Доступність посилання

Майбутній перегляд санкцій ЄС щодо Росії та активізація нападів у медіа проти НАТО – головні теми прокремлівської дезінформації минулого тижня. Про це йдеться в огляді зусиль дезінформації Кремля у Європі Kremlin Watch Monitor із посиланням на звіт EU East Stratcom Task Force. Автори Kremlin Watch Monitor також розповідають, як відрізнити дезінформацію Кремля в медіа.

У наш час у зв’язку із нескінченними можливостями поширення неперевіреної інформації, особливо за допомогою соціальних мереж, що часто використовуються у політичних цілях, сотні політиків, журналістів і аналітиків використовують термін «дезінформація». Політики й експерти намагаються використовувати загальну типологію в цьому питанні, аналітики говорять про феномен дезінформації у схожій манері, проте, існують десятки інтерпретацій цього терміну й того, як він сприймається. Бен Німмо пише, як відрізнити дезінформацію, і починає із загального визначення цього терміну в Оксфордському словнику англійської мови: «Дезінформація – хибна інформація, призначена для введення в оману, особливо пропаганда урядових організацій щодо конкурентної «опозиційної» сили чи медіа».

У своєму дослідженні Бен Німмо використовує розширене визначення дезінформації, що описує її як «інформація, що невірна, і подана такою навмисно», протиставляючи її з дезінформацією «що невірна, і подана такою помилково». З цих визначень випливає, що існує два ключові компоненти дезінформації: її хибність і намір ввести в оману.

На основі дослідження Бена Німмо автори огляду Kremlin Watch Monitor представили три основних кроки – практичні рекомендації для визначення прокремлівської дезінформації:

1) Хибність інформації

Практичне застосування: Огляд не представляє реальність в істотній манері. В ньому опущені важливі частини контексту, не забезпечене надійне джерело такої інформації, або, наприклад, огляд представляє крайню точку зору як істину.

2) Намір ввести в оману

Ніхто не може «зазирнути в голови» тих, хто поширює дезінформацію, тому ми пропонуємо використовувати таку схему: якщо виявилось, що історія неправдива, а той хто її поширює, не надає спростування чи ж не вказує на помилку, пропонуємо визнати, що дезінформацію поширили навмисно. Брехня не є альтернативною точкою зору.

3) Написана історія має пряму чи непряму мету підтримати курс політичного режиму Росії

Практичне застосування: Меседжі цих історій, як правило, гласять, що основні демократичні інститути західних держав – це «погані хлопці», в той час як Російська Федерація є «хорошою». Відображення точки зору Кремля не має бути присутнім. Історія, здебільшого, гарно вписується у «розповідь» Кремля. Наприклад: «Європейські інститути й лідери є причиною міграційної кризи, а отже, їхня легітимність має бути поставлена під сумнів».

XS
SM
MD
LG