Чи дотримуються Мінські угоди та чи можливо їх дотриматися? Як чехи можуть допомогти українцям? Які наслідки матиме Brexit для України? Такими були основні питання під час зустрічей у Празі українських експертів Несторівської групи із чеськими політиками та дипломатами. В рамках проекту «Quo vadis Ukraine?» Міністерства закордонних справ Чехії українці мали змогу розповідати чехам про те, що відбувається насправді в Україні.
«Із кожним кілометром на Захід дедалі менше і менше знають про Україну. Тому для мене тепер найважливіше, щоб якнайбільше інформації про Україну потрапило сюди. Я з цим завжди стикаюся, коли я в Західній Європі говорю про Україну, стикаюся з глибоким незнанням ситуації в Україні і того, що там справді відбувається. Мусимо над цим працювати, щоб ця освіта здійснювалася», – сказав Радіо Свобода Карел Шварценберґ, голова комітету із закордонних справ нижньої палати парламенту Чехії.
Чеські парламентарі з комітету із закордонних справ хотіли почути про реальну ситуацію в Україні, особливо в зоні військового конфлікту. Лео Лузар, депутат нижньої палати чеського парламенту від Комуністичної партії Чехії та Моравії, цікавився, в першу чергу, чи дотримуються або не дотримуються українці Мінських угод після того, як в Україні змінився уряд.
«Дякую, що почали з найлегшого запитання, – іронічно відреагував Олег Рибачук, член Несторівської групи та колишній віце-прем’єр-міністр України із питань євроінтеграції. – Сьогодні неможливо, щоб український парламент проголосував за ті закони, які вимагає зараз Кремль – вибори на окупованих територіях, амністія бойовиків, зміни до Конституції України».
Тепер більшість європейських проектів та програм буде розглядатися не тільки з точки зору розвитку, але й з точки зору глобальної стабільності та безпеки
Українська сторона нагадала, що сьогодні в Україні будується боєздатна армія, засновуються безпекові інституції, бо для того, щоб стати безпечною країною для своїх громадян і сусідів, Україна передусім має стати регіональною силою. Навіть той факт, що сьогодні в Україні є понад 1,8 мільйона переселенців і що це не є щоденною темою європейських медіа, свідчить про те, що українці прийняли величезний виклик.
Обидві сторони зійшлися на тому, що європейські країни переосмислюють своє ставлення до Росії. Особливо в контексті створення нової Європейської стратегії безпеки, яка востаннє розроблялася у 2003 році. Тепер більшість європейських проектів та програм буде розглядатися не тільки з точки зору розвитку, але й з точки зору глобальної стабільності та безпеки у часовій перспективі.
Відбулася одна суттєва зміна погляду на Росію – її перестали розглядати як стратегічного партнераІван Ґабал
«Відбулася одна суттєва зміна погляду на Росію – її перестали розглядати як стратегічного партнера. Це може бути парадокс, але Росію можуть перестати оцінювати в контексті того, як вона поводиться в Україні, а будуть оцінювати, як вона поводиться на Близькому Сході, в Африці, в Середземномор’ї, на Кавказі. А це означає, що вагомість українського конфлікту в релятивній політиці стосовно Росії знизиться», – зазначив Іван Ґабал, заступник голови комітету з питань оборони нижньої палати парламенту Чехії та член комітету з питань безпеки.
За його словами, країни-члени ЄС розглядатимуть Росію з різних перспектив, залежно від того, чи йтиметься про вибори на Сході України, чи про ракети С-300 в Ірані. Тому Україна повинна мати вагомі аргументи самої України, а не ті, які диктуються Росією, вважає Іван Ґабал.
«Якщо ви кажете, що Україна не може здійснити вибори в тих областях, поки там не буде забезпечено спокою, то зрозуміло, що Росія зацікавлена, щоб там цих виборів не було», – зауважив Ґабал.
Представники Несторівської групи вважають, що депутати чеського парламенту та МЗС Чехії дали чітко зрозуміти, що підтримують Україну.
«Те, що ми бачили тут представників різних політичних сил, відверту розмову, я думаю, що чеський парламент буде стояти на стороні сил, які Україні дають підтримку в Європейському союзі», – сказав Олег Рибачук Радіо Свобода.