Київ – Наприкінці лютого Україна відзначає скорботні дати у своїй історії. Два роки тому відбувся розстріл Євромайдану в Києві. А після втечі з країни президента Віктора Януковича почав стрімко розвиватися кремлівський сценарій із захоплення Криму. Таким чином, Революція Гідності перемогла в Україні, але зазнала поразки на півострові. Про те, як і де зараз живуть активісти громадянського руху «Євромайдан-Крим», які намагались боротись за ідеали Революції Гідності у Криму, читайте далі.
Акції на підтримку Євромайдану в Криму відбувались під тиском місцевої влади й «тітушек». Через це кримчани боялись відкрито виявляти свою солідарність із активістами. Тому ці мітинги рідко були численними, проте приходили туди по-справжньому мотивовані кримчани, які бажали позитивних змін для півострова.
У підсумку ж вийшло інакше. Крим захопили російські окупанти, а багатьом активістам «Євромайдан-Крим» довелось заплатити дорогу ціну за свою громадянську позицію: втратити свої будинки, а іноді навіть свободу.
Псевдопрокурор Криму Наталія Поклонська обіцяє судити всіх, хто причетний до кримського Євромайдану. Крим.Реалії раніше оприлюднили «чорний список», що складається з 50 прізвищ. Насправді у громадянського руху «Євромайдан-Крим» було набагато більше прихильників. Серед них, наприклад, численні ультраси «Таврії». Але згадувати всіх ми не стали, щоб не наражати їх на небезпеку. Адже багато з них ще залишаються на півострові. Тому розповімо про долі найвідоміших активістів.
Андрій Щекун
Екс-голова Кримського центру ділового й культурного співробітництва «Український Дім» став одним із організаторів кримських акцій на підтримку Євромайдану. За це постраждав під час російської окупації Криму. Разом із іншим координатором кримського Євромайдану Анатолієм Ковальським у березні 2014-го року був захоплений у полон представниками місцевої «самооборони». Там вони провели 11 днів, після чого були звільнені.
До Криму Щекун більше не повертався й залишився жити в Києві із дружиною Людмилою і трьома дітьми. Тут він продовжив громадську діяльність, координуючи низку проектів підтримки кримчан в окупації. Відстоює ідею відтворення україномовної газети «Кримська світлиця».
На останніх парламентських виборах балотувався в народні депутати від партії «Сила людей», однак не набрав необхідної кількості голосів.
Наприкінці жовтня минулого року був призначений гендиректором держпідприємства «Національне газетно-журнальне видавництво».
Анатолій Ковальський
Разом із Андрієм Щекуном координував кримський Євромайдан. Після звільнення з полону кримської «самооборони» до Криму також більше не повертався. Зараз живе у Львові разом із дружиною. Тут він викладає в університеті. Також часто буває в Чернівцях, де теж веде викладацьку діяльність у місцевому виші.
Сергій Ковальський
Син Анатолія Ковальського, підприємець, координатор кримського Євромайдану. Був змушений залишити Крим після російської окупації, оскільки окупанти відкрили полювання на всіх, хто мав відношення до Революції Гідності. Зараз живе в Києві, розвиває свій бізнес, очолює громадську організацію «Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український дім», є членом партії «Сила людей».
Нещодавно Сергій Ковальський одружився. І місяць тому вдруге став батьком. Його дружина народила йому доньку.
Сергій Мокренюк
Феодосієць відомий у Криму завдяки діяльності в рамках членства в партії «Демократичний альянс». Він і його однодумці проводили в Криму громадянські акції проти порушення прав людини і чиновницького свавілля. З початком Євромайдану в Києві Мокренюк став координувати кримський громадський рух «Євромайдан-Крим».
Після окупації Криму був змушений разом із родиною залишити свій будинок. Зараз живе в Києві, продовжує громадську діяльність, очолює Координаційну раду організацій вимушених переселенців із Криму.
Минулого року деякий час працював старшим прокурором управління з розслідування корупційних злочинів, скоєних посадовими особами, які займають особливо відповідальне становище Генпрокуратури України. Однак потім був звільнений у зв'язку зі скороченням штату.
Ісмаїл Ісмаїлов
Також координатор «Євромайдан-Крим», був вимушений залишити півострів у зв'язку з його російською окупацією. На цей момент живе в Києві, працює економістом у комерційній структурі й усіляко сприяє ініціативам щодо підтримки своїх співвітчизників у Криму.
Є членом партії «Сила людей».
У Криму з моменту вимушеного переселення більше не був.
Олександра Дворецька
Випускниця Таврійського національного університету імені Вернадського. Ще в студентські роки заснувала правозахисний центр «Дія». Після розгону «Беркутом» студентів у Києві Дворецька організувала перші акції в Сімферополі на підтримку постраждалих.
