Доступність посилання

«Хай син Порошенка в Криму (не) відпочиває»: про особливості кримсько-українського туризму


Крим

Олексій Порошенко, старший син президента України, за останні два роки набув для українців практично того ж значення, що й для росіян – Пушкін. Тобто став людиною, яка мусить робити все за всіх. Доказом цього є численні коментарі у мережі, які починаються на «Хай син Порошенка... і закінчуються на «воює в АТО», «платить податки», «працює на благо країни» тощо. Втім, ім'я старшого президентського сина в медіапросторі вже надокучило, тому в хід пішла персона меншого – Михайла.

Ближче до кінця червня 2016 року на сторінці Петра Порошенка у Facebook з'явилося повідомлення про те, що міжнародний дитячий центр «Артек.UA» відновив роботу в Пущі-Водиці під Києвом. Відповіді не забарилися. Наприклад, на сайті «Комітету порятунку України», заснованого колишніми українськими політиками, що знайшли притулок у Росії після Революції Гідності, якийсь Віталій Скороход заявив, що за часів поширення українського суверенітету на Крим «Артек» намагалися використовувати для «українського національного виховання в дусі свідомізму». Особливо авторові муляє згадка про те, що у 2008 році в таборі діяла програма під назвою «Україна в мені. Я для України», яка полягала у «вишиванках, гопаку, галушках та співанні повстанських пісень». Табір «знову потрапив у добрі руки» тільки після «возз'єднання Криму з Росією»: «Одразу ж почалася реконструкція та відновлення занепалих корпусів. З бюджету РФ на реконструкцію «Артеку» було надано близько 5 млрд рублів. Лише за два роки табір набув цілковито нового вигляду. У корпусах замінили комунікації, завезли нові меблі, відреставрували їдальні та басейн. Відвідуваність табору зростає з кожним роком». При цьому було кинуто негарний епітет на дітей, які відпочивають у таборі з «артеківським» брендом на підконтрольній території України: «Свидомая поросль».

Колишнього «Артека» вже немає. Зараз це режимний об'єкт з дуже доброю, а не пофігістськи-номінальною, як до окупації, охороною, на територію якого допускаються тільки абсолютно лояльні журналісти, що видають гарантовано глянцеві ура-репортажі
Яна Дубинянська

Про те, в які «добрі руки» потрапив кримський «Артек», у травні 2016 року розповіла блогерка й письменниця з Криму Яна Дубинянська. Фотографія табору від 2010 року супроводжується коментарем: «Цього «Артека» вже немає. Зараз це режимний об'єкт з дуже доброю, а не пофігістськи-номінальною, як до окупації, охороною, на територію якого допускаються тільки абсолютно лояльні журналісти, що видають гарантовано глянцеві ура-репортажі. Альтернативи немає». Посилаючись на власні джерела, авторка повідомляє, що російські гроші вкладаються у табір «під легенду, буцімто «Росія отримала «Артек» у руїнах», яка спантеличує навіть найзапекліших артеківських путінолюбів». За словами Дубинянської, до 90-річчя «Артеку» в 2015 році корпуси готові не були, тому «для взірцево-показових урочистостей поставили біля підніжжя Аю-Дагу великі брезентові намети – вінтаж, мовляв, точнісінько як в «Артеку» двадцятих. Та пройшли субтропічні зливи, і намети затопило. Тому дітей, які приїхали, поселили у Ялті, у задрипаному санаторії ім. Кірова, і возили до «Артеку» щодня – робити картинку для ЗМІ». Також авторка розповідає і про «російську реконструкцію» артеківського стадіону («українська» відбулась у 2012 році, до чемпіонату Європи з футболу): «Покриття стадіону зірвали, викинули на купу труби сучасної дренажної системи, викопали знову котлован, потім закопали знову. І, головне, змінили стільці на трибунах – жовто-блакитні на точно такі ж, але синьо-біло-червоні. Неправильні стільці чавили і розбивали на друзки». «Реконструкція «Артеку» триває, і чим далі, тим жахливіше», – резюмує Дубинянська.

А в середині липня 2016 року в мережі розійшлася інформація про те, що менший син українського президента буцімто відпочиває у кримському «Артеку». Матеріал під заголовками на кшталт «Порошенко пришел конец, украинцы узнали... » та «Пока в АТО убивают...» був проілюстрований кострубато відредагованою фотографією, на якій зняті півдесятка дітлахів на відпочинку в «Артеку»: у результаті голова Порошенка-меншого, «прикручена» до тіла хлопчини, що стоїть у центрі, виокремлюється через неприродній об'єм. Щоб усунути цю відмінність, «ретушер» зробив остаточний варіант зображення чорно-білим.

