Доступність посилання

ТОП новини

Росія антиутопій. Чому Хакслі програв Оруеллу


Кадр із фільму «1984» за книгою Джорджа Оруелла
Кадр із фільму «1984» за книгою Джорджа Оруелла

Спеціально для Крим.Реалії

Олдос Хакслі не мав рації. Його уявлення про антиутопію зводилось до опису світу, в якому управляти людьми будуть за допомогою чуттєвих насолод. За теперішніх часів це часом виглядає як утопія.

А реальність така, що в понеділок голова Слідчого комітету Росії пише статтю про те, що США вже десять років ведуть гібридну війну проти Росії, що потрібно садити за невизнання підсумків «кримського референдуму». А вже вранці в Криму силовики затримують журналіста Миколу Семену, якому закидають публічні заклики до порушення територіальної цілісності Росії. Ту саму статтю російського Кримінального Кодексу, під яку потрапляє будь-яка констатація юридичного факту, що Крим – це територія України.

До п'яти років позбавлення волі.

Олександр Бастрикін – велика людина. Доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист Росії, генерал юстиції. Щоправда, з його науковими роботами не все гаразд. 2007 року викладач Таврійського національного університету В. М. Чисніков опублікував статтю про те, що в книзі Бастрикіна «Дактолоскопія. Знаки руки» є запозичення з книги «Століття криміналістики» німецького письменника Юргена Торвальда без посилань на автора. Навряд чи в той час Чисников враховував, що за дев'ять років повноваження голови Слідчого комітету Російської Федерації поширюватимуться на Крим.

І ось уже в Криму затримують людей за підозрою в тому, що вони під псевдонімами пишуть тексти, в яких називають Крим частиною України​

2007 року новини з 2016 року взагалі звучали б як ненаукова фантастика. А сьогодні сміятись уже не хочеться. Уроки Оруелла засвоєні: Океанія завжди воювала з Остазією, Україна анексувала Крим 1991-го, а референдум на півострові був настільки чесним, що сумніватись у його підсумках є злочином. І ось уже Олександр Бастрикін пропонує тих, хто сумнівається у підсумках березневого заходу, садити до в’язниці.

Втім, йому не звикати. Це він говорив про те, що Арсеній Яценюк воював у Грозному в першу чеченську; це він погрожував журналісту, який розслідував вбивство 12 осіб у станиці Кущевській. У своїй нещодавній статті Бастрикін лінчує міжнародні організації і закликає захищати громадян Росії від їхніх власних прав. Він мало чим відрізняється від умовного Дугіна чи Проханова за ступенем прилюдного мракобісся.

Єдина відмінність полягає в тому, що в руках Бастрикіна – величезні каральні повноваження.

Навіть одна лише його публічна позиція – це неформальна санкція для всієї силової вертикалі. І ось уже в Криму затримують людей за підозрою в тому, що вони під псевдонімами пишуть тексти, в яких називають Крим частиною України. В яких вони дозволяють собі погоджуватися з резолюцією Генасамблеї ООН, що закріплює півострів за Києвом. Цікаво, що сам факт наявності подібних думок у людини стає підставою для обшуку та допиту. А, можливо, і кримінальної справи.

Про справжнє майбутнє писали Бредбері та Оруелл. І те, що наближається до нас із порожнечі, – це саме їхній «чудовий новий світ»

Якби нам розповіли цю новину 2013 року, ми б лише з посмішкою крутили пальцями біля скроні. А в квітні 2016-го сприймаємо це як раптову, по суті, але досить очікувану, в цілому, подію. Наші уявлення про припустиме і неприпустиме змістились і залишається лише здогадуватись, яка звістка змусила б нас сьогодні здивуватись.

Але в тому і річ, що ці новини будуть – вони і зараз від нас на відстані витягнутої руки. Десь наприкінці 2017 року. Або на початку 2018-го. Вони десь поруч – у той час, який ми обов'язково застанемо, але в якому навряд чи захочемо жити. Як мінімум, не захочемо в рамках нашого нинішнього самовідчуття. А до моменту, коли ці новини з'являться в заголовках, ми будемо до них ставитись лише як до сумної закономірності.

Олдос Хакслі – усього лише наївний романтик. Фантазер і мрійник. Творець антиутопії, всередині якої іноді хотілося б опинитись. А про справжнє майбутнє писали Бредбері та Оруелл. І те, що наближається до нас із порожнечі, – це саме їхній «чудовий новий світ».

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

  • 16x9 Image

    Павло Казарін

    Павло Казарін. Кримчанин. Журналіст. Вважає, що завдання публіцистики – впорядковувати хаос до стану смислів. Співпрацює з «Крим.Реалії», «Українською правдою», Liga.net, телеканалами ICTV та «24».

XS
SM
MD
LG