Навіщо кримським татарам латиниця?

Підконтрольна Росії влада Криму задумала «вдосконалити» кримськотатарський алфавіт, додавши до нього кілька знаків. Це мало стати відповіддю на плани Меджлісу, а також міністерства освіти і науки України перевести кримськотатарську мову на латиницю.

Рішення про перехід на латиницю Меджліс кримськотатарського народу ухвалив на початку 90-х. Відповідне рішення було ухвалене Верховною Радою Автономної Республіки Крим, але до його реалізації справа не дійшла. У Києві завжди знаходилися важливіші справи, ніж латиниця, а русофільська більшість в органах влади автономії блокувала перехід на графіку, яка більше відповідає звуковому ладу кримськотатарської мови. Проблему переходу на латиницю можна умовно розділити на політичний та історичний аспекти.

4 варіанти тюркської писемності

Тюркська рунічна писемність виникла понад дві тисячі років тому в Центральній Азії. Із сучасних народів нею користувалися уйгури – один з найдавніших тюркських етносів, що живе на території сучасного північно-західного Китаю (в європейській традиції відомий як Східний Туркестан). Після того, як більшість тюркських народів прийняли іслам, вони стали користуватися арабським алфавітом. Саме арабська мова була другим після релігії фактором, що об'єднав тюрків з усім ісламським світом. У Криму іслам утвердився в 14 столітті, приблизно в той же час на півострові набула поширення арабська писемність, якою кримські татари користувалися до 1929 року. Газета «Терджиман» (1883-1918), яку заснував видатний кримський і загальнотюркський просвітитель Ісмаїл Гаспринський, друкувалася арабською в'яззю. Це відповідало меті засновника: він адресував газету всім тюркам в Росії та за її межами.

За Жовтневим переворотом 1917 року відбувся ініційований більшовиками перехід кримськотатарської писемності на латиницю. Його мотивували необхідністю подолання мовних перепон між тюркськими народами. На той час (20-30-ті роки) в Туреччини Кемаль-паша Ататюрк очищав свою країну від спадщини Османського халіфату, зокрема і в мові. Український тюрколог Олесь Кульчинський у коментарі Крим.Реалії зазначив, що перехід на латинську графіку турецької мови дозволяє органічно сприймати в рідній мові слова, запозичені із західноєвропейських і сприяє зміні мислення народу. «Є містичний нюанс: на сході як ніде більше відчувається, наскільки мова змінює ментальність людей. Ататюрк чітко усвідомив – хочеш викувати нову націю, врятуй її від слів і писемності, які заважають її майбутньому», – зазначив Кульчинський.

Одночасно з погіршенням відносин між СРСР і Туреччиною закінчилася підтримка більшовиками переходу кримських татар на латиницю. Почалася фабрикація справ «пантюркістів», а мову кримських татар перевели на кирилицю. На загальну думку тюркологів, вона не відповідає фонетиці мови і дезорієнтує тих, хто намагається вивчити мову за книжками кирилицею. «Однозначно латинська графіка нам більше підходить, адже використання кирилиці було нав'язане «совком», і вона призводить до спотворення звучання деяких слів, оскільки не може передати звуки, яких немає в алфавіті кирилиці. Так, наприклад, буква Q замінена буквою Кь, що складається з двох знаків, частина м'яких голосних взагалі не знайшла свого вираження у кирилиці. Через ці недоліки ми пишемо м'які передньоязичні звуки О і У такими ж літерами, як і тверді задньоязичні. У цих випадках при читанні людина, яка мало розуміється в тонкощах мови і правильності вимови, часто-густо допускає помилки», – вважає директор Новоолексіївської загальноосвітньої школи №1 у Херсонській області Ленур Люманов. Поки це єдина на материку школа, де з 1 до 11 класу викладання всіх предметів ведеться рідною мовою кримських татар.

Політика в абетці

Після розпаду СРСР на латинську графіку перейшли Азербайджан і Туркменістан, в Узбекистані процес переходу на латиницю почався в 1993 році і не завершився досі. Дискутується можливість відмови від кириличного письма в Казахстані. Татари Поволжя користувалися латиницею з 1999 до 2005 року, але потім рішенням суду вона була заборонена. Закон російської автономії Татарстан дозволяє громадянам звертатися до органів влади національною мовою, використовуючи латиницю або арабське письмо, але такі випадки швидше виняток, ніж правило.

Після анексії Криму Меджліс в черговий раз вирішив активізувати процес переходу на латинську графіку. Лідер кримських татар Мустафа Джемілєв у 2015 році звернувся до міністра культури В'ячеслава Кириленка з проханням підготувати рішення, необхідне для переведення мови на латиницю. При міністерстві науки й освіти була створена робоча група на чолі з радником міністра азербайджанцем Ельханом Нурієвим. У березні він пообіцяв використовувати азербайджанський досвід переходу на латинський алфавіт. Протягом двох місяців група підготувала проект постанови уряду «Про ухвалення латинського алфавіту кримськотатарської мови і введення вивчення кримськотатарської мови і літератури». Документ передбачає підвищення кваліфікації викладачів кримськотатарської мови і літератури, а також вивчення кримськотатарської літератури в курсі світової літератури. Але ні в Кабміні, ні в міністерстві поки не реагують на результат роботи, сказав Крим.Реалії Нурієв.

«Схоже, що чиновникам просто лінь встати зі стільця і зробити свою роботу, проект поки не зареєстрований, тому прогнозувати, коли він може бути ухвалений, я не можу», – сказав він.

Коли переходити на латиницю

Тим часом в анексованому Криму і на материковій Україні кримські татари по-різному дивляться на перспективи переходу на латиницю. «Думаю, що це передчасно. Зараз ми не в тому становищі, щоб починати такі серйозні зміни. Треба відкласти до кращих часів», – сказав Крим.Реалії ветеран національного письменницького цеху Різа Фазил.

Він зазначив, що хоча кирилиця не відображає фонетичне багатство мови, за 80 з гаком років вона стала звичною для декількох поколінь, тому поспішати з переходом не варто. І Різа Фазил, і видавець дитячого журналу «Арманчыкъ» Едіє Муслімова відзначають, що зараз існує реальна загроза асиміляції молодого покоління кримських татар у російському мовному середовищі. Тому, вважає Муслімова, зміна графіки не є першочерговим завданням.

«Звичайно ж, я за латиницю! Але, виходячи з реалій, я вважаю неможливим зараз перехід на латинський шрифт без підручників для початкових класів та освоєння всіх правил граматики латиниці», – сказала Муслімова Крим.Реалії. Вона висловила припущення, що для старшого покоління буде проблематично читати казки дітям рідною мовою в латинській графіці.

А Ленур Люманов вважає, що перехід на новий для кримських татар алфавіт може відбутися досить швидко. «Скільки потрібно для того, щоб вивчити алфавіт? Думаю, що здібні діти упродовж декількох занять у досвідченого вчителя легко впораються з цим завданням. У цьому питанні багато залежить від рівня підготовки як вчителя, так і учня», – сказав він Крим.Реалії. Коли почнеться цей процес – залежить від рішення уряду України. Попередній міністр освіти і науки підтримував ідею якнайшвидшого переходу кримських татар на латиницю. Його наступниця на посаді Лілія Григорович поки свою думку про перспективи зміни алфавіту не висловлювала.