Пізніше активно підтримувала акції Євромайдану в Києві і Криму, за що піддавалась тиску з боку кримських «тітушек». Отримавши прямі погрози розправи Дворецька більше не змогла залишатись у Криму. У Києві в цей час починалась активна фаза протистоянь учасників Євромайдану з силовиками. Правозахисниця зайнялась волонтерською діяльністю: надавала допомогу пораненим, допомагала активістам.
Після окупації Криму почала допомагати землякам-переселенцям, а з початком військових дій на Донбасі також зайнялася проблемами переселенців із зони АТО.
Наразі Дворецька живе в Києві і продовжує правозахисну діяльність у рамках організації «Схід SOS».
Після вимушеного переселення з Криму вийшла заміж і народила сина.
Андрій Іванець
Колишній представник Національної ради з телебачення і радіомовлення у Криму підтримав кримський рух на підтримку Євромайдану і теж згодом був змушений залишити півострів у зв'язку з російською окупацією.
Навесні 2014-го року Іванець очолив відділ із питань тимчасово окупованих території і соціальної адаптації громадян при Адміністрації президента України. Відділ пропрацював півроку, після чого був скорочений до двох кадрових одиниць – керівника і юриста, що робило неможливою його фактичну діяльність. Потім відділ був ліквідований і юридично.
Зараз Іванець є координатором громадської організації «Кримська Таврійська гуманітарна платформа». Працює над проблемами адаптації кримських переселенців в українському суспільстві й поверненням півострова під контроль України.
У той же час сестра Іванця Ірина Ківіко із грудня минулого року працює «міністром» фінансів в окупаційному уряді Криму.
Леонід Пілунський
Колишній депутат кримського парламенту від партії «Народний Рух України», письменник і громадський діяч. Був одним із небагатьох у кримському депкорпусі, хто відкрито виступав проти режиму регіоналів. Також активно підтримав кримський рух на підтримку Євромайдану.
Після російської анексії Криму залишився на півострові. Однак відійшов від публічної діяльності і тепер веде усамітнений спосіб життя, пише мемуари й неохоче спілкується з журналістами.
Євген Новицький
Керівник правозахисної групи Кримського республіканського благодійного фонду «Світло Криму» Євген Новицький також активно підтримував кримські акції на підтримку Євромайдану. Виїхав із Криму після російської анексії півострова. Тепер живе в Рівному. Продовжує правозахисну діяльність і розвиває власний бізнес.
Його син із родиною також виїхали з Криму і зараз живуть у Києві. Частина родичів залишаються на півострові. Сам Новицький стверджує, що більше не бачить Крим місцем свого проживання. А поїхати туди готовий тільки за умови його повернення під контроль України.
Олексій Шубін
Активіст руху Євромайдан у Севастополі. Після російської анексії Криму кілька місяців продовжував залишатись на півострові. За цей час ним стали активно цікавитись російські спецслужби. Вдома у Шубіна був проведений обшук, а сам він кілька разів був на допитах у місцевих ФСБ.
У зв'язку з цим змушений був виїхати із Криму. Спочатку жив у Івано-Франківську, а нещодавно перебрався до Києва. Тут розвиває ресторанний бізнес і займається волонтерською діяльністю – допомагає українським військовим у зоні АТО.
Розповідає, що громадською діяльністю більше не займається через нестачу часу.
Шубін також повідомив Крим.Реалії, що після переїзду із Криму в нього з'явилася наречена, і найближчим часом він має намір одружитися.
Ахтем Чийгоз
Колишній депутат Бахчисарайської райради, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу. Активно підтримав кримський Євромайдан, брав участь у масштабному мітингу під стінами кримського парламенту проти приєднання Криму до Росії. А після російської анексії зазнав переслідувань із боку окупаційної влади. У січні минулого року в будинку Чийгоза відбувся обшук, а сам він був затриманий. Його звинувачують в організації масових заворушень у рамках резонансної «сутички 26 лютого». Він перебуває під вартою досі. Правозахисники називають цю справу політичною розправою.
Фото Чийгоза розміщене в галереї Міністерства закордонних справ України серед низки інших політв'язнів.
Заїр Смедляєв
Підтримку кримському руху Євромайдан надавав і голова Центрвиборчкому Курултаю, лідер Красногвардійського Меджлісу кримських татар. Смедляєв серед інших кримськотатарських активістів їздив на акції протесту до Києва й говорив кримським ЗМІ, що не бажає, щоб Україна стала «звалищною» базою Росії.
Після анексії Криму залишився на півострові. Займається правозахисною діяльністю й підтримкою співвітчизників, які зазнають репресій із боку окупаційної влади.
Рідний брат Смедляєва Таїр був заарештований окупаційними силовиками у «справі 3 травня» за зустріч із кримськими татарами свого лідера Мустафи Джемілєва на адміністративному кордоні з півостровом. Пізніше він був засуджений на два роки умовно. На думку правозахисників, ця справа, як і у випадку з Чийгозом, не має юридичних підстав і є політично мотивованою.