Незважаючи на очевидну фейковість матеріалу, його поширили не тільки пересічні користувачі соцмереж, а й ті «лідери громадської думки», до чиїх голосів ці користувачі дослухаються. Дивно, що при цьому забули пригадати той «факт», що президент України сплатив відпочинок сина банківською карткою РНКБ, на якій лежать 5 мільярдів доларів США, виторгувані від російського військового замовлення «Севморзаводу», який колись належав Порошенкові і в кримську «націоналізацію» якого критики чинної української влади відмовляються вірити.

Певній частині суспільства легко віриться в те, що Михайло Порошенко провів літні канікули на кримському узбережжі

Зате певній частині суспільства легко віриться в те, що Михайло Порошенко провів літні канікули на кримському узбережжі. Поки що ніхто не висунув версії про те, що хлопчина вирішив зробити «візит ввічливості» до Криму замість батька, який є персоною нон ґрата на півострові, у відповідь на заклик «віце-спікера» кримського «парламенту» Андрія Козенка до президента України «приїхати і відповісти за дії щодо кримчан і жителів Донбасу». Така заява з'явилась майже рік тому у відповідь на інформацію про нібито намір Петра Порошенка відвідати Крим із робочим візитом.

Також мав би змусити замислитись той факт, що з боку прес-служби Сергія Аксьонова, котрий минулої весни мріяв про «трибунал» над представниками української влади, не надходило ніякої інформації про візит такого важливого гостя до всесвітньо відомого дитячого центру відпочинку. Тим більше, в «голови Криму» кожен, хто приїжджає до Криму з материкової України, на особливому рахунку: «Українські громадяни, як і раніше, приїжджають відпочивати на курорти Республіки Крим. Минулого року до 500 тисяч громадян України відвідали республіку і відпочивали спокійно, без будь-яких обмежень. Люди,які їдуть звідси, фактично є нашими союзниками». Не варто скидати з рахунків ставлення до українських приїжджих з боку кримської «прокурорки» і кримської-таки «омбудсменки»: якщо перша більше ніж рік тому погрожувала їм «трибуналом над недобитим фашизмом» та «місцями у колоніях і СІЗО без виду на море», то друга взагалі заходилася вишукувати членів забороненого в Росії «Правого сектора» серед «біженців», які так само масово, як і «українські туристи», їдуть до Криму з Івано-Франківська і вимагають надати їм квартири на додачу до російського громадянства.

Поки що не вдається з'ясувати, наскільки український споживач інформації вірить у те, що український турпотік до Криму настільки великий, що, аби уникнути черг на кримському «кордоні», ті, хто прагне потрапити на «російські курорти» півострова, змушені вирушати туди в об'їзд через Бєлгород. Тоді як українські прикордонники стверджують, що пасажиропотік у напрямку Криму з боку материкової України зменшується. «У Криму пляжі напівпорожні, тому українським туристам радіють і готові приймати від них оплату гривнями. Раді прийняти і майданівців, і тих, хто воював», – розповідають у сюжеті ТСН.

Тут-таки наводяться слова представника ДПСУ Олега Слободяна про те, що у червні «кордон» з Кримом перетнули близько 180 тисяч громадян, що на 69 тисяч менше, ніж у 2015 році, а також удвічі зменшився транспортний потік: «Інформація про нашестя українських туристів на тимчасово окуповану територію, що періодично поширюється російськими ЗМІ, не відповідає дійсності. Свідомо штучно створювалися черги з метою показати картинки, що українці виїжджають на відпочинок».

Втім, заперечення того факту, що чимало громадян України відвідують «курорти Республіки Крим», було б далеким від істини. Справді, знаходяться люди, які виявляють бажання підтримати гривнею туристичну галузь окупованого півострова. Мотивація в цьому питанні в усіх різна.

Не всім жителям Криму, які залишили півострів після його анексії, вдається без перешкод потрапити додому, щоб побачитись із рідними та близькими

Тим часом, не всім жителям Криму, які залишили півострів після його анексії, вдається без перешкод потрапити додому, щоб побачитись із рідними та близькими. У лютому 2016 року російські спецслужби видали заборону на в'їзд до Криму на чотири роки журналістці видання «Українська правда» Анастасії Рінгіс, яка прямувала на півострів, щоб доглядати батька в лікарні.

А 2 червня в Керчі з обшуком прийшли до Наталі Ващенко, яка приїхала з Дніпра відвідати маму: приводом стала інформація про те, що жінка була волонтеркою дніпровського шпиталю, в якому лікували учасників АТО. Результатом обшуку стали конфіскація техніки та носіїв інформації, допит, поспішний виїзд на материк, порушення кримінальної справи та закритий шлях додому.

Саме про такі факти слід було би частіше згадувати тим, хто хоче відпочити чи підзаробити в Криму. Так само, як і про кримчан, кинутих у кримські застінки за бажання жити у своїй країні.

Максим Немирич, кримчанин

Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG