Спеціально для Крим.Реалії
Будь-який авторитарний режим ґрунтується на суспільній угоді «свобода в обмін на хліб». На початку 2014 року штатні пропагандисти вмовляли кримську публіку обіцянками високих зарплат і низьких цін, і того року на півострів дійсно пролився грошовий дощ. Завдяки т. зв. «стимулюючим» засобам, прибутки багатьох кримчан збільшилися майже вдвічі, а у деяких категорій – втричі. Але цукерково-букетний період закінчився, а з ним зникли і золоті гори. Уже опублікована економічна звітність за 2015 рік – перший, повністю проведений Кримом під контролем Росії за її законами. Результат, скажімо прямо, не вражає.
1. Дотаційність
Під контролем України Крим також був регіоном дотаційним, але в розумних масштабах. Половину необхідних коштів півострів заробляв сам, половину надсилали з «материка». В російських умовах Крим самостійно заробив лише третину, решту 67% направили з російського центру. За цим показником півострів можна порівняти з Дагестаном.
2. Експорт товарів і послуг
У 2013 році Крим був частиною не дуже багатої, але відкритої української економіки. У 2015 році він став частиною набагато більш закритої економіки, якій, загалом, нічого запропонувати світові, окрім природних ресурсів. Для їх транспортування півострів не потрібний, тому показники експорту впали в 11 разів.
3. Імпорт товарів і послуг
Зворотний бік медалі експорту, до речі. Перебуваючи під санкціями, кримська економіка за показником імпорту також просіла в 11 разів.
4. Кількість туристів
Ні в чому так не бреше нинішня кримська влада, як у цьому питанні. Згідно з офіційною статистикою, у 2015 році півострів відвідали 4,5 млн туристів, що виглядає відносно непогано на тлі попередніх років. Утім, всім відомо, що мінімум 60% усіх кримських курортників становили українці, і майже всі вони приїжджали потягами. З урахуванням війни, яка триває другий рік, відсутності потягів і взаємного посилення правил пропуску через «кордон», можна сміливо стверджувати, що у 2015 році туристів з материкової України в Криму не було зовсім. Літаки і керченська переправа за жодних обставин не змогли покрити дефіцит залізничного сполучення. Отже, за підрахунками колишнього міністра курортів Олександра Лієва, максимум відпочивальників за минулий рік не перевищив 1,5 млн осіб.
5. Збитковість підприємств
Абсолютно нормально, що за умов ринкової економіки деякі фірми і виробництва працюють у мінус і з часом розоряються. От тільки динаміка кількості збиткових підприємств у Криму мало збігається з переможними заявами російської влади про подолання кризи. Звісно, падіння на 2% – це, на перший погляд, мало, але потрібно враховувати дві обставини. По-перше, важлива тенденція, а по-друге – показник у 2015 році відраховується від кількості фірм, які залишилися на півострові. І якщо ми згадаємо, що найбільш успішні підприємства (той таки Макдональдс) давно переїхали на материк, картина стає ще сумнішою.
6. Безробіття
Природним наслідком такого «просідання» економіки стає зменшення кількості зайнятих кримчан, або, що аналогічно, зростання безробіття. Цей показник розраховується помісячно, для наших цілей порівняймо максимальні цифри в кожному році, навіть якщо вони припадають на різні місяці. П'ятикратне збільшення кількості безробітних – найкраща відповідь кремлівським пропагандистам.
7. Індекс споживчих цін
ІСЦ є інтегральним показником добробуту суспільства в цілому. Що він вищий, то дорожче обходиться конкретній людині життя (продукти, одяг, техніка). В останній «український» рік ІСЦ склав 99,5, що фактично означало справжню стабільність відносно до «ситого» 2012 року. А ось «російський» кримський ІСЦ зразка 2015 року – 127,6 – свідчить про повний провал «команди переможців». Попри всі нескінченні вливання в економіку і підвищення прибутків населення, жити в Криму в 2015 році все одно стало на чверть дорожче, ніж у 2014-му. Зарплати повертаються до «довоєнного» рівня, а ціни залишаються «московськими». Дуже скоро «підніжний корм», кажучи образно, може стати на півострові повсякденною реальністю.
Загалом, жити стало гірше, жити стало сумніше. На жаль, товариші.
І наостанок, як завжди, вишенька на торті. Кримстат на новому сайті не зберігає інформацію по півострів до 2015 року. Взагалі. Все доводиться шукати у архівах. І правда, навіщо порівнювати – раптом незручно вийде?
Андрій Введенський, кримський оглядач
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
