Спеціально для Крим.Реалії
Другого червня Верховна Рада зробила важливий крок до остаточного набуття Україною незалежності. Без перебільшення, так можна назвати ухвалення парламентом найважливішої реформи останніх десятиліть – судової. Корумповані і залежні від політиків і олігархів суди стали одним із ключових чинників, що привели країну до розрухи чи не всіх державних інститутів і втрати суверенітету над Кримом і частиною Донбасу. Наведення порядку в судовій системі – це крок у бік управлінського та економічного відродження, без якого розмову про відновлення територіальної цілісності можна навіть не починати.
На законодавчому рівні важливі зміни ухвалені, тепер країні потрібно зробити зусилля для подолання ще одного відрізка на шляху до свободи – їхньої імплементації. Якщо коротко згадати про суть змін, то потрібно почати з того, що судді більше не будуть недоторканними щодо корупційних злочинів. Невідповідність способу життя служителя Феміди його прибуткам є приводом для відсторонення. Вплив парламенту і президента на судову систему знижується, а суспільних механізмів моніторингу – посилюється. Важливо, що привабливість професії відтепер може вимірюватись не можливістю брати хабарі, а дуже високою заробітною платою та соціальним статусом.
Немає сумнівів, що наскрізь прогнила і корумпована система відчайдушно чинитиме спротив змінам, проте, судячи з усього, спроби ці можуть лише затягнути, але не заблокувати їхній перебіг. У разі судової реформи українцям дійсно є за що боротись, адже по суті вона є ключем до стабільного і благополучного європейського майбутнього.
Важливі не тільки і не стільки кредити, як відновлення довіри як усередині країни, так і до країни з-за кордону
Західні партнери і кредитори України неодноразово вказували на ключову роль проведення успішної судової реформи для загальної оцінки успіху перетворень у країні. До її реалізації прив'язана низка програм міжнародної економічної та військової допомоги. Не випадково вже наступного дня після ухвалення парламентом змін США надали Києву кредитні гарантії на 1 мільярд доларів, які підуть на стабілізацію фінансової системи країни. Однак важливі не тільки і не стільки кредити, як відновлення довіри як усередині країни, так і до країни з-за кордону – в останнє десятиліття воно стабільно залишалось у межах статистичної похибки, а корумпованість людей у мантіях, яка стала легендарною, кидала жирну тінь на всю систему державної влади. Іноземні інвестори при цьому не раз обпікались об Україну, зіткнувшись із рейдерством і свавіллям, які надійно прикривали суди. Від усього цього кошмару неможливо позбутися, не здійснивши корінних перетворень системи.
Реформи не є прямою гарантією відновлення територіальної цілісності – приклад Грузії, де реформи були проведені набагато раніше, показовий. Однак успішне проведення їх є передумовою економічного відродження і зростання політичного впливу, які зберігають саму можливість для цього. Про нереалізований потенціал України можна складати легенди, і корупція досі була найголовнішим бар'єром на шляху самореалізації країни. Якщо цей потенціал почне втілюватись, кремлівським «стратегам» і «мислителям» дійсно буде, про що замислитись.
Проводячи реформи, Україна нарощує суб'єктність у міжнародних стосунках, яка допоможе уникнути боргової залежності і нав'язаних рішень
Зараз у Москві не сприймають Україну як рівноправного гравця на міжнародній арені. Досі роблять спроби поставити питання так, що домовлятись про долю країни і Донбасу між собою мають Путін із лідерами Заходу. Варіант, коли долі українців можуть вирішувати сильні світу цього, досі не позбавлений прихильників і у столицях розвиненого світу. Проводячи реформи, Україна нарощує суб'єктність у міжнародних стосунках, яка допоможе уникнути боргової залежності і нав'язаних рішень. Тоді як Кремль, що втягнув Росію в нерівне протистояння зі здоровим глуздом, міжнародним правом та економічними законами, свій вплив лише втрачає. Не приведи Господи, коли сили супротивників виявляться рівними. Тоді і почнеться рівноправна розмова про долю Донбасу і Криму.
Тому Путін і Медведєв можуть скільки завгодно їдко сміятись щодо державної спроможності України. Російському прем'єрові вже доводилось пояснювати жителям Криму, що грошей для них більше немає.
Іван Сергеєнко, кримський оглядач
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
