Доступність посилання

«Блискавичний» поворот в Анкарі. «Видалення» європейської Туреччини з Росії


Експертне товариство з інтересом спостерігає за подіями, які відбуваютьсь у Туреччині. Російські ЗМІ й коментатори традиційно активні у транслюванні тез, що пов’язані з підігріванням потрібних Москві настроїв та підтримкою антиєвропейських лозунгів. У Росії тепер змушують вірити в те, що відмова Ахмета Давутоглу від претензії на подальше прем’єрство завдасть невиправного збитку Турецькій Республіці, закриє президенту Реджепу Тайїпу Ердогану – «тирану й душителю демократії» – шлях до Європи.

У той же час Кремль продовжує експлуатувати вкладені раніше на російських просторах турецькі інвестиції й потужні будівельні можливості анатолійських холдингів. Зміни в уряді Туреччини, що спроможні повністю «видалити» європейську Туреччину з Росії, у Москві намагаються не помічати.

Однак наступає момент, коли туркам уже не потрібні багатомільярдні проекти в Росії. Для згуртування нації виникає необхідність переносу всіх зусиль усередину країни й зосередження на новому стрибку розвитку Турецької Республіки.

Міністр транспорту, судноплавства і зв’язку Туреччини Біналі Йилдирим (Binali Yıldırım) став єдиним кандидатом на посаду голови правлячої Партії Справедливості та Розвитку (тур. Adalet ve Kalkınma Partisi, АКРКР). Про це після засідання 19 травня заявив заступник керівника партії та її спікер Омер Челік (Ömer Çelik). Кандидатура Біналі Йилдирима отримала підтримку приблизно 80 відсотків делегатів конгресу АКР.

Основна сучасна проблема Туреччини – тероризм – буде викреслена з турецького порядку денного
Біналі Йилдирим

22 травня планується проведення позачергових зборів партії, під час яких кандидата буде обрано новим лідером. Сам Біналі Йилдирим, прізвище якого з турецької мови перекладається як «блискавка», виступив із короткою заявою про те, що він має намір працювати «у повній гармонії» зі всіма членами партії, зокрема, «з чинним президентом і одним із засновників АКР». «Основна сучасна проблема Туреччини – тероризм – буде викреслена з турецького порядку денного», – заявив він, відправляючись до Діярбакира на зустріч із сім’ями жертв нещодавніх терористичних атак із боку Робітничої Партії Курдистану (РПК).

Ахмет Давутоглу, раніше вже заявивший про свою можливу відставку, привітав Біналі Йилдирима телефоном. Увечері 19 травня відбулася прощальна зустріч Давутоглу й Ердогана. Під час зустрічі було вирішено, що чинний прем’єр Ахмет Давутоглу оголосить про свою відставку 22 травня на позачерговому з’їзді АКР. Президент Реджеп Ердоган, у свою чергу, доручить Біналі Йилдириму сформувати новий уряд.

Новий голова правлячої партії зобов’язаний представити президенту склад уряду не пізніше 24-25 травня, а також оголосити програму діяльності наступними днями перед тим, як питання про вотум довіри новому уряду винесуть на голосування до парламенту.

Між тим, Реджеп Ердоган 23-24 травня прийматиме високих гостей на Гуманітарному саміті ООН у Стамбулі.

Володимир Путін відмовився брати участь у цьому важливому для міжнародного співтовариства заході.

Кремль здійснює цілковито протилежні кроки. Активізувалися переговори про постачання курдам Іраку зброї з Москви, в столиці Росії відкрилося представництво сирійських курдів. Раніше почастішали візити до Білокам’яної представників керівництва Демократичної Партії Народів (тур. Halkların Demokratik Partisi, HDPКР). Захищаючи безпеку країни, 20 травня парламент Туреччини проголосував на підтримку зняття депутатської недоторканності зі 139 депутатів цієї партії, що викликало бурхливу реакцію Європи.

Нав’язуючи версію наближення «нового військового заколоту» в Анкарі, Москва підняла з нафталіну справу «Ергенекон». Крапку в розслідуванні справи поставив суд Туреччини у квітні цього року, постановивши скасувати всі карні переслідування, хоча низка спостерігачів висловлювалися щодо явного сліду Росії й особисто Олександра Дугіна, який підтримує контакти з «турецькими товаришами».

Як свідчила сама російська преса 2010 року, під час вересневого референдуму більш ніж 60 відсотків турків проголосували за ухвалення поправок до турецької конституції, що суттєво обмежували владу військових. Тоді основний російський меседж стосувався протиставлення змін конституції й сумнівів у збереженні світськості держави завуальованості її європейської перспективи.

Російська сторона продовжує провокації на турецькому напрямку. Зараз боротьба турецького президента за зміни до конституції та протидію курдському сепаратизму транслюється Москвою як «узурпація влади».

Яким би не був новий турецький уряд, змінити європейську перспективу Анкари неможливо.

Відповідно до проведеного в Німеччині опитування, більшість німців виступає за можливість безвізового режиму в’їзду в Європу для турків. Канцлер Німеччини Ангела Меркель під час візиту до Стамбулу 23-24 травня обговорить із Реджепом Тайїпом Ердоганом увесь спектр двосторонніх відносин.

Туреччина на державному рівні формує узгоджену й координовану позицію щодо застосування дієвих заходів на противагу Росії в регіоні Чорного моря.

Анкарі необхідно приєднатись до режиму санкцій, запроваджених її західними партнерами, й перейти до накладення економічних обмежень по відношенню до Москви.

Очікування в Росії «чуда скинення чинного президента Реджепа Таїпа Ердогана» й дестабілізації Анталії не мають під собою основи, незважаючи на всі задіяні нею сили.

Стабільність у Туреччині й Чорноморському регіоні потрібна Європі, а стабільність на Близькому Сході – всьому світові.

Рудольф Медведь, оглядач

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG