Спеціально для Крим.Реалії, рубрика «Погляд»
Мінекономрозвитку Росії відзвітувало про рівень інфляції за минулий рік. Цілком прогнозовано особливо швидко ціни росли у Криму. Кримська «влада» й російські міністри, звичайно, знайшли як пояснити факт, що ціни росли вдвічі швидше середньоросійських – на 26,4 відсотки при середньоросійському показнику в 12,9 відсотки. Виявляється, що винна у всьому погана логістика. Однак, насправді проблема зовсім не в поганій логістиці, проблема Кремля, його ставлеників і всіх адептів «возз'єднання», в елементарній економічній логіці. І навіть Керченський міст цю головну проблему вирішити ніяк не в змозі.
«Основний внесок у прискорення інфляції внесла девальвація рубля, що почалася наприкінці 2014 року. За оцінкою Мінекономрозвитку Росії, внесок девальвації в інфляцію склав у середньому за рік приблизно 8 процентних пунктів», – повідомляє відомство. При цьому нібито тільки 1 процентний пункт зростання до загального показника додали проблемні регіони (Крим і Північний Кавказ). Також МЕР зазначив, що спад ВВП у річному вираженні станом на грудень 2015 року склав 3,5 відсотків.
Однак, потрібно прояснити причинно-наслідкові зв'язки. Наприклад, криза, що почалася саме із Криму, з неоімперської істерики, яка потім вилилась у санкції й ізоляцію від світових ринків капіталу. МЕР пора чесно пояснити 86 відсоткам, що насправді є причиною їхнього стрімкого збіднення, чому рівень інфляції стрімко зростає, чому інвестори сахаються від Росії. Звичайно, ціни на нафту відіграють велику роль у цих процесах, але без Криму й Донбасу пережити цей складний період можна було б у рази простіше.
Потрібно провести всій російській владі урок логіки й пояснити, що країна, яка трохи менше, ніж повністю залежить від західного ринку, західних технологій і західних капіталів, не може собі дозволити протиставляти себе його базовим принципам і цінностям. Не можна плювати в долоню, яка тобі простягає гроші.
Один із наближених до бразильської влади політологів якось зауважив, що його країна «не воюватиме проти Заходу, тому що вона і є Захід». Країна повністю включена в його економічні процеси, є частиною загального культурного простору. Чудові слова! Вони вселяють упевненість, що свою кризу Бразилія переживе сильнішою. Тільки в Москві чомусь вважають, що у Росії може бути інший шлях. Інший шлях куди, при цьому, – абсолютна загадка. Розворот на схід, кажуть стратеги Кремля. Але багато ви знаєте, панове, зірок в'єтнамського кіно, чи багато ви читали класиків північнокорейської літератури, де ваші багатомільярдні інвестиції з Китаю і М'янми, де газопроводи, розвернуті на схід?
У Кремлі спробами розгойдати ситуацію з біженцями в Німеччині умудрилися остаточно посваритись навіть із головним своїм європейським торговельним партнером і інвестором. Нечисленні друзі Росії на пострадянському просторі відчайдушно шукають шляхи дезертирства з її обіймів. Все це робить скасування санкцій цього року нереальним сценарієм, швидше, вони будуть тільки наростати.
Проблеми з логікою почались уже тоді, коли в Москві розгорнули кримську кампанію, а маса кримчан легко піддалась на її пропагандистські прийоми. Уже тоді ніхто не подумав, а як зробити Крим самодостатнім без українських води, електрики, українського сала й картоплі врешті-решт.
У Криму не може бути низької інфляції, тому що сам Крим майже нічого не виробляє, величезною мірою покладаючись на імпорт із материка. Розвивати ж регіональну економіку півострова в умовах санкцій неможливо – великий бізнес на півострів не прийде з міркувань безпеки, а в ослабленої кризою Москви на нього немає грошей. Та й геополітичні ігри вже давно є головним її інтересом.
Вже зараз можна прогнозувати, що тяжкість кримської гирі на шиї Росії з кожним роком санкцій і конфронтації з усім світом буде тільки збільшуватись. Москва плодить ворогів на величезних просторах від Вашингтона до Анкари, від Києва до Ер-Ріяда, від Вільнюса до Берліна. І, здається, що процес цей усе ще дуже далекий від завершення.
Самим же кримчанам пора відмовлятись від патерналістських фантазій про соціальну справедливість за рахунок федерального бюджету й від дешевої ковбаси. Низька інфляція при зростанні прибутків може бути тільки там, де високі продуктивність праці й конкуренція. Інфляція й далі буде рости випереджальними темпами, тому що умови для розвитку економіки Криму відсутні. Навіть деякі сильні сторони кримської економіки відтепер розчавлені санкціями й відірваністю від традиційних ринків.
Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова й називає це «відновленням історичної справедливості».
Іван Сергієнко, кримський оглядач
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
