навіть не будемо висилати їм оригінали сертифікатів, щоб не наражати на зайву небезпеку. Документи будуть чекати їх за місцем складання ЗНО. Але це, підкреслюю, стосується тільки випускників минулих років.

– Що робити абітурієнтам, які навіть не мають українського паспорта? Явно не всі кримчани зможуть оформити його одразу після досягнення 16 років.

Стрелюк: Для абітурієнтів з Криму все простіше. Вони можуть подати свідоцтво про народження, а також копію українського паспорта одного з батьків, щоб там було записане їх місце реєстрації. Зрозуміло, що ми говоримо про тих людей, які зберегли українські паспорти. Цього вистачить для реєстрації на ЗНО.

– Де шукати перелік нововведень, шкіл, процедурних питань?

Стрелюк: На сайті Міністерства освіти і науки України є кнопка з написом «Для жителів Донбасу і Криму». Далі відкривається так звана дорожня карта для випускників. Вона містить шість кроків, які потрібно зробити абітурієнту. У першому ж пункті є перелік шкіл, рекомендованих для навчання за екстернатною формою.

– Дякую Ольго. Хотілося б також почути думку самого Міносвіти з цього приводу. Чи достатньо наявної системи допуску до ЗНО для жителів окупованих територій – на ваш погляд, Інно?

Совсун: У тій ситуації, яка склалась сьогодні, – ні, цього недостатньо. Ми багато працювали із громадськими організаціями, з активістами, експертами-правозахисниками, щоб напрацювати зміни в законодавчу базу, щоб дати тим же кримчанам більше можливостей для навчання в українських вишах. Якраз для цього у Верховній Раді в січні зареєстрований законопроект № 3832 від Міністерства освіти і науки.

– Що зміниться, якщо цей законопроект затвердять?

Совсун: Перш за все, він стосується проблеми визнання кримських документів в Україні. Тут виникає безліч протиріч, тому що, очевидно, наша держава не визнає жодних документів із написом «Республіка Крим, Російська Федерація», але це не означає, що мають страждати люди. Якщо вони не могли переїхати, особливо діти, але при цьому вчилися, то має існувати не механізм визнання самого документа, виданого окупаційною владою, а механізм визнання кваліфікації, на підставі якої можна видати легальний документ, чинний і в Україні, і в інших країнах.

– Це перезалік з якихось предметів?

Совсун: Школярі можуть і сьогодні прикріпитися до різних українських шкіл, дистанційно скласти іспити і отримати український атестат. Але в першу чергу їм треба здати предмети, програми яких зараз розрізняються в кримських школах і в школах на материковій Україні. Зрозуміло, що це гуманітарний блок, тому що блок природничих наук відрізняється не сильно.

– Новий законопроект вирішить цю проблему?

Совсун: Так, так і задумано. Але законопроект більшою мірою стосується дипломів про вищу освіту. Багато хто не зміг виїхати, не захотів, чи не зорієнтувався, не потягнув фінансово. Дипломи, видані у Криму, ми теж не можемо визнати, хоча документи про вищу освіту за 2014 рік ми автоматично зараховували. Потім ситуація змінилась, і з точки зору закону така можливість зникла. Законопроект пропонує можливість приїхати на підконтрольну Україні територію, підтвердити свою кваліфікацію серією іспитів і отримати український диплом.

– А попередній диплом випускник має віддати?

Совсун: Так, але йому навряд чи знадобиться диплом, який ніде не визнають.

– Після анексії у Криму об'єднали, збільшили багато вишів. Ось приїхав випускник із дипломом Кримського федерального університету – який український виш видаватиме йому альтернативний диплом? Якийсь спеціальний, єдиний?

Виникали ситуації, коли студенти із Криму звертались до університету, говорили про готовність скласти всі необхідні іспити, а їм відмовляли через високе навчальне навантаження
Інна Совсун

Совсун: Єдиного вишу для таких цілей бути не може, тому що в той же КФУ, наприклад, ввели й медичний університет, тобто його випускникові, очевидно, треба підтверджувати свою кваліфікацію теж у медичному виші України. Тут усе залежить від спеціальності. Ми, щоправда, проговорювали, що міністерство має стежити, щоб виші взагалі брали таких студентів. У нас виникали ситуації, коли студенти із Криму звертались до університету, говорили про готовність скласти всі необхідні іспити, а їм відмовляли через високе навчальне навантаження. Ми вважаємо, що в таких випадках міністерство має втручатись і домовлятись із вишем. Це його обов'язок – узяти до розгляду заяву студента, щоб реалізувати його право на працевлаштування з виданим дипломом.

– Ну ми ж розуміємо, що багато хто буде прагнути отримувати дипломи конкретних вишів із хорошою репутацією.

Совсун: У законопроекті буде описано тільки порядок того, як має відбуватись підтвердження диплома. При цьому міністерство буде вивчати всі відмови різних університетів провести іспити й видати диплом і пропонувати випускнику альтернативні заклади з потрібною спеціальністю. Окрім того, що теж важливо, в законопроекті передбачаються квоти на вступ до вишів для кримчан. Ясно, що абітурієнти з півострова зобов'язані отримувати свої місця за підсумками прозорих процедур і чесної конкуренції, здавати той же ЗНО, але вони від початку перебувають не в рівних умовах із абітурієнтами з українських шкіл у плані фактичної програми навчання. Цю проблему вирішують квоти, в рамках яких уже кримчани будуть доводити, хто з них є найбільш достойним.

– Багато що з озвучених вами речей виглядають революційно. Як ви оцінюєте шанси на те, що законопроект затвердять народні депутати?

Совсун: Я буквально сьогодні говорила з головою профільного комітету, і вона сама нагадала мені надіслати його номер, щоб прискорити проходження парламентських процедур. Депутати, з якими ми спілкувалися, також підтримують цю ідею, так що тут, я думаю, не повинно бути політичних протиріч. Не бачу причин, через які хтось захотів би заблокувати цей законопроект. Ми самі робимо все, щоб прискорити процес, щоб уже до кінця навчального року нові норми набули чинності.

– У нас є питання з електронної пошти: в чому логіка надання атестату про повну загальну середню освіту при реєстрації на ЗНО, якщо самооцінювання і так показує рівень знань?

Совсун: Для школярів, які реєструються зараз, такої норми немає, як і атестатів. Вони просто не встигли їх отримати. Думаю, тут виникло якесь непорозуміння. Можливо, питання стосується надання атестату під час вступу до університету. Дійсно, є така норма закону про вищу освіту, і вона заснована на міжнародних стандартах. Ми намагались запровадити механізм спрощеного отримання хоч якихось атестатів для кримчан, тому що вони в будь-якому випадку потрібні не тільки для вишів, а й далі у житті. Але, підкреслюю, для реєстрації на ЗНО атестат не потрібний.

  • 16x9 Image

    Павло Казарін

    Павло Казарін. Кримчанин. Журналіст. Вважає, що завдання публіцистики – впорядковувати хаос до стану смислів. Співпрацює з «Крим.Реалії», «Українською правдою», Liga.net, телеканалами ICTV та «24».

XS
SM
MD
LG