Доступність посилання

Спеціально для Крим.Реалії

Депутати Держдуми в першому читанні ухвалили законопроект, який забороняє використання квартир для надання послуг тимчасового проживання терміном до шести місяців.

Згаданий законопроект, який регламентує поправки до Житлового кодексу Росії, внесли до Держдуми у вересні 2015 року. Остаточні правки до закону розглянуть 13 червня, а деякі експерти вважають, що законопроект затвердять відразу в третьому, остаточному читанні. То що ж це означає для кримчан, яких навіть у радянсько-тоталітарні роки не позбавляли прав здавати житло і заробляти на цьому копійку до пенсії чи зарплати?

Історично це не перша спроба обмежити «дикий» відпочинок в Криму. Ще в сімдесяті роки на закритому пленумі Центрального комітету (ЦК) КПРС говорили про заборону неорганізованого відпочинку на Кримському півострові. Мало кримчан знають про те, що можливість заробляти гроші на курортниках у ті роки дуже турбувала партію та уряд, але все-таки при СРСР не наважились заборонити приватний відпочинок «дикуном» через те, що Конституція СРСР гарантувала право на відпочинок, а достатньої кількості готелів на півострові не було, тому після багатьох дебатів ЦК КПРС не зважився обмежити право людей здавати квартири, хоча заробітки кримчан на здачі житла відпочивальникам турбували комуністів, адже це були так звані «нетрудові доходи», з якими радянський уряд був змушений змиритись.

Викорінення малобюджетного відпочинку вдарить як по постояльцям, так і по квартироздавачам. Але в сучасній неофеодальній Росії про це думати не прийнято

Зараз, схоже, колишній ініціативі СРСР у боротьбі з нетрудовими доходами вирішили дати зелене світло. Конституція Росії – це ж просто порожній звук, набір малозрозумілих символів на папері. Стаття 37 (Глава 2) конституції Росії теоретично гарантує право на відпочинок... за умови, якщо ви будете платити захмарні суми за готель. Ніхто не думає про те, що викорінення малобюджетного відпочинку вдарить як по постояльцям, так і по квартироздавачам. Але, схоже, в сучасній неофеодальній Росії про це думати не прийнято.

Заборона на здачу квартир на короткий термін повністю суперечить і тій частині конституції Росії, в якій мовиться, що «людина вільна розпоряджатися своїм майном на свій розсуд». Але, як було висловлено вище, конституція Росії – це ж абсолютно нічого не значущий набір слів на папері...

Отже, в разі, якщо 13 червня законопроект ухвалять без змін, кримчани більше не зможуть легально здавати житло відпочивальникам. До чого це призведе, неважко здогадатись: це буде навіть не геноцид туристичного бізнесу в Криму, це буде Освенцим, живим не вийде ніхто.

Це буде навіть не геноцид туристичного бізнесу в Криму, це буде Освенцим, живим не вийде ніхто

Ухвалення цього закону поставить десятки тисяч кримчан на межу виживання. Адже ні для кого не секрет, що переважна кількість квартироздавачів абсолютно не стають рокфеллерами. Прибуток від оренди житла йде на придбання ліків, на поточні потреби, на прожиток, його ледве-ледве вистачає на те, щоб дожити до наступного сезону. Адже багато хто для того, щоб здати свою квартиру постояльцям, на літо переселяється в гаражі та сараї, бо без цих прибутків вони просто не зможуть вижити.

Давайте подивимося на досвід ЄС і США. Там немає таких законів: хочеш здавати житло – плати податки і здавай, скільки хочеш. Через роботу мені часто доводиться літати в Будапешт, але я ніколи не знімаю номер у готелі. У Будапешті прекрасний вибір квартир на будь-який смак і гаманець – від найбільш низькобюджетних до елітних. Нікому і в голову не прийде обмежувати власника в його праві здати квартиру будь-кому. Але в Росії, схоже, щодо цього інша думка.

Надмірною турботою про підзвітне населення Дума Росії ніколи не відрізнялась, а ось лобіюванням інтересів великого бізнесу – хоч греблю гати. Ідеться про те, щоб направити постояльців винятково в готельний сектор, який належить ділкам, яких кришує Кремль. За рахунок пенсіонерів і малозабезпечених громадян набити кишені друзям і соратникам правлячого Росією неофеодального клану. Відносно Криму це означає надання допомоги власникам свіжозахопленої готельної нерухомості в їхній нагальній потребі відбити свої гроші. Звісно, мається на увазі, що вони поділяться своїми прибутками з владою, яка, за словами Дмитра Анатолійовича, відчуває деякі фінансові труднощі. Нам на бомби не вистачає, а тут пенсіонери зі своїми претензіями!

Ідеться про те, щоб направити постояльців у готельний сектор, який належить ділкам, яких кришує Кремль

Якщо 13 червня закон буде ухвалений, то на туристичному секторі Криму можна буде поставити жирний хрест. Називайте це геноцидом, Освєнцимом та як завгодно називайте, але масового туризму в Криму більше не буде. Він і тримався в основному на приватному секторі, достатньої кількості готелів і мотелів, пансіонатів у Криму немає. Без приватного сектора туризм в Криму помре.

Хочеться сподіватись, що проект цього закону Держдума відхилить, але шанси на це неймовірно малі. А значить, на кримчан чекає чергова порція «каменів з неба» – тепер у вигляді заборони здавати своє житло відпочивальникам.

Буквально за два тижні вирішиться доля десятків тисяч людей, які живуть винятково за рахунок здачі в оренду житла. У разі, якщо цей закон буде ухвалений, кількість прихильників «російської весни» різко зменшиться. Навіть до найбільш закоренілого «ватника», нарешті, дійде, за що він голосував на фейковому «референдумі». Звісно, коли буде досягнута критична точка кипіння, всі зусилля «оскаженілого принтера» рано чи пізно будуть анульовані, але, можливо, не варто чекати народного вибуху? Може, час замислитись про наслідки? А вони для Криму будуть дуже важкими.

Іван Ленський, американський блогер, кримчанин

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG