Доступність посилання

Спеціально для Крим.Реалії

Голова Мінекономрозвитку Росії Олексій Улюкаєв славиться як найбільший оптиміст з усього економічного блоку уряду країни. Ось і останні його коментарі покликані вселити в росіян надію, що далі буде тільки краще. «Найгірше позаду. Росія адаптувалася до нового макроекономічного оточення. Вона прийняла той факт, що попит на сировину залишиться слабким і що не варто сподіватися на відчутне зростання цін», – запевнив він. Втім, в МВФ, Єврокомісії та інших поважних організаціях вважають інакше. Практика останніх років показує, що стосовно економіки Росії песимісти завжди праві.

Низка впливових міжнародних структур за підсумками першого кварталу змушені були переглянути прогноз щодо економіки Росії на 2016 рік у бік погіршення. Так, ще в першій половині квітня невтішний прогноз видав МВФ. Якщо раніше у фонді очікували скорочення російського ВВП в 2016 року на 1%, то в оновленому прогнозі йдеться вже про 1,8%. На початку поточного тижня схожий прогноз оприлюднили й економісти Єврокомісії. Замість падіння на 1,2% експерти очікують прискореного падіння в 1,9%. Причому і в МВФ, і в Єврокомісії однією з важливих причин погіршення перспектив російської економіки називають санкції за роль Москви в конфлікті на Донбасі.

«Основними чинниками, що впливають на російську економіку, як і раніше, залишаться геополітична ситуація, слабке зростання цін на нафту, а також монетарна політика Центрального банку Росії», – йдеться в доповіді Єврокомісії. У цьому ж огляді йдеться про те, що високий ризик збереження санкцій проти Росії в 2017 році спричинить подальше стримування припливу інвестицій в країну.

Вагома частина резервних фондів країни буде спущена в пучину кризи ще в поточному році, а про можливість взяти позику на Заході Кремлю в нинішніх умовах можна тільки мріяти

Варто відзначити, що перегляд очікувань західних експертів щодо збереження режиму санкцій за Донбас, ймовірно, і є ключовою причиною перегляду прогнозів у бік погіршення, оскільки ситуація на ринку сировини поки стабілізувалася. Вагома частина резервних фондів країни буде спущена в пучину кризи ще в поточному році, а про можливість взяти позику на Заході Кремлю в нинішніх умовах можна тільки мріяти. Поки санкції чинні, європейська та американська фінансова влада настійно не рекомендують фінансистам давати Росії в борг, що практично зводить до нуля можливість отримати позику на прийнятних умовах. Необхідність же подальшого урізання бюджетних витрат лише погіршить ситуацію в економіці та соціальній сфері.

Ситуація для Москви складається неприємна і навіть вельми небезпечна. На носі парламентські вибори, а продавати населенню «Кримнаш» і Сирію в обмін на лояльність більше не виходить. Навпаки, надмірний мілітаристський запал в умовах постійно посилюваного зубожіння населення може стати спусковим гачком до різкого зростання невдоволення путінською більшістю.

У такій ситуації саме час для Москви зробити крок назад, знизити градус ескалації і зайнятися економікою. Однак Москва не залишає шансів своїм нечисленним агентам впливу в західних урядах. Ситуація в сфері безпеки на Донбасі залишається критичною, порушення режиму припинення вогню йдуть на тисячі, а проросійські бойовики демонструють всіляке небажання створювати хоча б видимість здатності домовлятися (мабуть, не без підтримки з боку російських порадників). Войовничий тон відносно до ініціативи Києва щодо посилення поліцейської місії ОБСЄ, парад до 9 травня та інші випади бойовиків роблять проведення місцевих виборів в окремих районах Донецької і Луганської областей завданням нездійсненним. Без різкого покращення ситуації з безпекою Київ навіть при всьому бажанні не зможе організувати ці вибори.

Путін готовий терпіти санкції і надалі і не відмовляється від плану пересидіти Київ на Донбасі

Все це означає лише одне – Путін готовий терпіти санкції і надалі і не відмовляється від плану пересидіти Київ на Донбасі, довести Україну до тієї міри відчаю, поки вона сама не прийме всі його умови. Однак такий підхід говорить про нерозуміння як економічних реалій, так і особливостей українського менталітету.

Статистика говорить сама за себе. Українська економіка завдяки реформам і суворій консолідації ресурсів уже третій квартал поспіль показує зростання. І це незважаючи на рану, що кровоточить на сході, яка зовсім не сприяє притоку в країну інвестицій. Економіка Росії останні три квартали скорочувалася.

У той же час для українського суспільства територія не є фетишем. Навіть поверхневе знайомство з українським порядком показує, що для суспільства куди більш важливим питанням є перемога над корупцією та економічне відродження країни, ніж повернення деяких районів Донбасу. Україна – це все більше про принципи, а не про території.

Гра Росії на вимотування Києва Донбасом відтепер має зворотний ефект. Всіма своїми діями Москва та її поплічники наближають момент свого кінця. І чим довше питання відновлення українського контролю над кордоном зависає в повітрі, втім стратегічно вигідні умови в майбутньому доведеться приймати. Чим довше проти Росії зберігаються санкції, тим більш делікатною стає і внутрішньополітична ситуація в країні.

Іван Сергєєнко, кримський оглядач

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG