У футболі є своєрідна національна ідея, тому чемпіонат «Євро-2016» здатен ще більше об’єднати українців, яким би не був результат виступу національної збірної. Так вважає спортивний оглядач Валентин Щербачов. Про прогнози щодо шансів України у поєдинках з суперниками, футбольну дипломатію та роль спортивних успіхів у житті країни експерт розповів в ефірі Радіо Свобода.
– Пане Щербачов, прогнози – річ невдячна, але все-таки, якими є шанси в України у цьогорічному чемпіонаті Європи? Перший матч української збірної – проти Німеччини, чемпіона світу. Є бодай мінімальні шанси?
Головне – це настрій на гру. Проти такої команди треба грати з фантазією!
– Звичайно, мінімальні шанси є. Але якщо говорити про економічний стан, і про відношення до країн і про рівень футболу… У нас клубний футбол упав до «плінтуса», тому те, що маємо – маємо у нашій збірній. Атмосфера хороша. Я з хлопцями спілкувався телефоном, кажуть, нормально все. Але усе-таки, проти нас будуть грати і чемпіони світу, і триразові чемпіони Європи. Команда Німеччини – один з фаворитів, тому що французи і німці вважаються фаворитами цього чемпіонату. Але це стартовий матч. І тут можуть зіграти кілька факторів, абсолютно незалежних від майстерності чи напрямку розвитку футболу в цій країні. Тут головне – це настрій на гру. І думаю, що у Михайла Фоменка (головного тренера національної збірної України з футболу – ред.), якщо він дасть трошечки пофантазувати своїм футболістам… Так, буде будувати гру від оборони. Це мене насторожує, бо дуже обережний такий варіант. Проти такої команди треба грати з фантазією! Інакше – не перемогти. Тому 50-60% на перемогу Німеччини, хоча фахівці і букмекери більше дають. І 40% даю на те, що наші можуть або в нічию, або навіть виграти цей матч.
– Але точно 100% українських шанувальників футболу будуть прикуті до екранів та спостерігатимуть за грою. Але повертаючись до теми футбольної дипломатії, наскільки можливі успіхи української команди можуть допомогти у зовнішній політиці? Якщо розглядати футбольну дипломатію з точки зору і виступу команди, і участі вболівальників. Як Ви вважаєте, як це може зіграти і який слід залишити зокрема у ставленні Європи до України?
Давайте розділимо усе-таки спорт, футбол і політику
– Слід залишимо, якщо вийдемо з групи. Хочеться звісно, але у нас дуже серйозні суперники: і поляки, і дебютанти цього чемпіонату Північна Ірландія. Але попри те, що робиться в нашій країні, симпатії до нашої збірної є. Ми це відчули одразу по приїзду. Але у нас йде війна і, я вважаю, наші дипломати не допрацьовують. Я з багатьма друзями спілкувався, які зі мною у футбол грають на великих висотах в Гімалаях – з британцями, німцями, американцями – людям доводиться пояснювати, що у нас немає громадянської війни, що це агресія Росії. І ми два роки не можемо це пояснити всьому світу. Тобто симпатії будуть до футболістів, але такого прориву, як у 1954 році в німців, зокрема, в економіці – не може бути. Тому що ми елементарно ще нічого не показали ні Європі, ні світу, що можемо розбудувати Україну навіть в таких тяжких умовах. Тому давайте тут розділимо – усе-таки спорт, футбол і політику. Це зовсім інше. Хоча їх змішують, але давайте будемо реалістами.
– Не тільки зовнішньополітичних аспектів можна торкнутися, а й внутрішньополітичних. Наскільки спортивні успіхи гуртують суспільство, додають почуття власної гідності? І навпаки, чи такими вже болісними стають поразки?
– У цьому випадку є своєрідна національна ідея – ми всі вболівальники однієї команди і цей місяць вболівання людей об’єднуватиме. Я сподіваюся, якнайдовше наша збірна гратиме, не лише у груповому турнірі. Це нас всіх об’єднає.
Я думаю, що цей чемпіонат принесе порозуміння багатьом людям, які, можливо, роз’єднані внутрішніми чварами. І думаю, цей оптимізм чемпіонат Європи внесе у наше внутрішнє життя
Але чемпіонат закінчиться, і хочеться, щоб такі от дружні стосунки збереглися, щоб у час складних обставин, агресії кривавого нашого сусіда – всі об’єдналися. І один до одного ставилися дуже-дуже дбайливо. І я думаю, що цей чемпіонат принесе порозуміння багатьом людям, які, можливо, роз’єднані внутрішніми чварами. Тому цей аспект дуже важливий. І думаю, цей оптимізм чемпіонат Європи внесе у наше внутрішнє життя. Тут ніяких суперечок у нас з вами не може бути з приводу того, наскільки цей чемпіонат корисний в плані об’єднання суспільства.