Спеціально для Крим.Реалії
«Ведомости», посилаючись на свої джерела, навели показову полеміку, яка відбулась на засіданні економічної ради реформ Росії минулого тижня. Опонентами на ньому виступили президент країни Володимир Путін і один із лідерів так званих помірних лібералів, колишній міністр фінансів Олексій Кудрін. Відомий економіст вказав на технологічну відсталість Росії й необхідність залучення інвестицій, що в умовах конфлікту з Заходом нереально. Він порадив знизити геополітичну напруженість і налагодити стосунки з розвиненим світом. Однак господар Кремля в своєму відповідному спічі розставив свої справжні пріоритети. Висновок з його відповіді один – особисті забобони і фобії беруть верх над добробутом країни.
Джерела видання наводять слова Путіна, які в черговий раз чудово ілюструють той факт, що ніякі реформи в Росії при нинішньому президенті неможливі. Він завів традиційну розповідь, що конфлікт розпочала не Росія, і в нинішній ситуації вона змушена лише відповідати на виклики підступних ворогів. Страх перед глобальною антиросійською змовою – це дуже характерна риса пізнього Путіна. Він переконаний, що революції в сусідніх країнах трапляються не через корумпованість режимів і відсталість економік, а через антиросійську змову. Що Майдан в Україні, звісно, влаштував Вашингтон, а Крим і Донбас – це справедлива і чесна відповідь на підступність Держдепу.
Також слова Путіна продемонстрували ще одну його характерну рису – нинішній президент Росії вже бачить своє ім'я в підручниках історії як реаніматор Російської імперії. «Нехай країна в чомусь відстала, але у неї тисячолітня історія і Росія не стане торгувати суверенітетом, сказав Путін, пообіцявши захищати його, причому не тільки поки буде президентом, але і до кінця свого життя (зі слів двох учасників ради)», – пишуть «Ведомости».
Усі розмови про реформи в Росії – це лише ритуальний танець Путіна з ліберальними економістами
З двох цих тез можна зробити висновок, що всі розмови про реформи в Росії – це лише ритуальний танець Путіна з ліберальними економістами. Його мета полягає лише в тому, щоб показати суспільству видимість пошуку виходу зі складної економічної ситуації, в якій опинилась держава. Про жодне зниження градуса протистояння із Заходом навіть не йдеться. Путіну куди ближча точка зору, що нічого критично страшного в економіці не відбувається, а песимісти помиляються щодо неминучого збільшення відставання країни від розвиненого світу.
Для України небажання Путіна знизити обороти означає, що конфлікт на Донбасі все ще далекий від завершення. Всі західні лідери не втомлюються повторювати головну тезу – шлях до скасування санкцій і покращення стосунків з Росією лежить через виконання Мінських домовленостей. В останні кілька тижнів на тлі того, що продовження санкцій стало вже очевидним, навпаки, ситуація в зоні конфлікту на сході України загострилася. Проросійські бойовики демонструють своє абсолютне небажання йти не тільки на повне виконання домовленостей з передачею українсько-російського кордону під контроль Києва, але навіть на зниження напруженості.
«Кудрін, по суті, ставить Путіна перед розвилкою: або політичні амбіції і стагнація, або політична скромність і помірне економічне зростання», – наводять «Ведомости» міркування одного з учасників ради. Але насправді жодного вибору Путін для себе і для Росії не бачить – чоловік, який приміряє на себе роль символічного продовжувача традицій візантійських імператорів, не може мислити категоріями здорового прагматизму. Людина, яка мислить категоріями минулого, не може збудувати процвітаюче майбутнє. І для Росії це погані новини.
Від того, як довго російське суспільство буде «триматись» і добровільно приймати розмін свого майбутнього на фобії і амбіції своїх правителів, залежить і те, як скоро в країні почнуться реальні зміни
При відносно сприятливому розвитку економісти пророкують їй багаторічний застій із близьконульовими темпами зростання економіки і подальшою соціальною деградацією. У гіршому випадку, якщо нафта продовжить своє круте піке, країна надовго загрузне в безодні кризи. Однак обидва варіанти означають подальше падіння рівня життя населення, зниження економічної, а разом із цим і геополітичної ваги Росії у світі. «Грошей немає, але ви тримайтесь», – сказав найближчий союзник Путіна кримським пенсіонерам. Від того, як довго російське суспільство буде «триматись» і добровільно приймати розмін свого майбутнього на фобії і амбіції своїх правителів, залежить і те, як скоро в країні почнуться реальні зміни.
Українцям же не варто сподіватись на свідомість сусідів, потрібно готуватись до затяжної оборони. Росія, рано чи пізно, почне здавати позиції, оскільки війна з цивілізованим світом завжди закінчується однаково. Втім, фантомні болі згасаючої імперії ще довго будуть серйозною загрозою для довколишніх країн. Україна має бути сильною, щоб витримати цей складний історичний період, а для цього має стати Антиросією. Повне неприйняття корупції, відкритість до змін, толерантність до чужих особливостей, пріоритет якості життя над територіальною експансією – це найпростіші рецепти для здорової країни, яка розвивається.
Іван Сергеєнко, кримський оглядач
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
