Доступність посилання

Перші гармати в Криму. Велика війна 1434 року


Загальний вигляд Балаклави з боку генуезьких укріплень

Спеціально для Крим.Реалії

Крим не раз і не два ставав ареною бойових дій між противниками з різних кінців світу. Але якщо ближчі до нас Кримська чи Друга світова війна відомі краще, то багато кампаній давнини й середньовіччя незаслужено забуті. Але ж вони нітрохи не менш важливі для нашої з вами історії, і вже точно не менш цікаві й захопливі. І якраз прийшов час згадати про велику війну між усіма кримськими державами, що відбулась у червні 1434-го, в якій вперше в історії півострова використовувалися гармати.

Почнемо з розстановки сил. Степи й передгір'я Кримського півострова займав Кримський же улус Золотої Орди, що в цей час активно добивався самостійності. Згідно з поширеною легендою, на престолі в Солхаті (нинішньому Старому Криму) в цей час якраз сидів сам Хаджі Герай, але насправді ми не знаємо, чи було це так. У Кримських горах утвердилося незалежне князівство Феодоро зі столицею в Мангупі – осколок візантійської цивілізації з гото-аланским населенням, грецькою мовою і православною вірою. Правитель князівства Олексій прагнув знайти шлях до моря, але все узбережжя від руїн Херсонеса до Кафи (нинішньої Феодосії) перебувало в руках італійців. Формально генуезькі колонії розташовувались на землях, підвладних Орді, і тому мали виплачувати їй замасковану данину, але на ділі європейці були повністю незалежні за своїми стінами.

Каменем спотикання стала морська торгівля в нинішній Севастопольській бухті

Каменем спотикання стала морська торгівля в нинішній Севастопольській бухті. Князівству Феодоро належав там лише один порт – Авліта, який прикривала фортеця Каламіта (нинішній Інкерман). Феодоріти, зрозуміло, хотіли більшого. Генуї належала фортеця Чембало (нинішня Балаклава) з портом, і вони зовсім не збиралися ділитися прибутками від морської торгівлі ні з ким. Десятьма роками раніше Феодоро ненадовго захопило Чембало, і готувалося повторити успіх.

Наприкінці лютого 1433 року в місті спалахнув заколот. Переважно грецьке населення Чембало вигнало з фортеці генуезців, частині солдат вдалося відступити, шестеро захищалися до останнього й були захоплені в полон. Через кілька днів феодорітські війська зайняли Чембало.

Спочатку місцева генуезька влада вирішила впоратись із ворогами власними силами. У червні-липні того ж року з Пери латинського району Константинополя вирушила експедиція Бартоломео ді Леванте, але, зустрівши несподівано сильний опір феодоритів, відступила.

Довелося упокорити вражену гордість і просити допомоги італійської метрополії. Навесні наступного року з Генуї вирушила експедиція з шести тисяч солдатів і двох тисяч матросів на 20 кораблях на чолі з головним героєм нашої історії – капітаном Карло Ломелліно.

У п'ятницю 4 червня 1434 року генуезький флот підійшов до нинішньої Балаклавської бухти. Вхід був перегороджений залізним ланцюгом, так що наступного дня на шлюпках спустилися штурмові команди, котрі відтіснили берегову охорону феодоритів і розрубали ланцюг. В неділю 6 червня генуезці взяли в облогу Чембало з усіх боків, але захопити фортецю з ходу не вийшло. Тоді Ломелліно наказав увесь наступний день обстрілювати з корабельних гармат одну з веж, яка в підсумку розвалилася. Так уперше в історії Криму на полі бою застосували вогнепальну зброю.

Пригнічений жителі спробували ввечері розпочати переговори, але італійці вимагали беззастережної капітуляції

Пригнічений жителі спробували ввечері розпочати переговори, але італійці вимагали беззастережної капітуляції. Ця вимога була відкинута, так що у вівторок 8 червня штурм відновився. Генуезці захопили ворота й увірвались на територію міста. Вцілілі 70 феодорітських солдатів на чолі із середнім сином князя Олексія на прізвисько Оло-бей сховались у цитаделі, але, не маючи можливості чинити опір, здалися. Ломелліно віддав місто на потік і розграбування, внаслідок чого загинуло чимало городян.

Наступного дня, 9 червня, генуезці висадили десант біля Каламіти й зажадали від жителів здатися протягом доби взамін на збереження життя. 10 червня до фортеці прибули основні сили Ломелліно, але, потрапивши за стіни, не знайшли в Каламіті жодної людини – все населення вночі втекло в гори. Генуезці спалили фортецю дотла. Також на шляху до Кафи Ломелліно захопив і зруйнував кілька селищ.

Далі буде

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG